Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №340/354/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/354/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сюр Наталії Вікторівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року (суддя Притула К.М.) в справі № 340/354/26 за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Донецький державний університет внутрішніх справ (далі - ДонДУВС) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 134375,41 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 134375,41 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На думку апелянта, позивач не довів належними та допустимими доказами фактичне понесення витрат у заявленому розмірі, а надана довідка-розрахунок є лише внутрішнім документом університету та не може вважатися достатнім доказом для покладення на відповідача обов`язку щодо відшкодування 134375,41 грн.

Суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість формування заявленої до стягнення суми, не встановив підтвердження кожної складової розрахунку відповідними первинними документами бухгалтерського обліку, не витребував документи щодо фактичного нарахування та виплати грошового забезпечення, видачі предметів речового майна, здійснення продовольчого та медичного забезпечення, а також документи, що підтверджують порядок розрахунку комунальних послуг та спожитих енергоносіїв саме курсантом ОСОБА_1 .

Стверджує, що ОСОБА_1 під час навчання не перебував на повному утримані: не проживав у гуртожитку, не перебував на повному державному забезпеченні, фактично не забезпечувався харчуванням, не отримував грошове забезпечення, речове забезпечення, продовольче забезпечення та не споживав комунальні витрати у заявлених позивачем обсягах. Позивачем не надано в суд жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував фактичне понесення державних коштів відповідних витрат саме на утримання ОСОБА_1 .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують сам факт навчання ОСОБА_1 у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у заявлений період. Зокрема, до матеріалів справи не долучено наказ про зарахування ОСОБА_1 до числа курсантів університету, накази про переведення на наступні курси, докази перебування на повному державному забезпеченні, відомості щодо проходження навчального процесу, облікові документи, залікові та екзаменаційні відомості, довідки про фактичне навчання, а також наказ про відрахування або виключення зі списків особового складу університету.

Вважає, що факт звільнення відповідно до пункту 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» не є достатнім для задоволення позову. Ця обставина лише свідчить про можливість застосування механізму відшкодування витрат, однак не звільняє позивача від процесуального обов`язку довести належними та допустимими доказами фактичний розмір витрат, їх документальне підтвердження, правильність здійсненого розрахунку, законність включення кожної складової до загальної суми позовних вимог та відповідність такого розрахунку вимогам чинного законодавства.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, на підставі якого саме рішення, запиту чи нормативного акта Донецьким державним університетом внутрішніх справ отримані зазначені документи, ким саме вони були витребувані, чи надавав ОСОБА_1 згоду на передачу таких документів, а також чи було дотримано вимоги законодавства щодо захисту персональних даних та службової інформації, тому вважає ці докази недопустимими.

Зауважує, що під час проходження служби відповідач був змушений за власний рахунок проходити медичні обстеження та лікування.

Крім того, грошове забезпечення, речове забезпечення та інші виплати, які позивач намагається подати як «витрати на утримання», за своєю правовою природою не є платою за навчання, а є грошовим забезпеченням особи, яка проходить службу в Національній поліції України.

У відзиві позивач просить залишити рішення без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2022 року між Донецьким державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено Контракт про здобуття освіти у за спеціальністю "Правоохоронна діяльність" у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських від 22.08.2022р. № 103 КП.

Наказом начальника головного управління національної поліції в Кіровоградській області від 10.12.2025 року № 1038 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з 16.12.2025 року.

Пунктом 3 розділу ІІІ контракту передбачено, що в разі дострокового розірвання Контракту особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", Відповідач відшкодовує Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261.

Звільнення за власним бажанням є підставою відшкодування особою витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, яке здійснює підготовку поліцейських.

Відповідач 16.12.2025 року під особистий підпис отримав від Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у навчальному закладі, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського, які відповідач має відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення.

Довідкою про розрахунок витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 по 14.03.2025 року навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ стверджено, що вартість фактичних витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить:

- сума витрат на утримання за 2022/2023 навчальні роки становить 44 946,96грн, в т.ч.: грошове забезпечення становить - 5 071,00 грн.; речове забезпечення - 15 184,00 грн.; продовольче забезпечення - 15 554,28 грн., медичне забезпечення - 0,00 грн; оплата комунальних послуг - 9 137,68 грн.

- сума витрат на утримання за 2023/2024 навчальні роки становить 45 287,35 грн, в т.ч.: грошове забезпечення становить - 33 107,15 грн.; речове забезпечення - 5 250,00 грн.; продовольче забезпечення - 1 238,16 грн., медичне забезпечення - 0,00 грн; оплата комунальних послуг - 5 692,04 грн.

- сума витрат на утримання за 2024/2025 навчальні роки становить 44 141,10 грн, в т.ч.: грошове забезпечення становить - 29 091,72 грн.; речове забезпечення - 11 324,02 грн.; продовольче забезпечення - 390,40 грн., медичне забезпечення - 0,00 грн; оплата комунальних послуг - 3 334,96 грн.

Загальна сума витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 складає сумі 134 375,41 грн.

Після звільнення з Національної поліції відповідач не відшкодував вказану суму витрат добровільно у визначений чинним законодавством строк.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з повідомленням про необхідність відшкодування сум витрат, станом на день розгляду справи не здійснив відшкодування витрат добровільно, а тому така сума витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22 серпня 2022 року між ДонДУВС, Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області та ОСОБА_1 укладено контракт про здобуття освіти у за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, № 103 КП.

Пунктом 3 розділу ІІІ контракту передбачено, що в разі дострокового розірвання контракту особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 відшкодовує Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 10 грудня 2025 року № 1038о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 16 грудня 2025 року.

ГУНП в Кіровоградській області 16 грудня 2025 року вручено ОСОБА_1 під особистий підпис повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського.

Відповідач мав відшкодувати витрати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення.

Фактичні витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 в вищому навчальному закладі, становлять 134 375,41 грн і складаються з наступних витрат за період з 01 вересня 2022 року по 14 березня 2025 року:

сума витрат на утримання за 2022/2023 навчальні роки становить 44 946,96 грн, в тому числі грошове забезпечення - 5 071,00 грн, речове забезпечення - 15 184,00 грн, продовольче забезпечення - 15 554,28 грн, медичне забезпечення - 0,00 грн; оплата комунальних послуг - 9 137,68 грн;

сума витрат на утримання за 2023/2024 навчальні роки становить 45 287,35 грн, в тому числі грошове забезпечення - 33 107,15 грн, речове забезпечення - 5 250,00 грн, продовольче забезпечення - 1 238,16 грн, медичне забезпечення - 0,00 грн, оплата комунальних послуг - 5 692,04 грн;

сума витрат на утримання за 2024/2025 навчальні роки становить 44 141,10 грн, в тому числі грошове забезпечення - 29 091,72 грн, речове забезпечення - 11 324,02 грн, продовольче забезпечення - 390,40 грн, медичне забезпечення - 0,00 грн, оплата комунальних послуг - 3 334,96 грн.

Відповідачем не відшкодовано витрати протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частин другої, четвертої - п`ятої статті 74 Закону №580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі - Порядок № 261).

Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Пунктом 5 Порядку № 261 визначено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

За змістом пункту 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Як вказано вище, фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача в вищому навчальному закладі, становлять 134375,41 грн і складаються з витрат по грошовому забезпеченню, витрат речовому забезпеченню, витрат по продовольчому забезпеченню, по комунальним послугам.

Факт понесення позивачем витрат на утримання відповідача під час навчання підтверджено відповідною довідкою-розрахунком.

Доводи апелянта про те, що позивач не довів факту надання послуг, довідка-розрахунок не є первинним документом, позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичне понесення витрат у заявленому розмірі, а також про те, що ОСОБА_1 під час навчання не перебував на повному утримані, не проживав у гуртожитку, не перебував на повному державному забезпеченні, фактично не забезпечувався харчуванням, не отримував грошове забезпечення, речове забезпечення, продовольче забезпечення та не споживав комунальні витрати у заявлених позивачем обсягах, суд відхиляє.

Суд вказує, що в контексті застосування Порядку № 261 належним доказом понесення позивачем витрат на навчання відповідача є довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка складається на підставі розрахунків витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах, які здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю, та розрахунків комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, які здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Позивачем відповідною довідкою-розрахунком підтверджено розмір фактичних витрат, що відповідає Порядку № 261, а підтвердження таких фактичних витрат первинними бухгалтерськими документами, квитанціями та розрахунками на конкретно визначену особу Порядком № 261 не вимагається.

Крім того, на думку суду, є фізично неможливим здійснення обліку витрат, зокрема, на споживання конкретно визначеною особою послуг з водопостачання та водовідведення, електроенергії, теплоенергії, продовольчого забезпечення.

Доводи про те, що позивач не проживав у гуртожитку протягом усього періоду навчання не підтверджені належними доказами.

Таким чином, доводи відповідача щодо не підтвердження належними доказами понесених витрат є незмістовними.

Аргумент апелянта про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано Порядок № 261, за яким розрахунок витрат здійснюється лише за фактичний період перебування курсанта, а не за «середні нормативи», як це зробив університет, а Порядок МВС № 240 (на який посилається університет) не може суперечити Порядку № 261, суд відхиляє як необґрунтований, адже відсутні підстави вважати, що ці нормативно-правові містять положення, які суперечать один одному.

Аргумент апелянта про те, що факт звільнення відповідно до пункту 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» не є достатнім для задоволення позову, суд відхиляє, адже умовами контракту та статтею 74 Закону №580-VIII імперативно установлений обов`язок особи у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Посилання апелянта на відсутність доказів того, на підставі якого саме рішення, запиту чи нормативного акта ДонДУВС отримані документи за відсутності згоди відповідача та про недопустимість таких доказів є безпідставними, адже підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ контракту № 103-КП від 22 серпня 2022 року передбачено, що до обов`язків Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області належить: в разі звільнення Особи до відпрацювання нею 3-х років після закінчення ЗВО видати їй повідомлення із зобов`язанням відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у Виконавця під час навчання. Невідкладно (у місячний термін) проінформувати Виконавця про звільнення Особи зі служби в Національній поліції України та надіслати відповідні документи (копію рапорту про звільнення (висновок атестації), завірені копії наказів про призначення (переміщення по службі), завірену копію наказу про звільнення, копію паспорту (1,2,3 сторінки та реєстрація), копія облікової картки фізичної особи - платника податків, довідку про місце реєстрації - за наявності, копії наказів про внесення змін до облікових документів (зміна прізвища, тощо)), необхідні для примусового стягнення з Особи витрат, пов`язаних з її утриманням під час навчання у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Довід про те, що під час проходження служби відповідач був змушений за власний рахунок проходити медичні обстеження та лікування, є хибним, адже у розрахунок суми позову не включенні витрати на медичне обслуговування.

Стосовно питання стягнення грошового забезпечення особи, яка проходить службу в Національній поліції України суд зауважує, що грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягає компенсації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2023 року у справі №520/6532/2020.

Крім того, зауваження апелянта про невідповідність заявленої до стягнення суми грошового забезпечення розміру грошового забезпечення, зазначеному у грошовому атестаті, суд відхиляє, адже вище судом зроблено висновок про належність та достатність довідки-розрахунку як доказу.

Також суд звертає увагу, що Рішенням Конституційного Суду України від 29 вересня 2026 року у справі №5-р/2026 за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (справа №1-5/2024(256/24), визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), окреме положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних із їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 зі змінами, щодо відшкодування витрат, пов`язаних із грошовим забезпеченням.

Стосовно питання нікчемності контракту суд зауважує наступне.

Дійсно, на час укладання контракту позивач не досяг повноліття.

Згода на укладання неповнолітнім ОСОБА_1 контракту надана ОСОБА_2 як матір`ю неповнолітнього.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною другою статті 215 ЦК України установлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Як установлено статтею 222 ЦК України, правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.

Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Отже, правочини, вчинені неповнолітньою особою поза межами її цивільної дієздатності належать до оспорюваних правочинів.

За обставинами цієї справи контракт про здобуття освіти у ДонДУВС є чинним, не визнаний недійсним за позовом заінтересованої особи, тому умови контракту мають бути виконані.

Доводи апелянта з питання нікчемності контракту як правочину в силу того, що ОСОБА_1 контракт підписаний, коли він не досяг повноліття спростовані наведеними вище висновками суду.

Відтак, відповідач, добровільно уклавши контракт, який в установленому законом порядку не визнаний недійсним, зобов`язався відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у разі порушення умов контракту.

Відповідач звільнений за власним бажанням з органів Національної поліції України до спливу трирічного строку після завершення навчання, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у відповідача обов`язку по відшкодуванню МВС витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 134375,41 грн.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сюр Наталії Вікторівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 340/354/26 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 340/354/26 за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 06 жовтня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов