Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №752/31689/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №752/31689/25

Суддя: Єсауленко М. В.

Справа № 752/31689/25

Провадження по справі № 1-кп/752/1607/26

В И Р О К

іменем України

"05" жовтня 2026 р. Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №12025100010002764 дані про яке 25.09.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Бородянка Київської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

14.07.2026 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч.2 ст.15 ч.4 ст.186, ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69, за правилами ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

28.08.2026 вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України за правилами ч.4 ст. 70, до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років;

31.08.2026 вирком Святошинського районного суду м. Києва за ч.4 ст. 185 КК України за правилами ч.7 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),

встановив:

ОСОБА_3 , будучи неповнолітнім, 24.09.2025 в умовах воєнного стану, який було введено Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, о 12 годині 55 хвилин, перебуваючи у торговій залі супермаркету «Велика кишеня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 39, маючи умисле на таємне викрадення чужого майна, взяв з полиць стартові пакети «Водафон СуперНет Про-1» у кількості 14 одиниць вартістю по 250 грн (без ПДВ) кожен. Створюючи вигляд добросовісного покупця, наблизився до каси самообслуговування, між тим оплату не здійснив, та залишив приміщення магазину, викравши майно й розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду ТОВ «Альвар» (ЄДРПОУ 38916558) на загальну суму 3500 грн.

Таким чином суд визнає винуватим ОСОБА_3 у таємному викраденні майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у пред`явленому йому обвинувачені визнав. Надав суду показання за змістом яких зазначив, що дійсно, перебуваючи у магазині, викрав стартові пакети. Не заперечував, що крадіжка відбулася за обставин, що зафіксовані на камери відеоспостереження, які були відтворенні в судовому засіданні. Шкодує про вчинене. Відшкодувати шкоду не має можливості, оскільки не працює та утримується в умовах СІ. На момент крадіжки проживав із тіткою, оскільки його матір живе окремо у Миколаївській області. Батька він не знав. Закінчив 9 класів школи у с. Андріївка Бучанського району, де проживав з першого класу.

Представник потерпілого ТОВ «Альвар» на судовий виклик уповноваженого представника не направив.

Від допиту свідків прокурор відмовився.

У доведення пред`явленого обвинувачення прокурор також надав ряд письмових документів, за наслідками дослідження яких судом встановлено наступне:

- заява про вчинене кримінальне правопорушення, відібрана слідчим Голосіївського УП ГУНП у м. Києві 25.09.2025 у представника ТОВ «Альвар» ОСОБА_7 , відповідно до якої 24.09.2025 у період з 12-55 по 12-57 у приміщенні супермаркету «Велика кишеня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 39, невстановлена особа, чоловічої статі викрала 14 шт. стартових пакетів Водафон, вартістю 250 грн. кожний. Заява зареєстрована у журналі ЄО за № 60503;

- витяг з ЄРДР, відповідно до якого на підставі заяви ОСОБА_7 25.09.2025 о 19 год. 01 хв. внесені відомості за № 12025100010002764;

- протокол, відповідно до якого слідча оперативна група за направленням оперативного чергового, 25.09.2025 у період з 13 год. 30 хв. по 14 год. 20 хв. здійснила виїзд до приміщення супермаркету «Велика кишеня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 39, під час якого було оглянуто приміщення супермаркету, встановлено та зафіксовано місце, з якого було здійснено крадіжку, яким є полиця з відкритим доступом до неї покупців, що зафіксовано на фотознімку, який доданий до протоколу, а також виявлено відеокамери внутрішнього та зовнішнього спостереження, на яких могли бути зафіксовані події з викрадення майна;

- довідки ТОВ «Альвар», складені 24.09.2025, відповідно до яких за наслідками проведеної інвентаризації, виявлена нестача 14 стартових пакетів Водафор, ціна пакету 250 грн. (без ПДВ). Сума збитку складає 3500грн.

- постанова слідчого від 25.09.2025 відповідно до якої у власника технічних приладів витребувані відеозаписи з камер внутрішнього та зовнішнього спостереження, які розташовувалися у приміщенні супермаркету «Велика кишеня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 39 та на вході до нього, які здійснювали запис 25.09.2025, що оформлено протоколом знаття показань технічних приладів та технічних записів від 25.09.2025 та протоколами їх огляду від 25.09.2025.

В судовому засіданні були відтворені файли, що малися на DVD диску, доданому до вищезазначеного протоколу, який визнаний речовим доказом постановою слідчого від 25.09.2025. Так, під час перегляду файлів встановлено, що чоловік, одягнений у чорну футболку та світлі шорти, без волосся, який мав на правій нозі татуювання, яке частково виглядало з-під шортів, зайшов у приміщення супермаркету, під час переміщення по торговій залі на одній з полиць, до якої був відкритий доступ, взяв стартові пакети. Після чого він перебував на касі, де розрахунок здійснювався касиром, але перейшов до каси самообслуговування, яка знаходилася на виході, де він приклав телефон до терміналу, але одразу після цього вийшов з магазину. Камера має фіксує рух вищезазначеної особи 24.09.2025 у період часу з 12 год 50 хв. по 12 год. 55 хв. Також камера зовнішнього спостереження фіксує як так саме особа вибігає з магазину та біжить у зворотному напрямку, тримаючи в руках стартові пакети.

- протокол, складений слідчим 26.11.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 у пред`явлених їй фотознімках впізнала особу, яка є її сином - ОСОБА_3

- протокол, складений оперуповноваженим ВКП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 20.10.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 у пред`явлених їй фотознімках впізнала особу, яка 24.09.2025 о 12 год. під час робочої зміни у супермаркеті «Велика Кишеня» зверталася до неї, та здавалася підозрілим, а згодом охорона повідомила, що така особа вчинила крадіжку стартових пакетів. Відповідно до протоколу впізнаною свідком ОСОБА_7 особою виявився ОСОБА_3

- протокол, складений оперуповноваженим ВКП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 19.10.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 у пред`явлених йому фотознімках впізнав особу, яка 01.10.2025 о 13 год. пропонувала йому придбати стартові пакети на рику «Радіолюбитель» у м. Києві. Впізнаною свідком особою виявився ОСОБА_3 .

Дослідивши зазначені докази, надавши кожному з них оцінку на предмет допустимості та належності, а сукупності зібраних доказів на предмет достатності для доведення пред`явленого обвинувачення, суд дійшов до наступного.

Так, протоколи пред`явлення за фотознімками, які проведені оперуповноваженим ВКП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 20.10.2025 та 19.10.2025 із свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , суд визнає недопустимими доказами, оскільки вважає їх такими, що отримані у порушення порядку, встановленого ст. 228 КПК України, частина 1 якої визначає, що таку слідчу дію як впізнання можуть проводити лише слідчий або прокурор. Тобто така дія проведена неуповноваженою особою. Крім того, у протоколі за участі свідка ОСОБА_9 фактично впізнання проводилося свідком ОСОБА_7 .

За таких обставин відомості, які отримані в наслідок вищезазначених слідчих дії, є недопустимими доказами відповідно до положень ст. 86 КПК України. Вказані протоколи впізнання суд до уваги не бере та відкидає.

Всі інші докази суд вважає належними та допустимими, які у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинувачені.

Так, початок досудового розслідування у даному провадженні відповідав вимогам ч.1 ст.214 КПК України. Зокрема відомості до ЄРДР були внесені на заяви представника потерпілого, які були зареєстровані в ІТС ІПНП (журналі ЄО), що відповідало вимогам Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, який затверджений наказом МВС України 08.02.2019 за №100.

Протокол огляду місця подій, проведений до того, як відбулося внесення відомостей до ЄРДР, але це також відповідає вимогам ст.214 КПК України. Під час даного огляду були виявлені камери внутрішнього спостереження, з яких у визначений КПК України спосіб та порядок, зокрема відповідно до положень ст. 245-1, відбулося зняття даних та отримано відеофайли, які містять дані, що дають підстави дійти висновку, що невстановлена особа чоловічої статі у період часу з 12 год 50 хв. по 12 год. 55 хв. 24.09.2025 викрала стартові пакети з приміщення супермаркету «Велика Кишеня» у м. Києві.

Відомості, отримані під час відтворення технічних засобів - камер спостереження, у сукупності з відомостями ТОВ «Альвар», показаннями обвинуваченого, який визнав, що саме він зафіксований на досліджених записах, крім того має відповідне татуювання на правій нозі, яке пред`явив суду, дають підстави дійти висновку, що подія кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану - а саме 14 стартових пакетів «Водафон СуперНет Про-1» сталася. Дані заява про злочин, відеозаписів з камер спостереження дають підстави дійти висновку, що така подія відбулася 24.09.2025 о 12 годині 55 хвилин.

Визначаючи об`єкт злочину, як обов`язковий елемент складу злочину, передбаченого ст.185 КК України, суд виходить з того, що вартість 14 стартових пакетів, була обрахована у сумі 3500 грн., з розрахунку 250 грн. за один стартовий пакет, що відповідало реальній ціні товару без ПДВ на момент вчинення правопорушення, про що ТОВ «Альвар» вказано у довідках.

З урахуванням положень Податкового кодексу України (підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169, пункту 5 підрозділу ХХ, Закону України «Про Державний бюджет України на 2025рік», вартість викраденого майна у 2025 для настання кримінальної відповідальність повинна перевищувати 3028 грн. Вартість викраденого ОСОБА_3 майна є вищою, ніж вказана сума.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, характеризується наявністю прямого умислу у винної особи, тобто суб`єкт має чітко усвідомлювати й достовірно знати, що його дії направлені на таємне заволодіння для нього чужим майном з метою обернення його на свою користь або на користь іншої особи.

За наведених вище обставин суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_11 та надані прокурором докази, які визнані судом належними та допустимими, у своїй сукупності, доводять, що ОСОБА_3 діяв з прямим умислом на таємне заволодіння чужим майном з метою його незаконного привласнення.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Стаття 65 КК України визначає, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.

Як було встановлено, ОСОБА_3 вчинив злочин у віці 17 років. Між тим, відповідно до ч.1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. Тому він підлягає кримінальній відповідальності.

Так, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, визначена як тяжкий злочин, який також вчинений умисно з корисливих мотивів.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім. Підстав вважати, що каяття ОСОБА_3 є зирим суд не вбачає. Це пов`язано з тим, що його дії, враховуючи інші вироки, якими він засуджений за вчинення умисних тяжких злочинів, які також були вчинені з корисливих мотивів, були вчинені у один період, були періодичними, на носили цілеспрямований характер.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до 67 КК України судом не встановлено.

Згідно із ч.1 ст.103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 КК України, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Так, досудова доповіді судом не отримана. Ухвала суду від 27.07.2026 не виконана. Умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього можуть бути встановлені лише зі слів обвинуваченого.

Так, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 виховувався у неповній сім`ї, а саме матір`ю, яка не була позбавлена батьківських прав. На момент вчинення злочину прожив із тіткою, за адерсою АДРЕСА_1 .

Зі слів обвинуваченого він з матір`ю та бабусею проживав з першого класу у с. Андріївка Бучанського району. Отримав базову середню освіту. Після 9 класу не навчався. Офіційно не працював. Про тимчасові заробітки не повідомляв. За місцем проживання у АДРЕСА_1 . зарекомендував себе посереднього. На обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває.

Також судом встановлено, що він має судимості за злочини проти власності, а саме: 14.07.2026 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч.2 ст.15 ч.4 ст.186, ч.4 ст.185 КК України (події січня та квітня 2025), 28.08.2026 вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України (події травня 2025) та 31.08.2026 вирком Святошинського травня районного суду м. Києва за ч.4 ст. 185 КК України (події травня 2025).

Санкція ч.4 ст.185 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Враховуючи попередні вироки, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 та ст.75 КК України, оскільки ОСОБА_3 неодноразово засуджений за вчинення умисних тяжких злочинів, які вчинені з корисливих мотивів у період першого півріччя 2025, що свідчить про стійку кримінальну спрямованість дій обвинуваченого. Обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення судом також не встановлено. Шкода, завдана злочином, потерпілому не відшкодована.

Останнім вирком Святошинського районного суду м. Києва від 31.08.2026 він засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці, яке відбуває реально утримуючись з 14.07.2026 в умовах СІ, оскільки в інших судах м. Києва та області щодо нього розглядаються обвинувальні акти.

Тому, остаточне покарання слід призначити ОСОБА_3 відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України, а саме шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком більш суворим, призначеним вироком Святошинського районного суду м. Києва від 31.08.2026.

Таке покарання суд вважає адекватним характеру вчинених ОСОБА_3 дій, їх небезпечності та даним про його особу. Таке покарання буде необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання в виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.

За сукупністю правопорушень відповідно, за правилами, передбаченими частинами 1, 4 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного даним вироком більш суворим, призначеним вироком Святошинського районного суду м. Києва від 31.08.2026, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 2 (два) місяці.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання, частково відбуте ним покарання за попередніми вироками у період з 14.07.2026 по 04.10.2026 з розрахунку день за день.

Речові докази:DVD-диск залишити в матеріалах провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.

Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також направлення копії вироку для вручення обвинуваченому негайно після оголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua