Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №752/24873/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24873/25

Провадження № 2/752/2628/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомсервіс 24/7» про усунення перешкод у користуванні майном, -

присутні:

позивач: не з`явився

представник позивача: Бородкін Д.І. - адвокат (ордер серія АА №1629506 від 30.09.2025р.)

відповідач: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомсервіс 24/7» про усунення перешкод у користуванні майном та просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною позивачу квартирою АДРЕСА_1 , ЖК «Олімпійське містечко», та спільним майном багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , ЖК «Олімпійське містечко», шляхом видачі картки/ключів до вхідних дверей, ліфтів секції 1/3.

В обгрунтування позову зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_3 . Ліфти секції не обслуговують поверх 17, на якому знаходиться квартира позивача, відповідно позивач не може безперешкодно потрапити на 17-й поверх будинку до власної квартири. У січні 2025р. позивач звернувся до ТОВ «Укрміськбуд Холдинг» з проханням надати пояснення щодо того, яким чином забезпечено доступ до квартир на 17-му поверсі секції . Забудовник у повідомленні від 08.01.2025р. зазначив, що обслуговування ліфтами секції здійснюється лише з 1-го по 16-й поверх включно відповідно до проектного плану будівництва. Доступ мешканців до квартир 17-го та 18-го поверхів секцій забезпечується за допомогою ліфтового обладнання секції 1/3. Отже, як вказує позивач, безперешкодний доступ до квартири позивача забезпечується за допомогою ліфтів секції 1/3 будинку. При цьому в позивача відсутні будь-які засоби доступу до вхідних дверей та ліфтів секції 1/3 будинку, що створює перешкоди позивачу в користуванні власною квартирою та спільним майном будинку. Таким чином, відсутність доступу до ліфтів секції 1/3 становить незаконну

перешкоду в реалізації права позивача на користування квартирою та будинком. Відповідач є управителем будинку та позивачем з ним укладено Договір про компенсацію послуг з управління та комплексного обслуговування будинку від 01.03.2025р. З метою отримання доступу до вхідних дверей та ліфтів секції 1/3 будинку 06.03.2025р. позивач звернувся до відповідача з відповідною письмовою заявою. Листом від 13.03.2025р. відповідач відмовив у наданні доступу, посилаючись на велике навантаження на ліфти секції 1/3 та порушення прав власників квартир секції 1/3. Відмова відповідача в наданні позивачу доступу до вхідних дверей та ліфтів секції 1/3 порушує право позивача як власника квартири в будинку та як співвласника будинку користуватись належною йому квартирою та спільним майном будинку, до якого входять, зокрема, ліфти секції 1/3.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.10.2025р. відкрито провадження в даній справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за яким він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що не створює перешкод у користуванні ані квартирою, ані спільним майном будинку. Відмова відповідачу в наданні доступу до ліфта в секції 1/3 жодних чином не створює перешкод. Дійсно, ліфти, які розташовані в секції , не здійснюють обслуговування 17-19 поверхів цієї секції, а лише з 1-го по 16-ц поверх включно. Проте позивач при укладенні Договору купівлі-продажу майнових прав, а також при інвестуванні був належним чином повідомлений про такі обставини. Укладення з позивачем договору про компенсацію послуг з управління та комплексного обслуговування об`єкту незавершеного будівництва від 01.03.2025р. означає повне усвідомлення ним обставин, які б викликали труднощі в доступу до належної йому квартири. Доступ до 17-19 поверхів, які не обслуговує ліфт цієї секції, може здійснюватися не лише за допомогою отримання доступу до ліфта секції 1/3. Позивач має безперешкодну можливість користуватись ліфтом секції до 16 поверху, з якого доступ до 17-го поверху та наступних поверхів забезпечений сходами. Оскільки позивач є власником квартири в будинку, в нього є достатньо інструментів доступу як до ліфта секції , так і до квартири. Також відповідач вказує про те, що видача ним ключів доступу до ліфта порушило би права інших співвласників будинку, оскільки ліфт секції 1/3 будинку розрахований виключно на мешканців цієї секції.

Ухвалою суду від 01.12.2025р. клопотання ТОВ «Будкомсервіс 24/7» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

За ухвалою суду від 18.03.2026р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Між позивачем та відповідачем укладено Договір про компенсацію послуг з управління та комплексного обслуговування будинку від 01.03.2025р.

Квартира позивача знаходиться на 17 поверсі секції будинку.

Згідно листа ТОВ «Укрміськбуд Холдинг» від 08.01.2025р. №1/2025 проектом будівництва передбачено обслуговування ліфтами секції лише поверхів з 1-го по 16-й включно. Доступ мешканців до квартири 17-го та 18-го поверхів секцій забезпечується за допомогою ліфтового обладнання секцій 1/3, яке піднімається до 19 поверху, що відповідає рівню 17-го та 18-го поверхів секцій . Секції та 1/3 з`єднані переходом на цьому рівні.

Таким чином, доступ до квартири позивача, яка знаходиться на 17 поверсі секції будинку АДРЕСА_2 , забезпечується за допомогою, в тому числі, ліфту секції 1/3.

Позивач зазначає, що відповідач відмовляє йому в доступі до ліфтового обладнання секції 1/3, чим незаконно перешкоджає в користуванні квартирою та спільним майном будинку.

У свою чергу, відповідач вказує, що позивач має безперешкодну можливість користуватись ліфтом секції до 16 поверху, з якого доступ до 17-го поверху та наступних поверхів забезпечений сходами, та зазначає, що видача позивачу ключів доступу до ліфта секції 1/3 порушувало би права інших співвласників будинку.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з пунктів 1, 2, 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів,

вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; пільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

За ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011р. у справі №1-22/2011 власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1. ч. 1 ст. 6 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник має право на вільне користування спільним майном багатоквартирного будинку.

Верховний Суд у постанові від 12.04.2022р. у справі №464/3156/19 зазначив, що власники квартир у багатоквартирному будинку, є співвласниками усіх допоміжних приміщень такого будинку, незалежно від того, в якому під`їзді та на якому поверсі такі знаходяться.

Таким чином, позивач, як власник квартири АДРЕСА_1 , є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в тому числі і ліфтового обладнання цього будинку, незалежно в якій секції будинку це обладнання знаходиться.

Разом з тим, як встановлено, відповідач не надає доступу позивачу до ліфту в секції 1/3 будинку №24, чим порушує його права як співвласника майна вказаного будинку.

Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У постанові Верховного Суду від 02.05.2024р. №442/6388/22 вказано про те, що зазначена норма матеріального права (ст. 391 Цивільного кодексу України) визначає право власника, в тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб,

який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Отже, враховуючи те, що судом встановлено порушення права позивача, як співвласника майна багатоквартирного будинку, яке полягає в позбавленні його доступу до ліфта секції 1/3 будинку АДРЕСА_2 , то його право підлягає до поновлення шляхом видачі картки/ключів до вхідних дверей, ліфтів секції1/3.

Поряд із цим, суд не знайшов підтвердження порушення права позивача, яке визначено ним як порушення права користування належною йому квартирою.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомсервіс 24/7» про усунення перешкод у користуванні майном задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомсервіс 24/7» усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні спільним майном багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , ЖК «Олімпійське містечко» шляхом видачі картки/ключів до вхідних дверей, ліфтів секції 1/3.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомсервіс 24/7» на користь ОСОБА_1 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомсервіс 24/7» (03028, м. Київ, вул. Ракетна, 24, код ЄДРПОУ 44042233).

Повний текст рішення суду складено та підписано 06.10.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА