Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/9107/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/9107/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року в адміністративній справі №160/9107/26 (головуючий суддя першої інстанції - Юрков Е.О.) за позовом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради до Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 10.04.2026 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України у Рівненській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок відповідача, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 03 квітня 2025 року, про результати моніторингу закупівлі «Поточний ремонт (влаштування) дорожнього покриття на території м.Кам`янське (на основі CPV за ДК 021:2015 код 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» (ідентифікатор закупівлі UA-2026-02-12-015386-a).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що учасником ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» здійснено розрахунок ціни тендерної пропозиції (договірну ціну) не у відповідності до чинних на момент подання тендерної пропозиції нормативно-правових актів, оскільки згідно з пояснювальною запискою враховано середньомісячну норму тривалості робочого часу 174 людино-години на місяць, що діяло до 01.01.2026 року. З урахуванням Закону України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 14366 від 12.01.2026, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 року на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 04.05.2026 року, з 03.02.2026 року показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2026 рік становить 168,92 людино-годин на місяць. Отже, тендерна пропозиція учасника ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» не відповідала вимогам тендерної документації. Вказані обставини судом при прийнятті рішення не враховано.

Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради 12.02.2026 року оголошена закупівля, а саме: «Поточний ремонт (влаштування) дорожнього покриття на території м.Кам`янське (на основі CPV за ДК 021:2015 код 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)».

Дана закупівля розміщена в електронному вигляді на офіційній веб-сторінці системи prozorro за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-10-18-012226-a.

Судом встановлено, що наказом Західного офісу Державної аудиторської служби України у Рівненській області «Про початок моніторингу закупівель» від 11.03.2026 року №19-з дану закупівлю включено до переліку закупівель, які підлягають моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері проведення публічних закупівель.

Предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII із змінами та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення (змін до нього), відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план Депаpтаменту ЖКГ та будівництва Кам`янської міської ради (Замовник) UAP-2026-02-12-019883-a на 2026 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджена рішенням уповноваженої особи від 12.02.2026 № 106; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерну пропозицію учасника ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС»; протокольне рішення уповноваженої особи Замовника від 26.02.2026 №121; повідомлення про намір укласти договір від 26.02.2026; Договір від 06.03.2026 №75-26; Додаткову угоду від 13.03.2026 №1; пояснення Замовника, отримані через електронну систему закупівель 17.03.2026, 30.03.2026, 31.03.2026.

За результатами моніторингу закупівлі Західним офісом Державної аудиторської служби України у Рівненській області 03.04.2026 року складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-12-015386-a, згідно відповідно до пункту 9 Розділу «Документ щодо ціни тендерної пропозиції» Додатку 7 до тендерної документації встановлена вимога, що у складі тендерної пропозиції Учасник повинен надати розрахунок ціни тендерної пропозиції (договірну ціну), який (а) складається з: - договірної ціни та пояснювальної записки, - локального кошторису - відомості (підсумкової відомості) ресурсів до локального кошторису або підсумкової відомості ресурсів - розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису - тощо. Розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити Настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (зі змінами та доповненнями) та іншим чинним нормативно-правовим актам. Договірна ціна має бути розрахована у програмному комплексі АВК, або іншому програмному комплексі, який взаємодіє в частині передачі (зчитування) кошторисної документації та розрахунків для Замовника. Розрахунок ціни пропозиції повинен бути виконаний/розрахований на види, обсяги встановлені у Додатку 3 до тендерної документації (у технічному завданні)». Учасником ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» на виконання зазначеної вимоги надано розрахунок ціни тендерної пропозиції (договірну ціну), який (а) складається з: - договірної ціни та пояснювальної записки, - локального кошторису - відомості (підсумкової відомості) ресурсів до локального кошторису або підсумкової відомості ресурсів - розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису - тощо. Учасник здійснив розрахунок тендерної пропозиції не у відповідності до чинних на момент подання тендерної пропозиції нормативно-правових актів. Середньомiсячна норма тривалостi робочого часу 174 люд.год діяла до 01.01.2026. Слід зазначити, що у період дії воєнного стану в Україні не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2136), яким визначено особливості трудових відносин у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На період дії воєнного стану норми передбачені Законом № 2136 мають пріоритет над Кодексом законів про працю України. Згідно з положеннями частини шостої статті 6 Закону № 2136 на період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частин третьої - п`ятої статті 67 (перенесення вихідного дня, що збігається зі святковим чи неробочим днем), статей 71, 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України. Отже, з урахуванням Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 14366 від 12.01.2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 04.05.2026, тому з 03.02.2026 показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2026 рік становить 168,92 людино-годин на місяць. Таким чином, учасником закупівлі під час розрахунку договірній ціни застосовано показник середньомісячної норми тривалості робочого часу, який не відповідає діючому законодавству станом на дату завантаження Учасником тендерної пропозиції в електронну систему та станом на дату кінцевого строку подання тендендерної пропозиції і це порушує вимоги пункту 5.3 Настанови. Зокрема, абзацом першим пункту 5.3. Розділу V. Настанови передбачено, що заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу.) та інших нормативно-правових актів. З огляду на вищевикладене пропозиція учасника не відповідає вимогам пункту 9 Розділу «Документ щодо ціни тендерної пропозиції» Додатку 7 до Тендерної документації Замовника. Для усунення виявлених невідповідностей Учасником ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» в складі тендерної пропозиції надано розрахунок ціни тендерної пропозиції, який складається з: договірної ціни та пояснювальної записки, розрахунку прямих та загальновиробничих витрат, локального кошторису, відомості (підсумкової відомості) ресурсів до локального кошторису та дефектного акту. Згідно підпункту 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат. У договірній ціні ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» вказано прямі витрати у сумі 3255,20177 тис.грн.. Загальновиробничі витрати мають складати не більше 325,52018 тис.грн.. У поданій тендерній пропозиції Учасник у договірну ціну включив загальновиробничі витрати у сумі 325,53093 тис. грн., що не відповідає Постанові №1512. З огляду на вищевикладене в порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС», як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей, а визначено ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» переможцем торгів, та укладено з ним Договір від 06.03.2026 № 75-26 на суму 5000000,00 грн..

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця торгів встановлено порушення пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Також вказаним висновком на підставі статей 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором від 06.03.2026 № 75-26 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із висновком відповідача, позивач оскаржив такий висновок до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі по тексту -Закон України №2939-ХІІ, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України №922-VІІІ, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Згідно із частиною 3 статті 8 Закону №922-VІІІ повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

16 серпня 2022 року Верховної Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» №2526-ІХ, який набрав чинності з 10 вересня 2022 року, пунктом 2 якого розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII доповнено пунктом 37 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.».

На реалізацію наведеної бланкетної норми 12 жовтня 2022 року Уряд прийняв постанову №1178, якою затвердив Особливості.

Згідно пункту 2 Особливостей терміни у них вживаються у значенні, наведеному в Законі №922-VIII, постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» та від 14 вересня 2020 року №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу».

Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 8 цього Закону, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо висновку органу державного фінансового контролю про те, що тендерна документація позивача не відповідає нормам абзацу 1 пункту 28 Особливостей, пункту 3 частини 2 статті 22, частини 1 статті 23 Закону №922-VIII та не враховує норми абзацу 3 пункту 5.1 розділу V Настанови, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно абзацу 1 пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону №922-VIII з урахуванням цих особливостей.

Положеннями статті 22 Закону №922-VIII закріплено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною 2 названої правової норми визначений перелік відомостей, що зазначаються у тендерній документації.

Зокрема у пункті 3 цієї частини зазначена інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною 4 статті 5 цього Закону

Пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно пункту 33 названої правової норми технічна специфікація до предмета закупівлі встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проєктування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Як встановлено судом, внаслідок проведеного відповідачем моніторингу закупівлі унікальний номер №UA-2026-02-12-015386-a складено висновок, відповідно до якого встановлено порушення пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Висновком встановлено наступне.

Документ щодо ціни тендерної пропозиції Додатку 7 до тендерної документації встановлена вимога, що у складі тендерної пропозиції Учасник повинен надати розрахунок ціни тендерної пропозиції (договірну ціну), який (а) складається з: - договірної ціни та пояснювальної записки, - локального кошторису - відомості (підсумкової відомості) ресурсів до локального кошторису або підсумкової відомості ресурсів - розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису - тощо. Розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити Настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281 (зі змінами та доповненнями) та іншим чинним нормативно-правовим актам. Договірна ціна має бути розрахована у програмному комплексі АВК, або іншому програмному комплексі, який взаємодіє в частині передачі (зчитування) кошторисної документації та розрахунків для Замовника. Розрахунок ціни пропозиції повинен бути виконаний/розрахований на види, обсяги встановлені у Додатку 3 до тендерної документації (у технічному завданні).». Учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГЛЮКС» на виконання зазначеної вимоги: надано розрахунок ціни тендерної пропозиції (договірну ціну), який (а) складається з: - договірної ціни та пояснювальної записки, - локального кошторису - відомості (підсумкової відомості) ресурсів до локального кошторису або підсумкової відомості ресурсів - розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису - тощо. Учасник здійснив розрахунок тендерної пропозиції не у відповідності до чинних на момент подання тендерної пропозиції нормативно-правових актів. Середньомiсячна норма тривалостi робочого часу 174 люд.год діяла до 01.01.2026. Слід зазначити, що у період дії воєнного стану в Україні не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2136), яким визначено особливості трудових відносин у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На період дії воєнного стану норми передбачені Законом № 2136 мають пріоритет над Кодексом законів про працю України. Згідно з положеннями частини шостої статті 6 Закону № 2136 на період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частин третьої - п`ятої статті 67 (перенесення вихідного дня, що збігається зі святковим чи неробочим днем), статей 71, 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України. Отже, з урахуванням Закону про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 14366 від 12.01.2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 04.05.2026, тому з 03.02.2026 показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2026 рік становить 168,92 людино-годин на місяць. Таким чином, учасником закупівлі під час розрахунку договірній ціни застосувано показник середньомісячної норми тривалості робочого часу, який не відповідає діючому законодавству станом на дату завантаження Учасником тендерної пропозиції в електронну систему та станом на дату кінцевого строку подання тендендерної пропозиції і це порушує вимоги пункту 5.3 Настанови. Зокрема, абзацом першим пункту 5.3. Розділу V. Настанови передбачено, що заробітна плата в складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години середнього нормативного розряду цих робіт для ланки робітників будівельників і монтажників та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів. Вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу.) та інших нормативно-правових актів. З огляду на вищевикладене пропозиція учасника не відповідає вимогам пункту 9 Розділу «Документ щодо ціни тендерної пропозиції» Додатку 7 до Тендерної документації Замовника. Для усунення виявлених невідповідностей Учасником ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» в складі тендерної пропозиції надано розрахунок ціни тендерної пропозиції, який складається з: договірної ціни та пояснювальної записки, розрахунку прямих та загальновиробничих витрат, локального кошторису, відомості (підсумкової відомості) ресурсів до локального кошторису та дефектного акту. Згідно підпункту 4 пункту 1 Постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі по тексту - Постанова №1512) під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат. У договірній ціні ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» вказано прямі витрати у сумі 3255,20177 тис.грн.. Загальновиробничі витрати мають складати не більше 325,52018 тис.грн.. У поданій тендерній пропозиції Учасник у договірну ціну включив загальновиробничі витрати у сумі 325,53093 тис. грн., що не відповідає Постанові №1512. З огляду на вищевикладене, в порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС», як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей, а визначено ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» переможцем торгів, та укладено з ним Договір від 06.03.2026 № 75-26 на суму 5000000,00 грн..

Наказом Міністерства розвитку громад та території України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01 листопада 2021 року №281 відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», частини 2 статті 17 Закону України «Про інвестиційну діяльність», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою КМУ від 30 квітня 2014 року №197 (у редакції постанови КМУ від 25 вересня 2019 року № 850) затверджені кошторисні норми України у будівництві, якими є Настанова з визначення вартості будівництва (далі Настанова) та Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.

Згідно пункту 1.1 розділу І Настанови, яка визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі будівництво).

Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об`єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Настанови система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Пунктом 2.3 цього розділу закріплено, що до кошторисних норм України належать ресурсні елементні кошторисні норми (далі КНУ РЕКН): 1) на будівельні роботи (далі Ї КНУ РЕКНб); 2) на монтаж устаткування (далі Ї КНУ РЕКНму); 3) на ремонтно-будівельні роботи (далі Ї РЕКНр); 4) на реставраційно-відновлювальні роботи (далі Ї КНУ РЕКНрв); 5) на пусконалагоджувальні роботи (далі Ї КНУ РЕКНпн); 6) експлуатації будівельних машин та механізмів (далі Ї КНУ РКНЕМ).

Визначення вартості об`єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) врегульовано положеннями розділу V.

Пунктом 5.1 названого розділу закріплено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Відповідно до пункту 5.4 цього розділу вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат учасник процедури закупівлі (підрядник) визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах з урахуванням положень пунктів 5.5 5.9 цієї Настанови. Нормативний час роботи будівельних машин та механізмів визначається на підставі РЕКН та обсягів робіт, які пропонуються до виконання.

Тим часом пункт 5.9 передбачає, що при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, якщо внаслідок об`єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів тощо) будівельні роботи планується виконувати без застосування будівельних машин та механізмів як для внутрішньо будівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання будівельних робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин та механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт.

Згідно пункту 5.12 якщо внаслідок об`єктивних причин виникає необхідність заміни будь-яких матеріальних ресурсів, передбачених кошторисними нормами України на інші матеріальні ресурси, і при такій заміні матеріальних ресурсів, технологія виконання робіт та показники цих норм (крім витрати змінених матеріальних ресурсів) не змінюються, вартість будівельних робіт визначається за тими самими КНУ РЕКН із заміненими матеріальними ресурсами.

Відповідно до пп. 5.18. Настанови №281 визначено, що при обчисленні показника адміністративних витрат з переліку витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до адміністративних, виключаються такі адміністративні витрати:

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

відрахування будівельних організацій на утримання апарату управління будівельних об`єднань, в тому числі витрати на утримання корпорацій, асоціацій тощо;

витрати на перебазування будівельних організацій;

витрати, пов`язані з нарахуванням і виплатою дивідендів учасникам і засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв`язку);

витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг);

витрати з операційної оренди;

витрати зі страхування майна;

витрати, пов`язані з витратами на збут та іншими операційними витратами будівельної організації.

При цьому, в оскаржуваному висновку відповідач не ставить питання щодо неправомірності визначення фізичною особою-підприємцем адміністративних витрат, які включені до договірної ціни, відповідач взагалі заперечує право фізичної особи-підприємця на включення таких витрат до договірної ціни, оскільки, за його позицією, вказане право мають лише будівельні організації, які мають апарат управління.

Положення чинного законодавства України не містять такого поняття як «будівельна організація», натомість, положеннями ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є:

1)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Також, положення Настанови №281 не обмежують її застосування суб`єктами в залежності від форми здійснення підприємницької діяльності.

Щодо зменшення показника середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2026 рік до розміру 168,92 людино-годин на місяць, суд вказує таке.

Приписами пункту 3 розділу «прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що цей Закон діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Зокрема Указом Президента України від 12.01.026 року №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Законом України від 14.01.2026 року № 4757-IX вказаний Указ затверджено.

Отже, станом на час подання тендерної пропозиції учасником ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» припинення або скасування воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 не відбулось.

Колегія суддів зазначає, що застосування учасником базового нормативного показника 174 люд.-год/міс є розрахунком для обчислення вартості людино-години. Зазначення цього показника не призвело до штучного завищення або заниження загальної суми тендерної пропозиції, яка є остаточною та фіксованою.

Відповідно, це не вплинуло на зміст тендерної пропозиції по суті та не порушило конкурентних засад процедури закупівлі.

Аналізуючи виявлені органом державного фінансового контролю зауваження в їх сукупності, суд зазначає, що встановивши формальні розходження у розрахункових показниках, відповідач не довів, що такі розходження призвели до викривлення результатів закупівельної процедури, нецільового чи неефективного використання бюджетних коштів, або до укладення договору за завищеними цінами.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначення учасником ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» показника середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2026 рік на рівні 174 людино-годин на місяць відповідає вимогам Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Таким чином учасником ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» виконано вимоги тендерної документації в частині надання розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірну ціну), з урахуванням вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Щодо порушення підпункту 4 пункту 1 постанови КМУ від 19.11.2025 року №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» суд вказує таке.

Так, пунктом 1 Постанови №1512 установлено, що на період воєнного та/або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:

під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат (підпункт 4).

Інвесторська кошторисна документація це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації (розроблення проектної документації (наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.05.2002 року № 80 «Про Доповнення № 3 до ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва»).

Отже, вказані дані (загальновиробничі витрати, прямі витрати, адміністративні витрати), визначені у складі тендерної пропозиції, не є складовими інвесторської кошторисної документації, оскільки не є складовими проектної документації на стадії розроблення проектної документації.

Таким чином застосування вимог підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» до тендерної пропозиції учасника ТОВ «СТРАТЕГЛЮКС» є безпідставним.

Щодо вимоги Держаудитслужби стосовно розірвання договору, укладеного за результатом процедури, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Як слідує з оскаржуваного висновку відповідач зобов`язав позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення. Тобто, відповідач вимагає від позивача розірвання вказаного договору.

Згідно з п.6 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Спеціальним Законом № 2939-XII визначено, що органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами. Проте, вказаний нормативно-правовий акт не наділяє Держаудитслужбу повноваженнями щодо встановлення такого способу усунення порушень, як зобов`язання суб`єкта господарювання вживати заходів для припинення господарських правовідносин, розірвати договори, тощо. Держаудитслужба має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів.

Наразі, в оскаржуваному висновку відсутні посилання на передбачені чинним законодавством підстави для розірвання договорів, укладених з переможцем проведеного тендеру на закупівлю.

Також, колегія суддів враховує, що визнання нікчемності укладеного договору про закупівлю визначено ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», яка передбачає визнання договору нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем не доведено існування обставин, за настання яких згідно із частиною четвертою статті 41 та статті 43 Закону №922 договір про закупівлю може бути визнаний недійсним/нікчемним.

Верховний Суд в постановах від 21.10.2021 року у справі № 640/17797/20, від 30.11.2021 року у справі № 420/5590/19, від 04.05.2023 року у справі №160/5890/22 висловлював правову позицію, згідно з якою можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), якого слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Тобто нечітке формулювання вимог щодо заходів, яких має вжити позивач є підставою для скасування висновку Держаудитслужби.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками та визначеним порушенням.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року в адміністративній справі №160/9107/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року в адміністративній справі №160/9107/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак