Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №337/5399/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №337/5399/26

Суддя: Мурашова Н. А.

06.10.2026

ЄУН 337/5399/26

2/337/3674/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 жовтня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Туяк О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2026 позивачка ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Ярошенка О.О. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Позов мотивувала тим, що вказана квартира на підставі ордера №1918, виданого 01.03.1973 виконавчим комітетом Запорізької міської Ради, була надана в користування її матері ОСОБА_5 на родину з 4-х осіб – чоловіка ОСОБА_6 , доньку ОСОБА_7 , доньку ОСОБА_1 , сина ОСОБА_8 . На теперішній час в квартирі зареєстровані вона, її син ОСОБА_4 , а також відповідачі – її сестра ОСОБА_2 та племінник ОСОБА_3 . Однак відповідачі в квартирі не проживають приблизно з 2005 року, їх майна та особистих речей в квартирі немає, вони виїхали з України та постійно проживають на території рф, вона з ними не спілкується та контакти не підтримує. Перешкод в користуванні житлом відповідачам ніхто не чинив. Оплату за житлово-комунальні послуги вони також не здійснюють, через що вона вимушена нести додаткові витрати у зв`язку з оплатою житлово-комунальних послуг за зареєстрованих відповідачів, що є для неї надмірним тягарем, а також не може реалізувати право на приватизацію житла. Вказані обставини є підставою для визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаним житлом.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Ярошенко О.О. витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону відповідачами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.01.2016 по теперішній час.

Витребувана інформація надійшла до суду 14.09.2026.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Ярошенко О.О. в судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову до суду не подали.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін та третіх осіб, в т.ч. у відсутність відповідачів відповідно до ст.280 ЦПК України в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.47 Конституції України громадянам гарантовано право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст.71 ЖК України, яка є чинною на момент розгляду справи судом (пп.1 п.2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про основні засади житлової політики» №4751-IX від 13.01.2026) при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров`я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров`я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Відповідно до законодавства України може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

Відповідно до ст.72 ЖК України, яка є чинною на момент розгляду справи судом (пп.1 п.2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про основні засади житлової політики» №4751-IX від 13.01.2026), визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Суд встановив, що квартира АДРЕСА_2 була виділена в постійне користування матері позивачки ОСОБА_5 та членам її сім`ї - чоловіку ОСОБА_6 , доньці ОСОБА_9 (відповідачка у цій справі), доньці ОСОБА_1 (позивачка у цій справі), сину ОСОБА_8 , згідно з ордером №1918 від 01.03.1973, виданим виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Основний квартиронаймач ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , її чоловік ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_8 – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Наразі в квартирі за вказаною адресою зареєстровані позивачка ОСОБА_1 (з 06.03.2001), відповідачі ОСОБА_2 (з 20.07.2005), ОСОБА_3 (з 26.07.2005) та третя особа (син позивачки) ОСОБА_4 (з 06.02.2007).

Згідно з актом, складеним 29.06.2026 мешканцями квартир АДРЕСА_3 та посвідченим головою ОСББ «Новгородська-6», відповідач і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають в зазначеній квартирі близько 20 років, оскільки виїхали на постійне місце проживання до рф. В квартирі зареєстровано 4 особи, але фактично проживає ОСОБА_1 .

Згідно з платіжними квитанціями позивачка ОСОБА_1 здійснює оплату за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , в т.ч. які нараховуються на 4-х зареєстрованих осіб.

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби від 14.09.2026 в базі даних перетину кордону та лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України за період з 08.11.2017 до 14.09.2026 містяться відомості про перетин державного кордону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, 17.12.2017 в`їзд, 22.12.2017 виїзд, 20.03.2018 в`їзд, 27.03.2018 виїзд, 24.06.2018 в`їзд, 30.06.2018 виїзд, 27.09.2018 в`їзд, 05.10.2018 виїзд, 16.03.2019 в`їзд, 30.03.2019 виїзд, напрямок виїзду кожного разу «москва», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.07.2018 в`їзд, 18.07.2018 виїзд, 16.10.2018 в`їзд, 28.03.2019 виїзд, 25.09.2019 в`їзд, 13.11.2019 виїзд.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучі членами сім`ї основного квартиронаймача вказаної квартири ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та вселившись у вказану квартиру з її згоди та відповідно до чинного на той час законодавства, тривалий час та безперервно ( ОСОБА_2 з березня 2019, ОСОБА_3 з листопада 2019) не проживають в спірному помешканні та не користуються ним з власної волі, житлово-комунальні послуги не сплачують, їх речей в квартирі немає, чим чинять позивачці ОСОБА_1 перешкоди в користуванні вказаним житлом, оскільки вона вимушена нести додаткові витрати по сплаті житлово-комунальних послуг за зареєстрованих відповідачів.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачкою та витребуваними судом письмовими доказами, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення цього рішення.

Жодних обставин, які б свідчили про те, що непроживання відповідачів в спірній квартирі є тимчасовим, їх відсутність в житлі понад шість місяців має місце з поважних причин, що відповідно дає підстави для збереження за ними цього житла понад встановлені законом строки, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачі втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.15,16 ЦК України, ст.71,72 ЖК України, ст.2,4,5,12,13,49,76-82,89,141,206,259,263-265,280,282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.А.Мурашова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua