Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №752/14370/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14370/25

Провадження №: 2/752/2374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за житлово-комунальні послуги в загальній сумі 141 213,63 грн, а також 3 028,00 грн сплаченого судового збору.

Заявлена до стягнення сума складається із заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 2 252,22 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 342,33 грн, трьох відсотків річних у розмірі 84,22 грн; за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 6 454,02 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 981,01 грн, трьох відсотків річних у розмірі 241,30 грн; за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 6 009,00 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 913,35 грн, трьох відсотків річних у розмірі 224,73 грн; за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 30 684,82 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 4 664,09 грн, трьох відсотків річних у розмірі 1 147,50 грн; за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 42 138,97 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 5 391,45 грн, трьох відсотків річних у розмірі 1 305,57 грн, пені в розмірі 708,53 грн; за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 29 756,58 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 3 822,68 грн, трьох відсотків річних у розмірі 910,07 грн, пені в розмірі 503,26 грн; з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1 240,43 грн; з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води в розмірі 736,45 грн; з плати за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення в розмірі 701,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що з 01 травня 2018 року він є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. З 01 листопада 2021 року, у зв`язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Відповідачі зареєстровані у цій квартирі та є споживачами наданих послуг. Вони своєчасно не сплачують за спожиті послуги, тому утворилась заборгованість.

Позивач зазначає, що діє на підставі типових договорів, опублікованих у газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085), та типових індивідуальних договорів, оприлюднених на його веб-сайті. Крім того, 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії). За цим договором позивач набув право вимоги до відповідачів з оплати послуг, спожитих до 01.05.2018 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам встановлено строк для подання відзиву.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками відповідач ОСОБА_2 отримав 18 липня 2025 року, а відповідач ОСОБА_1 - 23 липня 2025 року.

06 серпня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 та 08 серпня 2025 року надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 . Зміст відзивів є однаковим. Відповідачі просять відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідачі зазначають, що не є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не надав доказів їхнього права власності. Договірних відносин з позивачем у них ніколи не було. На їхню думку, обов`язок утримувати майно і оплачувати послуги покладається виключно на власника. Також відповідачі посилаються на те, що позивач заявив вимоги за період, коли вони не досягли повноліття. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щодо боргу, набутого за договором цесії, відповідачі зазначають, що у додатку № 1 до цього договору вказано інший номер договору та іншу особу. Позивач не довів наявності непогашеної заборгованості перед первісним кредитором. Відповідачі також посилаються на статті 517, 518 та 527 ЦК України.

Відповідь на відзив позивач не подав.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

З 01 травня 2018 року позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. З 01 листопада 2021 року позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Позивачем опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). На сайті позивача оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

На підтвердження надання послуг в будинок за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем надано корінці нарядів про включення та відключення будинку.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади м. Києва від 05 травня 2025 року № 130349722 у квартирі зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 07 березня 2014 року), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 07 серпня 2014 року), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 07 серпня 2014 року).

Отже, ОСОБА_2 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_1 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами. Такі особи несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, закон пов`язує солідарну відповідальність з двома обставинами. Перша - реєстрація або проживання особи у житлі споживача. Друга - наявність у неї дієздатності. Право власності на житло для такої відповідальності не вимагається.

Тому доводи відповідачів про те, що вони не є власниками квартири, не звільняють їх від обов`язку оплачувати послуги. Відповідачі зареєстровані у квартирі з 2014 року. Доказів того, що вони не проживали у квартирі або не користувалися послугами, відповідачі не надали.

Так само безпідставними є доводи про відсутність договору з позивачем. Факт відсутності договору про надання послуг сам по собі не звільняє споживача від оплати послуг. Такий висновок викладено у постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг, а також звернень відповідачів з приводу відмови від таких послуг.

Водночас суд погоджується з доводами відповідачів щодо періоду їх неповноліття.

Частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII поширює солідарну відповідальність лише на дієздатних осіб. До досягнення повноліття відповідачі не мали повної цивільної дієздатності. Тому вони не несуть відповідальності за зобов`язаннями з оплати послуг, які виникли до досягнення ними повноліття.

Закон № 2189-VIII введено в дію в повному обсязі з 01 травня 2019 року. До цієї дати діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV. Цей Закон не містив норми про солідарну відповідальність осіб, зареєстрованих у житлі споживача.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1875-IV споживачем була фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, був покладений на споживача (пункт 5 частини третьої статті 20 цього Закону).

ОСОБА_2 з 11 травня 2018 року є повнолітнім. Він зареєстрований у квартирі з 2014 року. Доказів того, що він не проживав у квартирі та не користувався послугами з централізованого опалення і постачання гарячої води, відповідач не надав. Отже, з травня 2018 року він є споживачем цих послуг у розумінні статті 1 Закону № 1875-IV і зобов`язаний їх оплачувати. Розрахунковим періодом є календарний місяць, а обов`язок оплатити послуги за травень 2018 року виник після його закінчення, тобто після досягнення ОСОБА_2 повноліття. З 01 травня 2019 року його відповідальність визначається частиною третьою статті 9 Закону № 2189-VIII.

Вимоги до відповідачів про стягнення боргу за послуги, спожиті до 01.05.2018 року, задоволенню не підлягають. У цей період обидва відповідачі були неповнолітніми. Крім того, у додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 боржником за особовим рахунком № НОМЕР_1 щодо заборгованості за централізоване опалення в розмірі 2 252,22 грн зазначено особу з прізвищем ОСОБА_3 . Жодного з відповідачів боржником у цьому додатку не зазначено.

Вимоги до відповідача ОСОБА_2 підлягають задоволенню за період з травня 2018 року по квітень 2025 року.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню за період з січня по квітень 2025 року. Він досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 . Обов`язок з оплати послуг за січень 2025 року виникає після закінчення розрахункового місяця, тобто вже після досягнення ним повноліття.

Отже, заборгованість за період з травня 2018 року по грудень 2024 року підлягає стягненню з ОСОБА_2 одноосібно. Заборгованість за період з січня по квітень 2025 року підлягає стягненню з обох відповідачів солідарно.

Розмір заборгованості суд визначає на підставі помісячних розрахунків позивача, доданих до позовної заяви. Оплат за спірний період у розрахунках не зазначено.

Згідно з розрахунком за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води заборгованість за період з травня 2018 року по жовтень 2021 року становить 6 009,00 грн за централізоване опалення та 30 684,82 грн за централізоване постачання гарячої води. Ця заборгованість у повному обсязі підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

Згідно з розрахунком за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води заборгованість станом на 01 січня 2025 року становила 36 759,99 грн за теплову енергію та 26 658,72 грн за гарячу воду. За січень - квітень 2025 року позивачем нараховано за теплову енергію 5 378,98 грн, за гарячу воду - 3 097,86 грн.

Згідно з розрахунком плати за абонентське обслуговування заборгованість станом на 01 січня 2025 року становила 1 145,11 грн за теплову енергію та 641,85 грн за гарячу воду. За січень - квітень 2025 року нараховано відповідно 95,32 грн та 94,60 грн.

Заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення в розмірі 701,05 грн нарахована за період з березня 2020 року по вересень 2021 року. Вона повністю підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

Таким чином, з ОСОБА_2 одноосібно підлягає стягненню основна заборгованість у розмірі 102 600,54 грн. З обох відповідачів солідарно підлягає стягненню основна заборгованість у розмірі 8 666,76 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Також він сплачує три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19).

Згідно зі статтею 26 Закону № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню. Її розмір не може бути вищим 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивач нарахував інфляційні втрати, 3% річних та пеню за період з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2025 року. Нарахування за 2025 рік здійснено на загальний залишок боргу, який включає як борг ОСОБА_2 , так і спільний борг обох відповідачів. Тому суд визначає ці суми окремо для кожної частини боргу.

Інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість за централізоване опалення та гаряче водопостачання за період з травня 2018 року по жовтень 2021 року підлягають стягненню з ОСОБА_2 у заявленому розмірі. За опалення це 913,35 грн інфляційних втрат та 224,73 грн 3% річних, за гаряче водопостачання - 4 664,09 грн інфляційних втрат та 1 147,50 грн 3% річних.

Інфляційні втрати, 3% річних та пеня на заборгованість за теплову енергію та гарячу воду за 2024 рік нараховані на борг, який стягується з ОСОБА_2 одноосібно. За січень - квітень 2025 року ці суми нараховані на загальний залишок боргу. Суд розподіляє їх пропорційно до частки боргу ОСОБА_2 та спільного боргу обох відповідачів у кожному місяці.

За таким розрахунком з ОСОБА_2 одноосібно підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 14 543,05 грн, 3% річних у розмірі 3 528,46 грн та пеня в розмірі 1 139,51 грн. З обох відповідачів солідарно підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 248,52 грн, 3% річних у розмірі 59,41 грн та пеня в розмірі 72,28 грн.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на суму 130 858,53 грн з 141 213,63 грн заявлених. Тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 805,96 грн. Судовий збір пропорційно сумі, стягнутій з ОСОБА_2 одноосібно, становить 2 611,97 грн. Судовий збір пропорційно сумі, стягнутій солідарно, становить 193,99 грн і розподіляється між відповідачами порівну. Отже, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 708,97 грн, з ОСОБА_1 - 96,99 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з травня 2018 року по грудень 2024 року в сумі 102 600,54 грн, інфляційні втрати в сумі 14 543,05 грн, 3% річних в сумі 3 528,46 грн та пеню в сумі 1 139,51 грн, а всього 121 811,56 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з січня по квітень 2025 року в сумі 8 666,76 грн, інфляційні втрати в сумі 248,52 грн, 3% річних в сумі 59,41 грн та пеню в сумі 72,28 грн, а всього 9 046,97 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2 708,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 96,99 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

1. Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа І. Франка, 5.

2. Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

3. Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Митрофанова