Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 травня 2026 р.
Справа: №752/25720/25
Суддя: Чекулаєв С. О.
Справа №752/25720/25
Провадження № 2/752/6296/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
06.05.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (далі за текстом - позивач або ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ») звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач), у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № TDB.2022.0011.3691 від 17.02.2022 у загальному розмірі 28 077,89 грн.
1.1. Стислий виклад позиції позивача
Позивач посилається на те, що 17.02.2022 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір №TDB.2022.0011.3691 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.
За умовами договору банк відкрив відповідачу поточний рахунок у гривні, що обслуговувався за дебетово-кредитною схемою, та надав можливість користуватися відновлювальною кредитною лінією. Максимальний ліміт кредитної лінії визначено у розмірі 200 000,00 грн, доступний ліміт згідно з Паспортом споживчого кредиту - 10 000,00 грн, строк кредитування - 12 місяців, базову фіксовану процентну ставку - 56 % річних, процентну ставку у пільговий період - 0,0001 % річних, обов`язковий мінімальний платіж - 5 % від використаного доступного ліміту кредитної лінії.
Умовами договору також передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується процентна ставка у розмірі 80 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Позивач стверджує, що банк свої зобов`язання виконав, а відповідач користувалася кредитними коштами, проте належним чином зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів не виконала.
Згідно з розрахунком заборгованості АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 загальна заборгованість відповідача визначена у розмірі 28 077,89 грн, з яких 9 973,57 грн - заборгованість за кредитом та 18 104,32 грн - заборгованість за процентами.
03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. 27.12.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, унаслідок чого, за твердженням позивача та наданими ним матеріалами, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача.
Посилаючись на невиконання відповідачем кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути 28 077,89 грн заборгованості, 2 422,40 грн судового збору та 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
1.2. Стислий виклад позиції відповідача
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.
1.3. Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 справу передано на розгляд судді Голосіївського районного суду м. Києва Чекулаєву С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву, однак відзив до суду не надійшов.
Позивач просив розглянути справу без участі його представника.
Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами без повідомлення сторін.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
2. Мотивувальна частина
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 17.02.2022 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір № TDB.2022.0011.3691 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Заява-Договір підписана відповідачем та уповноваженим працівником банку.
Індивідуальними умовами договору встановлено максимальний ліміт кредитної лінії 200 000,00 грн, строк кредитування 12 місяців, базову фіксовану процентну ставку 56 % річних, ставку у пільговий період 0,0001 % річних та обов`язковий мінімальний платіж 5 % від використаного доступного ліміту. Паспортом споживчого кредиту визначено доступний ліміт кредитування 10 000,00 грн.
Умовами договору передбачено застосування 80 % річних від простроченої суми за весь період прострочення у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань щодо повернення кредиту.
Банківська виписка підтверджує облік основної кредитної заборгованості відповідача. Станом на 20.12.2022 на відповідних рахунках обліковувались 3 356,91 грн простроченої та 6 616,66 грн поточної кредитної заборгованості, а 12.01.2023 залишок 6 616,66 грн був віднесений до простроченого кредиту. Таким чином, загальний непогашений основний борг становить 9 973,57 грн.
З поданих банківських виписок убачається, що банк окремо нараховував проценти за користування кредитними коштами за базовою ставкою 56 % річних та проценти на прострочену суму за ставкою 80 % річних.
До 02.12.2022 за користування кредитними коштами за базовою ставкою банком було нараховано 3 247,62 грн процентів. У зв`язку з їх несплатою ці проценти надалі обліковувалися як прострочені. Крім того, станом на 02.12.2022 залишок поточних процентів становив 373,51 грн.
Після зміни плану рахунків банк продовжив нарахування процентів за базовою ставкою та додатково нарахував 294,40 грн і 111,67 грн. Отже, загальна сума процентів, нарахованих саме за користування кредитом за ставкою 56 % річних, становить 4 027,20 грн (3 247,62 грн + 373,51 грн + 294,40 грн + 111,67 грн).
Водночас, починаючи з 29.07.2022, банк окремо нараховував проценти на прострочену суму кредиту за ставкою 80 % річних. Із загальної заявленої процентної заборгованості 18 104,32 грн такі нарахування становлять 14 077,12 грн.
03.09.2024 АТ «МЕГАБАНК» на підставі договору № GL1N426240 відступило право вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС». 27.12.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило права вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на підставі договору № 1/12.
Доказів погашення відповідачем основної заборгованості у розмірі 9 973,57 грн матеріали справи не містять.
2.2. Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами першою та другою статті 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу, а права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки, її розмір та порядок сплати визначаються кредитним договором.
Надані позивачем Заява-Договір, Паспорт споживчого кредиту, банківська виписка та інші письмові матеріали у своїй сукупності підтверджують укладення кредитного договору, надання відповідачу можливості користуватися кредитною лінією та наявність непогашеної основної заборгованості у розмірі 9 973,57 грн. Тому позовні вимоги у частині стягнення основної суми кредитної заборгованості є обґрунтованими.
Щодо заявленої до стягнення заборгованості за процентами у розмірі 18 104,32 грн суд виходить із такого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України є платою за правомірне користування кредитом і можуть нараховуватися у межах погодженого сторонами строку кредитування, якщо інше не випливає з умов договору.
У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності розмежовувати проценти як плату за правомірне користування кредитом та проценти, передбачені договором як наслідок прострочення грошового зобов`язання. Правова природа відповідного платежу визначається змістом умов договору та підставою його нарахування.
У цій справі сторони погодили базову ставку 56 % річних за користування кредитом та окрему ставку 80 % річних, яка застосовується саме від простроченої суми за весь період прострочення. Отже, ставка 80 % річних пов`язана не з правомірним користуванням кредитом, а з порушенням строків виконання грошового зобов`язання.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки. Неустойка та інші платежі, передбачені відповідним договором, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання такого договору, підлягають списанню кредитодавцем.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 виходив із того, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитні договори. Аналогічний підхід наведено у постанові Пленуму Верховного Суду від 07.02.2025 № 6.
Оскільки кредитний договір укладено 17.02.2022, а документально ідентифіковані нарахування за підвищеною ставкою 80 % річних здійснювалися вже після 24.02.2022 та були пов`язані з простроченням виконання грошового зобов`язання, такі платежі не підлягають стягненню з відповідача.
Банківськими виписками за обидва періоди достовірно підтверджено, що сума 4 027,20 грн складається з процентів, первісно нарахованих банком за користування овердрафтом за базовою ставкою 56 % річних. Зокрема, 3 247,62 грн таких процентів були нараховані до 02.12.2022 та у зв`язку з їх несплатою переносилися на рахунок прострочених процентів, а 779,58 грн складаються із залишку поточних процентів 373,51 грн і подальших нарахувань за базовою ставкою у сумах 294,40 грн та 111,67 грн.
Саме по собі перенесення нарахованих за користування кредитом процентів на рахунок простроченої заборгованості у зв`язку з настанням строку їх сплати не змінює правової природи первісного нарахування як плати за користування кредитними коштами. Водночас решта процентної заборгованості у розмірі 14 077,12 грн сформована нарахуваннями, які у банківських виписках визначені як проценти за простроченим овердрафтом та нараховані за підвищеною ставкою 80 % річних у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання після 24.02.2022.
Тому суд вважає доведеною та такою, що підлягає стягненню, заборгованість за процентами у розмірі 4 027,20 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення решти процентів у розмірі 14 077,12 грн слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Надані матеріали щодо договорів відступлення права вимоги підтверджують послідовний перехід прав кредитора від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а надалі - до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».
3. Висновки суду
Оцінивши наявні у справі докази відповідно до статті 89 ЦПК України окремо та у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № TDB.2022.0011.3691 від 17.02.2022 у загальному розмірі 14 000,77 грн, з яких 9 973,57 грн - заборгованість за кредитом та 4 027,20 грн - заборгованість за процентами.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 14 077,12 грн процентів слід відмовити.
4. Судові витрати
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із заявлених до стягнення 28 077,89 грн судом задоволено вимоги на суму 14 000,77 грн, що становить 49,8640 % заявлених майнових вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 207,91 грн судового збору.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Суд бере до уваги правову позицію, викладену в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, відповідно до якої принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладається обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та доведення їх неспівмірності.
Суд також враховує, що відповідно до частин першої та третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.
Як убачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження заявлених витрат позивачем долучено договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, Реєстр боржників від 21.07.2025 та акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12122899 від 14.08.2025.
Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги сума гонорару визначається виходячи з фактичного обсягу наданих послуг та їх вартості, а підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.
З акта №12122899 від 14.08.2025 вбачається, що у справі щодо ОСОБА_1 надано послуги з проведення юридичного та фінансового аналізу вартістю 1 200,00 грн та зі складання, підписання і подання до суду позовної заяви вартістю 10 000,00 грн, тобто загалом на 11 200,00 грн. Зазначені послуги прийняті клієнтом у повному обсязі без зауважень.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та доказів їх неспівмірності суду не надала.
Разом з тим суд враховує, що позовні вимоги задоволено частково: із заявлених до стягнення 28 077,89 грн судом стягнуто 14 000,77 грн, що становить 49,86 % від заявлених майнових вимог.
Отже, відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 584,77 грн (11 200,00 грн ? 49,8640 %).
Враховуючи характер та складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, їх зв`язок із розглядом цієї справи, подані позивачем докази на підтвердження таких витрат, відсутність клопотання відповідача про їх зменшення, а також результат розгляду справи, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 5 584,77 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 634, 1048, 1054, 1056-1, 1069 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», (ЄДРПОУ 40932411), заборгованість за кредитним договором № TDB.2022.0011.3691 від 17.02.2022 у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 77 копійок.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 14 077,12 грн процентів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», (ЄДРПОУ 40932411), судовий збір у розмірі 1 207 (одна тисяча двісті сім) гривень 91 копійка та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 584 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 77 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ 40932411, 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя С.О. Чекулаєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua