Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №752/26101/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/26101/25

Провадження № 2/752/6332/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.05.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (далі за текстом - позивач або ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ») звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № TDB.2022.0604.469 від 10.01.2022 у загальному розмірі 28 048,85 грн.

1.1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.01.2022 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір №TDB.2022.0604.469 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

За умовами договору банк відкрив відповідачу поточний рахунок у гривні та надав можливість користуватися відновлювальною кредитною лінією. Максимальний ліміт кредитної лінії становив 200 000,00 грн, строк кредитування - 12 місяців, базова фіксована процентна ставка - 56 % річних, процентна ставка у пільговий період - 0,0001 % річних, обов`язковий мінімальний платіж - 5 % від використаного доступного ліміту кредитної лінії.

Умовами договору також передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується процентна ставка у розмірі 80 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак відповідач належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

Згідно з довідкою-розрахунком АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 заборгованість відповідача становила 28 048,85 грн, з яких 9 788,13 грн - заборгованість за основним боргом та 18 260,72 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з Додатку №1 до цього договору до нового кредитора перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2022.0604.469 у розмірі 28 048,85 грн.

27.12.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за яким позивач набув право вимоги до відповідача у тому самому обсязі.

Посилаючись на невиконання кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 28 048,85 грн заборгованості, 2 422,40 грн судового збору та 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

1.2. Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 справу передано на розгляд судді Голосіївського районного суду м. Києва Чекулаєву С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами без повідомлення сторін.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 10.01.2022 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір № TDB.2022.0604.469 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Заява-Договір містить підпис відповідача.

Індивідуальними умовами договору сторони погодили максимальний ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн, строк кредитування 12 місяців, базову фіксовану процентну ставку 56 % річних, ставку у пільговий період 0,0001 % річних та обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 5 % від використаного доступного ліміту. Паспортом споживчого кредиту також передбачено застосування ставки 80 % річних від простроченої суми у разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту.

Довідкою про відкриття рахунків та банківськими виписками підтверджується відкриття рахунків на ім`я відповідача, фактичне користування кредитними коштами, проведення операцій за рахунком та облік кредитної заборгованості.

Станом на 02.12.2022 непогашена основна заборгованість складалася з 3 594,82 грн простроченої та 6 193,31 грн поточної кредитної заборгованості. 12.01.2023 залишок поточної заборгованості у розмірі 6 193,31 грн був віднесений банком до простроченого кредиту. Таким чином, непогашений основний борг становить 9 788,13 грн.

Щодо процентів суд враховує, що сама банківська виписка розмежовує проценти за користування кредитними коштами та проценти, нараховані у зв`язку з простроченням. Тому сам факт подальшого віднесення нарахованих процентів до прострочених не змінює правової природи тих процентів, які первісно були нараховані як плата за користування кредитом за базовою ставкою.

До 02.12.2022 до прострочених процентів були послідовно віднесені раніше нараховані за користування кредитом суми 2 127,76 грн, 435,50 грн, 384,99 грн, 332,49 грн та 305,31 грн, усього 3 586,05 грн. Крім того, станом на 02.12.2022 окремо обліковувалося 349,64 грн поточних процентів за користування кредитом.

Після зміни банком плану рахунків виписка й надалі дає можливість відокремити звичайні проценти від нарахувань, пов`язаних із простроченням. За грудень 2022 року поряд із процентами на прострочену суму окремо нараховано 275,56 грн процентів за користування поточною кредитною заборгованістю. За період з 01.01.2023 по 11.01.2023 окремо нараховано ще 112,67 грн таких процентів. Натомість суми, що нараховувалися на прострочений основний борг, банк відносив до прострочених процентів окремими операціями.

Отже, з наданих виписок можна чітко визначити суму процентів, нарахованих саме як плата за користування кредитними коштами в межах погодженого строку кредитування: 3 586,05 грн раніше нарахованих і згодом прострочених процентів, 349,64 грн поточних процентів станом на 02.12.2022, 275,56 грн за грудень 2022 року та 112,67 грн за початок січня 2023 року. Загальний розмір таких процентів становить 4 323,92 грн.

Довідкою-розрахунком АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 визначено загальну заборгованість у розмірі 28 048,85 грн, з яких 9 788,13 грн - основний борг та 18 260,72 грн - проценти. Таким чином, решта заявленої процентної заборгованості у розмірі 13 936,80 грн сформована з нарахувань, пов`язаних із простроченням виконання грошового зобов`язання та/або здійснених після закінчення погодженого строку кредитування.

03.09.2024 АТ «МЕГАБАНК» на підставі договору № GL1N426240 відступило права вимоги за кредитним договором № TDB.2022.0604.469 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС». Перехід права вимоги щодо відповідача підтверджується витягом з Додатку №1 до цього договору. Оплату за придбаний на електронному аукціоні лот GL1N426240 підтверджено платіжною інструкцією №66895 від 31.07.2024 на суму 23 425 777,00 грн.

27.12.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило права вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на підставі договору №1/12. Відповідно до витягу з Додатку №1 до цього договору до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2022.0604.469 у загальному розмірі 28 048,85 грн.

Доказів погашення відповідачем основної заборгованості у розмірі 9 788,13 грн матеріали справи не містять.

2.2. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами першою та другою статті 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу, а права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а її тип, розмір та порядок сплати визначаються кредитним договором.

Надані позивачем Заява-Договір, Паспорт споживчого кредиту, довідка про відкриття рахунків та банківські виписки у своїй сукупності підтверджують укладення кредитного договору, фактичне користування відповідачем кредитною лінією та наявність непогашеної основної заборгованості у розмірі 9 788,13 грн. Тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.

Щодо заявленої до стягнення процентної заборгованості у розмірі 18 260,72 грн суд виходить із наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначила, що проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України, є платою за правомірне користування кредитними коштами та можуть нараховуватися в межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу такого строку правовідносини сторін переходять в охоронну стадію, у якій наслідки прострочення визначаються відповідними нормами закону та умовами договору, що мають характер відповідальності.

У постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що при вирішенні спору необхідно розмежовувати проценти як плату за правомірне користування кредитом і проценти, встановлені договором на випадок прострочення виконання грошового зобов`язання. Визначальним є не назва платежу, а підстава та період його нарахування.

У цій справі сторони чітко передбачили дві різні ставки: 56 % річних як базову плату за користування кредитними коштами та 80 % річних від простроченої суми у разі невиконання або неналежного виконання обов`язку щодо повернення кредиту. Отже, нарахування за ставкою 80 % річних безпосередньо пов`язане з простроченням, а не з правомірним користуванням кредитом.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, передбачені договором і нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення його виконання, підлягають списанню кредитодавцем.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23 виходив із того, що зазначене правило застосовується до кредитних договорів. Таке розуміння змісту пункту 18 також відображено у постанові Пленуму Верховного Суду від 07.02.2025 №6.

Як убачається з виписок, нарахування процентів саме за простроченим овердрафтом розпочато 29.07.2022, тобто у період дії воєнного стану. Такі платежі були наслідком прострочення, а тому не можуть бути покладені на відповідача.

Разом з тим сам факт перенесення раніше нарахованих за базовою ставкою процентів на рахунок прострочених процентів не перетворює їх на санкцію. Якщо проценти первісно виникли як плата за правомірне користування кредитними коштами в межах погодженого строку кредитування, прострочення їх сплати впливає на стан заборгованості, але не змінює підставу їх нарахування.

Саме тому суд враховує як такі, що підлягають стягненню, 3 586,05 грн процентів, які були нараховані за користування кредитом та згодом віднесені до прострочених, 349,64 грн поточних процентів станом на 02.12.2022, а також 275,56 грн і 112,67 грн процентів, які виписка окремо відображає як нарахування за користування кредитом до моменту віднесення залишку основного боргу до простроченого. Загальна сума таких процентів становить 4 323,92 грн.

Натомість решта заявленої процентної заборгованості у розмірі 13 936,80 грн складається з платежів, пов`язаних із простроченням та подальшим перебуванням основного боргу у простроченому стані. Ураховуючи спеціальне правило пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а також неможливість стягнення процентів за статтею 1048 ЦК України поза межами погодженого строку кредитування, у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір №GL1N426240 від 03.09.2024, витяг з Додатку №1 до нього, договір №1/12 від 27.12.2024, витяг з Додатку №1 до останнього договору та платіжні документи підтверджують послідовний перехід права вимоги за кредитним договором № TDB.2022.0604.469 від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а надалі - до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

3. Висновки суду

Оцінивши наявні у справі докази відповідно до статті 89 ЦПК України окремо та у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № TDB.2022.0604.469 від 10.01.2022 у загальному розмірі 14 112,05 грн, з яких 9 788,13 грн - заборгованість за кредитом та 4 323,92 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 13 936,80 грн процентів слід відмовити.

4. Судові витрати

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2797 від 13.10.2025.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із заявлених до стягнення 28 048,85 грн судом задоволено вимоги на суму 14 112,05 грн, що становить 50,3124 % заявлених майнових вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 218,77 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Суд бере до уваги правову позицію, викладену в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, відповідно до якої принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладається обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та доведення їх неспівмірності.

Суд також враховує, що відповідно до частин першої та третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Як убачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених витрат позивачем долучено договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, Реєстр боржників від 21.07.2025, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12133024 від 14.08.2025, ордер та документи, що підтверджують повноваження адвоката.

З акта №12133024 від 14.08.2025 вбачається, що у справі щодо ОСОБА_1 надано послуги з проведення юридичного та фінансового аналізу вартістю 1 200,00 грн та зі складання, підписання і подання до суду позовної заяви вартістю 10 000,00 грн, тобто загалом на 11 200,00 грн. Зазначені послуги прийняті клієнтом у повному обсязі без зауважень.

Надані документи підтверджують зв`язок заявлених витрат із розглядом цієї справи та дозволяють визначити як зміст наданої правничої допомоги, так і її вартість.

Разом з тим позовні вимоги задоволено частково: із заявлених до стягнення 28 048,85 грн судом стягнуто 14 112,05 грн, що становить 50,3124 % від заявлених майнових вимог. Тому при розподілі витрат на професійну правничу допомогу підлягає застосуванню правило пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України про їх розподіл пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Такий пропорційний розподіл не є зменшенням витрат у зв`язку з їх неспівмірністю у розумінні частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, а є процесуальним наслідком часткового задоволення позову.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 634,99 грн (11 200,00 грн ? 50,3124 %).

Враховуючи характер та складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, їх зв`язок із розглядом цієї справи, подані позивачем докази на підтвердження таких витрат, а також результат розгляду справи, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 5 634,99 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 634, 1048, 1054, 1056-1, 1069 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», (ЄДРПОУ 40932411), заборгованість за кредитним договором № TDB.2022.0604.469 від 10.01.2022 у розмірі 14 112 (чотирнадцять тисяч сто дванадцять) гривень 05 копійок.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 13 936,80 грн процентів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», (ЄДРПОУ 40932411), судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 77 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 634 (п`ять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 99 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ 40932411, 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя С.О. Чекулаєв