Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №336/7828/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/7828/26

Провадження №: 2/336/5284/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Прохорової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Фофанов Я.Д., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, сформованим в системі «Електронний суд», в якому просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовує тим, що 21.11.1985 року ОСОБА_1 квартирно-експлуатаційною частиною Запорізького району Одеського військового округу Міністерства оборони СРСР було видано Ордер № 99, яким надано право на зайняття трьох кімнат загальною площею 60,3 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 . До складу сім`ї позивача входило ще четверо людей, а саме: дружина – ОСОБА_6 , 1956 р.н. (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), донька – ОСОБА_2 , 1976 р.н., донька – ОСОБА_7 , 1980 р.н. (після укладення шлюбу – ОСОБА_8 ), син – ОСОБА_4 , 1983 р.н. На теперішній час в квартирі ще прописаний ОСОБА_5 , 2003 р.н., який є онуком позивача. В свою чергу, ОСОБА_2 , відповідачка по справі, не проживає у зазначеній квартирі з 2014 року, оскільки виїхала за межі України в російську федерацію на постійне місце проживання. В останній раз ОСОБА_2 приїжджала в м. Запоріжжя ще в 2019 році. Таким чином, вона не проживає в даній квартирі, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей відповідачки в квартирі не має і квартирою вона взагалі не цікавиться. Перешкод в користуванні житловим приміщенням ані позивач, ані інші члени сім`ї ОСОБА_2 не чинили. Реєстрація в квартирі відповідачки не дає позивачу можливості оформити субсидію на оплату житлово-комунальних послуг та приватизувати житлове приміщення, оскільки він змушений сплачувати комунальні послуги ще і за неї.. Через ЦНАП в м. Запоріжжі скасувати реєстрацію місця проживання відповідачки також не можливо, оскільки вона не перебуває на території України.

Посилаючись на те, що формальна реєстрація проживання відповідачки порушує права власника та змушує нести додаткові витрати на утримання житла, створює інші перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, позивач просить суд з підстав, передбачених ст.405 ч.2 ЦК України, визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою від 03.08.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою витребувано в Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадяною України, РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) з 01.01.2019 року по 01.08.2026 року.

12.08.2026 від Державної прикордонної служби України надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою суду від 04.09.2026 в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Фофанова Я.Л. про перехід до розгляду справи у спрощене провадження було відмовлено.

Ухвалою суду від 04.09.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд.

Позивач та його представник в судове засіданні не з`явилися. Представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позов підтримали. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, викликалася за адресою зареєстрованого місця проживання шляхом направлення судової повістки, про зміну адреси проживання суд не повідомляла,відзив на позов не подавала.

Треті особи в судове засідання не прибули, надали заяви про розгляд справи без їх участі та задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

22.11.1985р. квартирно-експлуатаційною частиною Запорізького району Одеського військового округу Міністерства оборони СРСР Фомкіну Василю Івановичу виданий ордер № 99 на зайняття трьох кімнат загальною площею 60,3 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: дружина – ОСОБА_6 , донька – ОСОБА_2 , донька – ОСОБА_7 , 1980 р.н., син – ОСОБА_4 .

На даний час в квартирі ще прописаний ОСОБА_5 , 2003 р.н., який є онуком позивача.

Відповідно до технічної документації (Витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, виданого ТОВ «Бюро технічної інвентаризації») на вищевказану квартиру, остання є трикімнатним житловим приміщенням, яке має загальну площу 60,3 кв.м, житлову – 40,5 кв.м.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Біле Озеро Лисогорського району Саратовської області, його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 15.04.1997.

Дружина позивача – ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.08.1997.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 14.06.2003, 14 червня 2003 року було укладено шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 ». З 13.12.2001 місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 25.11.2025.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Запоріжжя, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_6 , виданим Органом 2316.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Сумгаіт р. Азербайджан, з 21.10.2004 його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 , виданого 27.04.2000.

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Сумгаїт р. Азербайджан, з 16.02.1995 року її місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_8 , виданого 24.09.1998 року Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 02.12.2014 отримала на території рф свідоцтво про надання тимчасового захисту серії НОМЕР_9 . Згідно відміток (штампів) в даному свідоцтві, ОСОБА_2 було поставлено на облік: до 15.09.2015, до 13.08.2016, до 21.07.2017 за адресою: м. Верхня Пишма, п. Сагра, Свердловської області російської федерації.

Позивач зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 останній раз приїжджала провідати його в м. Запоріжжя у 2019 році, і після того на територію України не поверталася.

З інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , документ НОМЕР_8 , перетнула кордон України у напрямку «виїзд» 17.09.2019 о 16:14 год. у пункту пропуску Гоптівка, транспортним засобом НОМЕР_10 . Інформація щодо повернення на територію України після вищевказаної дати відсутня.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно зі статтею 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

За змістом статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім`ї не потребує згоди інших членів сім`ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що відповідач тривалий час, а саме з 2014 року, понад шість місяців, не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач фактично змінила місце свого постійного проживання, а саме виїхав за межі України.

Відповідачем не надано доказів поважності причин не проживання за вказаною адресою.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити повністю та визнати відповідача такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Питання щодо стягнення з відповідача судових витрат позивачем не ставиться.

Керуючись статтями 3, 4, 10-13, 76-81, 89, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Сумгаїт р.Азербайджан, такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_14 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Юлія ГАЛУЩЕНКО