Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/6672/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/6672/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні за заявою від 16.02.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (даних) про проходження ОСОБА_2 (громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 28.10.2002 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 19.12.2002 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. «а» ч. 5 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 19.12.2002);

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про проходження ОСОБА_2 (громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 28.10.2002 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 19.12.2002 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. «а» ч. 5 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 19.12.2002).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в жовтні 2002 року позивач як військовозобов`язаний пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією (ВЛК) та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Постанова ВЛК була виконана і 19.12.2002 позивач був виключений з військового обліку. Водночас, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наразі міститься інформація про те, що позивач перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний в 1 відділі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відомості про проходження медичного огляду та про виключення з військового обліку відсутні. ІНФОРМАЦІЯ_4 своїм листом від 21.02.2025 у відповідь на заяву позивача від 16.02.2025 розглянув звернення про внесення до Реєстру відомостей про проходження позивачем 28.10.2002 медичного огляду ВЛК та відомостей про виключення 19.12.2002 з військового обліку, але дій, на яких наполягав позивач відповідач не вчинив, відповідні відомості про позивача до Реєстру внесені не були. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду, просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Скаржник, мотивуючи правову позицію зазначає, що бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні до Реєстру відомостей про проходження позивачем медичного огляду ВЛК та виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. «а» ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної дії) слід визнати протиправною та зобов`язати відповідача як орган ведення Реєстру вчинити певну дію - внести відповідні відомості до Реєстру. При цьому, внесення до Реєстру вказаних вище службових даних про факти, які об`єктивно мали місце, жодним чином не впливає на можливість внесення до Реєстру органом ведення Реєстру інших персональних та службових даних з числа тих, що передбачені в ст. ст. 6-8 Закону № 1951-VIII. Натомість суд першої інстанції, поверхнево розглянув позовну заяву та додані до неї документи, не взяв до уваги відсутність відзиву відповідача на позов та неподання ним жодних доказів, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не надав оцінку важливим аргументам позову (більшість з них викладена вище), не навів мотивів незастосування норм права, на які позивач покликався у позовні заяві (не застосовував закон, який підлягав застосуванню).

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 23.10.2024 у якій просив протягом п`яти днів з дня реєстрації цієї заяви внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірну інформацію про мої наступні персональні дані:

Щодо виключення ОСОБА_3 (1984 р. н.) з військового обліку 19.12.2002 ІНФОРМАЦІЯ_6 , за станом здоров`я (ст. 70 а, наказу МО України № 2 від 1994 р.).

Щодо проходження ОСОБА_2 (1984 р. н.) медичного огляду ВЛК, що підтверджується штампом (записом) в моєму військово-обліковому документі - Довідці № 1216 (Замість військового квитка) - « 28.10.2002 Лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 70 «А», наказу МО України від 4 січня 1994 року № 2».

Сформувати та надати відповідний витяг з Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з записом про виключення ОСОБА_4 (1984 р. н.) військового обліку 19.12.2002.

В обґрунтування позивач у вищевказаній заяві зазначив, що є громадянином України, та перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (наразі РВК перейменовано ТЦК та СП). Відповідно до відмітки про військовий облік (штампу) ІНФОРМАЦІЯ_6 (наразі РВК перейменовано ТЦК та СП), яка проставлена в військово-обліковому документі позивача - Довідці № 1216 (Замість військового квитка) позивач 19.12.2002 був ВИКЛЮЧЕНИЙ з військового обліку за станом здоров`я. Проставлений підпис уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підстава для виключення з військового обліку підтверджена в тому числі наступним: Також, відповідно до запису (штампу) у військово-обліковому документі - Довідці № 1216 (Замість військового квитка) - « 28.10.2002 Лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 70 «А», наказу МО України від 4 січня 1994 року № 2». Водночас, наразі, будучи не впевненим, що зазначена вище інформація, щодо проходження позивачем медичного огляду, та ВИКЛЮЧЕННЯ з військового обліку за результатами такого ВЛК міститься в Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач подав заяву на формування військово-облікового документу за допомогою порталу Дія. Разом з тим, позивачу прийшло повідомлення наступного змісту: «Військово-обліковий документ за заявою № 20241018-371545 не сформовано. У реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про перебування на військовому обліку не знайдено. Необхідно звернутися до ТЦК та СП для взяття на військовий облік». З зазначеного вбачається, що інформація щодо проходження позивачем медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , та в подальшому ВИКЛЮЧЕННЯ позивача з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - ВІДСУТНЯ. Враховуючи те, що інформація, яка наразі не міститься в Реєстрі щодо військового обліку є НЕ ПОВНОЮ та НЕДОСТОВІРНОЮ, адже дані щодо проходження позивачем медичного огляду ВЛК та виключення позивача з військового обліку відсутні, позивач вимушений звернутись до з цією вмотивованою заявою.»

На вищевказану заяву позивача ІНФОРМАЦІЯ_7 було надано відповідь вих. № 8885 від 29.10.2024 наступного змісту: «На Ваш адвокатський запит, в інтересах громадянина ОСОБА_3 , стосовно неправомірного не включення запису та виправлення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляю наступне.

Відповідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно доповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 облікова картка військовозобов`язаного на громадянина ОСОБА_3 була знищення під час евакуації ІНФОРМАЦІЯ_8 у 2022 році.

На даний час, у зв`язку з відсутністю будь якої наявної інформації щодо військово-облікових, медичних даних на громадянина ОСОБА_5 , немає можливості сформувати запис до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З метою впорядкування військово-облікових даних, отримання військово- облікового документу згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 та створення відповідного облікового запису в Єдиному державному реєстрі прислівників, призовників, військовозобов`язаних та резервістів пропоную громадянину ОСОБА_6 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_9 з оригіналом довідки № 1216 виданої замість військового квитка.

У відповідності до статті 15 Закону України «Про звернення громадян», рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.»

Надалі позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_10 із заявою від 16.02.2025 «щодо неправомірного невключення запису та виправлення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів», у якій з посиланням на ті ж самі обставини просив: «Протягом п`яти днів з дня реєстрації цієї заяви внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірну інформацію про мої наступні персональні дані:

Щодо виключення ОСОБА_3 (1984 р. н.) з військового обліку 19.12.2002 ІНФОРМАЦІЯ_6 , за станом здоров`я (ст. 70 а, наказу МО України № 2 від 1994 р.).

Щодо проходження ОСОБА_2 (1984 р. н.) медичного огляду ВЛК, що підтверджується штампом (записом) в військово-обліковому документі - Довідці № 1216 (Замість військового квитка) - « 28.10.2002 Лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 70 «А», наказу МО України від 4 січня 1994 року № 2».

Сформувати та надати відповідний витяг з Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з записом про виключення ОСОБА_4 (1984 р. н.) військового обліку 19.12.2002.»

ІНФОРМАЦІЯ_4 на заяву позивача від 16.02.2025 була надана відповідь вих. №633 від 21.02.2025 у якій зазначено наступне: «Вказана заява за своїм змістом написана Вами, також у ній прямо вказаний заявник – ОСОБА_1 , але сама заява підписана не Вами особисто а іншою особою, тому по суті розгляду не підлягає.

Окремо звертаю Вашу увагу, що Ваше звернення з зазначених питань вже було розглянуто по суті ІНФОРМАЦІЯ_11 . В отриманій Вами відповіді прямо вказано: «…особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_9 з оригіналом довідки №1216…».

З урахуванням фактичних обставин, зазначених у Вашій заяві, що наразі Ви перебуваєте за межами України…. З урахуванням того, що Ви в теперішній час мешкає за межами України, відповідно до вимог чинного законодавства України, Ви повинні стати на військовий облік за місцем свого задекларованого проживання у країні мешкання, і вже там вирішувати питання щодо відомостей у єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних, резервістів «ОБЕРІГ».

Таким чином, пропонуємо Вам виконати вимоги чинного законодавства України та звернутися до найближчої консульської (дипломатичної) установи України у країні свого мешкання, … для постановки на облік та з`ясування інших питань.»

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі- Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

- військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону.

Так, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписи статті 37 Закону визначають порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що законодавець у статті 37 Закону чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку громадяни продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

У межах цієї справи позивач стверджує, що не має статусу військовозобов`язаного, оскільки був виключений з військового обліку, що, на його думку, підтверджується штампом (записом) в військово-обліковому документі - Довідці № 1216 (Замість військового квитка) - « 28.10.2002 Лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 70 «А», наказу МО України від 4 січня 1994 року № 2».

Суд першої інстанції правильно зазначив, що з матеріалів справи установлено наявність у позивача лише довідки №1216 замість військового квитка видано в/з запасу ІНФОРМАЦІЯ_12 19.12.2002.

При цьому зазначена довідка містить нечіткий штамп від 28.10.2002, у якому фактично відсутня частина тексту, що унеможливлює з`ясування змісту такого штампу та наведених у ньому відомостей. При цьому на зворотньому боці доданої позивачем до позову копії такої довідки містяться два штампи, один наступного змісту: «Принят на учет Пологівсько-Чернігівський РВК Запорізької обл. 19.12.2002», другий наступного змісту: «Снят с учета Пологівсько-Чернігівським РВК Запорізької обл. 19.12.2002». Також за межами другого штампу прописом написано «с ісключенієм з військового обліку, по состоянію здоровя.».

Дослідивши зазначений доказ суд першої інстанції також правильно констатував, що такий не є таким, що підтверджує ті відомості, які позивач просить суд зобов`язати відповідача внести до Єдиного реєстру, а саме: відомості (дані) про проходження ОСОБА_2 28.10.2002 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 19.12.2002 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. «а» ч. 5 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 19.12.2002). Будь-яких інших доказів, які б підтверджували існування відповідних обставин позивачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, оскільки матеріали справи не містять доказів прийняття уповноваженими органами військового управління рішення саме про виключення позивача з військового обліку, отже у відповідача відсутній обов`язок щодо внесення відповідних відомостей, а вимога про зобов`язання відповідача внести такі до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є безпідставною.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров