Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №461/4669/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4669/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Бевзюк М.О.,

представника заявника Трофімова Р.В.,

представника заявника Корніцької Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за заявою адвоката Трофімова Руслана Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Посольства Фінляндії в Україні, Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті, –

в с т а н о в и в:

22.06.2026 року адвокат Трофімова Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Посольства Фінляндії в Україні, Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті громадянина Фінляндської Республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Еспоо, Фінляндська Республіка, військовослужбовця Збройних Сил України, стрільця 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, який загинув під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від російської федерації.

В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 громадянка Фінляндської Республіки є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_2 , громадянина Фінляндської Республіки, який вважається таким, що зник безвісти 09.11.2024 року поблизу населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, внаслідок бойових дій з боку противника та виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України. Зазначає, що ОСОБА_2 уклав контракт зі Збройними Силами України з метою участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України. З 21.02.2024 року солдат ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 . З 19.09.2024 солдат ОСОБА_2 , стрілець 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 вибув в оперативне підпорядкування командира НОМЕР_2 на базі військової частини НОМЕР_3 з метою виконання Бойового Розпорядження КСВ ЗСУ від 17.09.2024 року №116/2/3/4377/бр/дск, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.09.2024 №266. Вказує, що з 09.11.2024 року солдат ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, внаслідок бойових дій з боку противника та виконання бойового завдання. Також про факт загибелі військовослужбовця повідомлено у заявах громадянин Сполученого Королівства Великої Британії, ОСОБА_3 , Громадянин Фінляндської Республіки, ОСОБА_4 з перекладом, посвідчених 04.08.2025 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Вольвач А. В. Про факт загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 також було повідомлено у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де зазначено наступне. «… Фінський найманець ліквідований! ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), позивний « ОСОБА_7 » ( ОСОБА_8 ), народився ІНФОРМАЦІЯ_4 м. Ванта, Фінляндія. Ще один фінський ідіот, який перебував в ілюзії, що він приїде розважитися в Україну. Юхо «отримав квиток до Бандери» цього тижня в Курській області, тобто був ліквідований російською армією. …».

Надані докази у своїй сукупності підтверджують не лише факт зникнення військовослужбовця, а саме факт його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки як вбачається із долучених доказів та нотаріально засвідчених заяви співслужбовців, які безпосередньо брали участь у виконанні бойового завдання та/або спостерігали за подіями за допомогою БПЛА, узгоджуються між собою щодо ключових обставин: поранення ОСОБА_2 , перебування у будівлі, інтенсивний обстріл цієї будівлі, пожежа, вибухи, відсутність подальшого зв`язку та відсутність будь-яких ознак того, що він міг залишити місце ураження живим. Неможливість евакуації тіла військовослужбовця зумовлена об`єктивними бойовими обставинами, а саме перебуванням місця події в зоні активних бойових дій, інтенсивним артилерійським обстрілом, застосуванням FPV-дронів та фактичним руйнуванням укриття, у якому він перебував. Отож, з огляду на те, що тіло ОСОБА_2 не було вивезене з території населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, видача лікарського свідоцтва чи фельдшерської довідки про його смерть неможлива, що у свою чергу унеможливлює державну реєстрацію його смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану та видачу свідоцтва про його смерть. Оскільки є відомості, що військовослужбовець ОСОБА_2 агинув, однак його тіло не може бути евакуйоване, то заявник змушена звертатись до суду із заявою про встановлення факту смерті його сина.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.06.2026 року відкрито спрощене провадження у справі.

Представник заявника ОСОБА_9 у судовому засіданні вимоги заяви підтримав повністю просив таку задовольнити.

30.06.2026 року представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Тіщенко А.В. скерував на адресу суду пояснення, відповідно до яких доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва / довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Разом з тим, долучені до матеріалів справи докази свідчать про факт зникнення безвісти військовослужбовця, однак ці докази не свідчать про його беззаперечну загибель. Відтак, просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту смерті та проводити розгляд справи без участі представника.

21.07.2026 року представник заявник ОСОБА_9 скерував на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив встановити факт смерті громадянина Фінляндської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: місто Еспоо, Фінляндська Республіка, військовослужбовця Збройних Сил України, стрільця 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України від збройної агресії Російської Федерації.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи

Представник заінтересованої особи Посольства Фінляндії в Україні у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки. Скерував на адресу суду клопотання, в якому просить заяву задовольнити повністю, а розгляд заяви здійснювати за його відсутності.

Представник заінтересованої особи Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши пояснення представників заявника, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 уклав контракт зі Збройними Силами України з метою участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №53 від 21.02.2024 року солдат ОСОБА_2 з 21.02.2024 року зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

З витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №266 від 19.09.2024 вбачається, що з 19.09.2024 солдат ОСОБА_2 , стрілець 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 вибув в оперативне підпорядкування командира БТГр на базі військової частини НОМЕР_3 , з метою виконання Бойового Розпорядження КСВ ЗСУ від 17.09.2024 року №116/2/3/4377/бр/дск.

з 09.11.2024 року солдат ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісти населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, внаслідок бойових дій з боку противника та виконання бойового завдання.

Згідно витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_4 №45 т від 30.04.2024 року, попередньо встановлено, що 10:00 год. 09.11.2024 року, під час виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , внаслідок артилерійського обстрілу та обстрілу FPV дронів противника в населеному пункті Торецьк, Бахмутського району, Донецької області стрілець 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ЛОННБЕРГ Юхо Велі-Пекка ( ОСОБА_10 -Pekka) зник безвісти.

Відповідно до пояснень командира 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 відомо, що орієнтовно о 10:00 год. 09.11.2024 року, внаслідок тривалого артилерійського обстрілу стрілець І піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_5 солдат ОСОБА_12 ( ОСОБА_10 ) отримав осколкове поранення та намагаючись уникнути подальшого ураження, скористався укриттям на точці, яке згодом було атаковане декількома ворожими дронами «ФПВ». Зв`язок із солдатами з того часу було втрачено, під час спостереження з БПЛА було видно як укриття в результаті множинних вибухів дронів ФЛВ охопила пожежа, і далі спостерігались вторинні детонації, що могло вказувати на спрацювання гранат і БК на спорядженні солдат. Військовослужбовці знаходились у засобах індивідуального захисту. Факти, які підтверджували перебування військовослужбовців у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлені.

Згідно із відомостей вказаних у наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.11.2024 №527, акті службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2025 року, витягу із журналу бойових дій НОМЕР_6 омбр (в/ч НОМЕР_4 ) оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №45 від 30.04.2024року, встановлено, що стрілець 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ЛОННБЕРГ Юхо Велі-Пекка ( ОСОБА_10 -Pekka) зникли безвісти в умовах бойових дій …».

У доповіді командира 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 зазначено, що орієнтовно о 10 годині 09.11.2024 року, внаслідок тривалого артилерійського обстрілу стрілець 1 піхотного взводу 2 пр 1 ІЛОУ солдат LONNBERG Juho Veli-Pekka, Фінляндія, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав осколкове поранення. Намагаючись уникнути подальшого ураження, солдати скористались укриттям на точці, яке згодом було атаковане декількома ворожими дронами «ФПВ». Зв`язок і з солдатами з того часу було втрачено, під час спостереження з БПЛА було видно як укриття в результаті множинних вибухів дронів ФПВ охопила пожежа, і далі спостерігались вторинні детонації, що могло вказувати на спрацювання гранат і БК на спорядженні солдат.

За фактом зникнення безвісти військовослужбовця було розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 22.07.2025 за №12025052150000848.

Відповідно до листа Головного управління військового співробітництва Збройних Сил України від 02.12.2024 №315/2/19452 проінформовано Посольство Республіки Фінляндія, що військовослужбовець Збройних Сил України, солдат ОСОБА_2 , вважається зниклим безвісти з 09.11.2024 року, внаслідок бойових дій.

Також про факт загибелі військовослужбовця повідомлено у заяві Громадянин Сполученого Королівства Великої Британії, ОСОБА_3 , посвідченій 04.08.2025 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Вольвач А. В., в якій він зазначив, що він вперше зустрів ОСОБА_13 (позивний ОСОБА_7 ), коли він приєднався до нашої частини на початку вересня 2024 року, та вони готувалися до відправлення в Торецьк у складі 1- го батальйону Інтернаціонального легіону, підрозділу А7420. Вказує, що він забезпечував спостереження за допомогою дронів, поки ОСОБА_13 виконував завдання. Вказує, що під час виконання завдання, побачив прямому ефірі з дрона, що вони потрапили ПІД артилерійський та мінометний обстріли, їx також обстрілювали з FPV дронів. Вони сховалися в невеликому гаражі, обстріл був досить прямим, але не ідеально точним, і уламки влучили в Блю і Сіпу. Вони вирішили перейти в інше укриття за кількасот метрів на захід по дорозі. Всі троє побігли до будівлі, де Блю і Сіпа зрештою загинули. Росіяни побачили, куди вони пішли, і дуже швидко націлилися на них . Будівля, де були ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та Комодо, була влучно обстріляна з ОСОБА_15 і артилерії. Вони ховалися в невеликій траншеї в будівлі, яка використовувалася для ремонту автомобілі та були під постійним обстрілом протягом приблизно 2 годин, і я безперервно спостерігав за цим через дрон. Будівля загорілася, після цього він побачив на камері дрона два майже одночасні вибухи всередині будівлі. Можливо, їхні власні гранати вибухнули в гарячій будівлі, охопленій вогнем. Це було останнє повідомлення, яке він від них почув. Ще приблизно годину після цього росіяни безперервно обстрілювали будівлю з артилерії, ОСОБА_15 і мінометів, поки від неї нічого не залишилося. Будівля була повністю зруйнована, і він не міг розгледіти нікого серед уламків, не було жодних ознак того, що хтось зміг вижити, а « ОСОБА_7 » і « ОСОБА_14 » так і не повернулися. Траншея механіків, в якій вони ховалися, була завалена уламками, а будівля згоріла, вогонь і дим зробили її непридатною для виживання, не кажучи вже про уламки та вибухи. Вказує, що може без сумніву підтвердити, що Ехо Велі- ОСОБА_16 , позивний « ОСОБА_7 », загинув того дня …».

Громадянин Фінляндської Республіки, ОСОБА_4 , у нотаріально засвідченій заяві посвідченій 08.01.2026 року Тоні Руотсалайненом Державним нотаріусом в м. Гельсінкі з перекладом повідомив, що він і ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 -Pekka Lonnberg), позивний « ОСОБА_7 » приєднався до підрозділу у складі 1- го батальйону Інтернаціонального легіону, військової частини НОМЕР_1 та були направлені до Торецька. Після висування вони перемістилися до першої позиції групою з 6 осіб та майже одразу потрапили під інтенсивний артилерійський обстріл, і командир наказав їм переміститися на нову позицію для кращого укриття. Через певний час у гаражі командир віддав наказ переміститися на наступну позицію, приблизно за кількасот метрів на захід. Ми вирішили рухатися двома групами. «Блу », « ОСОБА_7 » та «Комодо» рушили першими. Ми підтримували з ними, « ОСОБА_19 », « ОСОБА_20 » та «Комодо», радіозв`язок. Під час руху до цієї позиції, російські сили почали інтенсивний обстріл цього будинку артилерією, мінометами та дронами зі скиданням боєприпасів. Через деякий час «Комодо» побіг до нашої позиції (гаража) і під час руху отримав поранення. Діставшись до нас, він повідомив, що « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_19 » загинули, а йому вдалося врятуватися з палаючої квартири. У цей час вони намагалися зв`язатися з ними по радіо, але відповіді не було. Вони не могли перевірити їх через інтенсивний обстріл, а також через присутність дронів і FPV-дронів у повітрі, безпілотник спостерігав за будівлею, де було видно вибухи гранат і пожежу, ймовірно, поруч із нашими бійцями. Під час цього противник почав інтенсивний артилерійський обстріл їхньої позиції, у зв`язку з чим командир наказав переміститися на українську позицію для очікування евакуації. Протягом приблизно ще однієї години російські сили безперервно обстрілювали будівлю артилерією, FPV-дронами та мінометами, поки вона не була повністю зруйнована. Зазначає, що « ОСОБА_7 » загинув того дня».

Відповідно до листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими №222/ КШ/12937 від 11.06.2026 року не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації дані про перебування ОСОБА_2 у полоні, стану його здоров`я та місця утримання.

З листа Об`єднаного центру з координації розшуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-зв-5933 від 12.06.2026 року вбачається, що відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , можливе перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались.

Заявник вказує, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 в судовому порядку є єдиним належним способом захисту прав Заявника та необхідною передумовою для подальшого оформлення правових наслідків, пов`язаних із загибеллю його сина, а тому він змушений звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами третьою - четвертою статті 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження.

Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Відповідно до ст. 496 ЦПК України, іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 7 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).

У рішенні суду повинно бути чітко зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (стаття 319 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22 та від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті (зокрема, й на підставі ст. 317 ЦПК України) є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва / довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як було встановлено судом,, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 09.11.2024 року виконував бойове завдання в районі населеного пункту Торецьк Донецької області.

З матеріалів справи також убачається, що близько 10:00 год. цього дня внаслідок артилерійського обстрілу та атак FPV-дронів було втрачено зв`язок із Лоннбергом Юхо Веллі-Пекка та іншим військовослужбовцем, після чого останні вважаються такими, що зникли безвісти.

Відповідні обставини підтверджуються матеріалами службового розслідування, витягами з журналів бойових дій НОМЕР_4 №45т від 30.04.2024 року, доповіддю командира, а також іншими документами військової частини.

Надані заявником докази у своїй сукупності підтверджують факт проходження ОСОБА_2 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , виконання ним 09.11.2024 року бойового завдання, а також втрату з ним зв`язку та візуального контакту внаслідок бойових дій.

Разом з тим, надані докази підтверджують лише факт зникнення військовослужбовця і самі по собі не підтверджують беззаперечного факту його смерті.

Так, журнал бойових дій підтверджує дату, місце та факт бойового зіткнення.

Акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , наказ командира військової частини, доповідь командира підтверджують обставини виконання бойового завдання, що втрата зв`язку та візуального контакту із солдатом ОСОБА_2 відбулася саме під час виконання бойового завдання внаслідок атаки дрона противника, однак не містять висновку про встановлення факту його смерті.

Навпаки, у матеріалах службового розслідування зазначено, що після втрати візуального та голосового контакту подальша доля військовослужбовця невідома, а проведення пошукових заходів є неможливим, оскільки відповідна територія перебувала під контролем противника/ під вогневим контролем противника, що унеможливило проведення пошукових заходів та отримання лікарського свідоцтва про смерть.

Посилання заявника на нотаріально засвідчену заяву співслужбовиці також не дає суду достатніх підстав для беззаперечного висновку про смерть ОСОБА_2 .

Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що були разом із ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання.

Суд зазначає, що зміст вказаних заяв не дає можливості чітко встановити обставини виявлення тіла та його ідентифікації, оскільки 09.11.2024 року було втрачено візуальний та голосовий контакт із ОСОБА_2 , а його подальша доля залишалася невідомою і проведення пошукових заходів було неможливим у зв`язку з перебуванням території під контролем противника.

У заявах ж вказано, що після втрати зв`язку з солдатом ОСОБА_2 його тіло не було виявлено та впізнано, оскільки російські сили безперервно обстрілювали будівлю артилерією, FPV-дронами та мінометами, поки вона не була повністю зруйнован та від неї нічого не залишилося.

Зокрема, матеріали справи не містять фото- чи відеозаписів виявленого тіла, висновку судово-медичної експертизи, результатів генетичної ідентифікації або інших даних, які б дозволяли достовірно встановити, що виявлене тіло належало саме ОСОБА_2 .

Крім цього, зазначена заява не є показаннями свідків, у розумінні цивільного процесуального законодавства, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні не допитувалися, і їх нотаріально засвідчені заяви є письмовими доказами, які підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Таким чином, обставини справи свідчать про зникнення військовослужбовця під час виконання бойового завдання, а не про його смерть у конкретний час, у конкретному місці та за конкретних бойових обставин.

Суд бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а згідно зі статтею 89 ЦПК України докази підлягають оцінці судом за внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

Відтак, оцінюючи подані заявником докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що вони не дають достатніх підстав для достовірного встановлення факту смерті ОСОБА_2 саме 09 листопада 2024 року та за обставин, зазначених у заяві.

За таких обставин, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 263-265, 273, 293, 294, 315-319, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Посольства Фінляндії в Україні, Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 05.10.2026 року.

Учасники у справі:

Адвокат: Трофімов Руслан Валерійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_7 ),

Заінтересовані особи:

Військова частина НОМЕР_1 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_8 ),

Міністерство оборони України (адреса 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6 ЄДРПОУ 00034022),

Посольство Фінляндії в Україні (адреса 01901, м. Київ, вул. Стрілецька, 14),

Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса 79005, м. Львів, вул. Грушевського, 16 ЄДРПОУ 33286062)

Суддя Мисько Х.М.