Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №333/3898/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №333/3898/26

Суддя: Чередниченко В.Є.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 333/3898/26

(Тучкова С.С., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2026 року у справі №333/3898/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності в порядку ст.286 КАС України, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01.06.2026 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності в порядку ст.286 КАС України задоволено, постанову у справі про адміністративне правопорушення №R452115 від 31.03.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасовано, провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрито, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

У рішенні суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки у наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено, детального опису робіт проведених адвокатом (наданих послуг), позивачем не конкретизовано та необґрунтовано витрачений час на правничу допомогу, не деталізовано, які роботи проведені адвокатом в рамках надання послуг.

11.06.2026 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, згідно з яким вирішити питання про судові витрати, а саме стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 гривень.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шокарєвої Альони Вікторівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі №333/3898/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності в порядку ст.286 КАС України – залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивовано тим, що вимога про відшкодування судових витрат була заявлена позивачем у позовній заяві. Однак, докази понесених судових витрат на правничу допомогу подано представником позивача поза межами строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 КАС України, оскільки рішення судом прийнято 01.06.2026 року і отримано представником в підсистемі «Електронний суд» 01.06.2026 року, а клопотання про винесення додаткового рішення та щодо долучення доказів понесених судових витрат датовано 11.06.2026 року.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про задоволення заяву про розподіл судових витрат в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач зазначив однією із позовних вимог стягнення судових витрат та надав до позовної заяви докази їх понесення, а саме платіжну інструкцію про сплату гонорару у розмірі 10000 гривень за ведення цієї справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, додаткове рішення ухвалюється судом, що ухвалив судове рішення по суті позовних вимог, зокрема, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС).

В спірному випадку судовим рішенням від 01 червня 2026 року судом першої інстанції вирішено питання про судові витрати, а саме відмовлено у стягненні на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Відмова обґрунтована тим, що позивачем не надано документального підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також розрахунку таких витрат.

Позивачем не оскаржено рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.

Натомість, позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, суд першої інстанції встановивши зазначені обставини дійшов правильного висновку про те, що питання розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу вирішено судом першої інстанції у судовому рішенні, відсутні передбачені частиною першою статті 252 КАС України підстави для ухвалення додаткового рішення.

Доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає помилковими враховуючи зазначені судом обставини справи та норми законодавства.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2026 року у справі №333/3898/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua