Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №335/5725/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/5725/26 2-др/335/59/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого - судді Мінаєва М.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 03.09.2023-100001750 від 03.09.2023 у розмірі 6587,00 грн, який мотивовано тим, що 03.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 3500,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідач користувався кредитними коштами, однак умови договору виконував неналежним чином, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором становить 6587,00 грн, яка складається з – 3500,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3087,00 грн. заборгованість за відсотками. Позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 6587,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору розміром 2662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150,00 грн.

Також у позовній заяві було зазначено орієнтовний розрахунок понесених позивачем судових витрат, який включав витрати на оплату професійної правничої допомоги орієнтовно у розмірі 6000,00 грн., та повідомлення про те, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог, оскільки за домовленістю сторін оплата витрат здійснюється після ухвалення судом позитивного рішення за позовом.

Заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 23.09.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.09.2023-100001750 від 03.09.2023 у розмірі 6587,00 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім грн. 00 коп.).

Рішення суду ухвалене за відсутності представника позивача на підставі його заяви.

28.09.2026 була сформована в системі «Електронний суд», а 01.10.2026 надійшла до суду і зареєстрована заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., та докази на підтвердження розміру таких витрат.

Дослідивши матеріали заяви, проаналізувавши відповідні норми процесуального права, суд приходить до такого.

Відповідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За змістом ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається із матеріалів справи, попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката становив 6000 грн. 00 коп.

Із заяви про ухвалення додаткового рішення та додатків до неї судом встановлено таке.

Між ТОВ Споживчий Центр та Адвокатське об`єднання “Лекс Верітас” 01 квітня 2025 року було укладено Договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони погодили наступний обсяг робіт: Виконавець зобов`язується скласти позови до фізичних осіб (боржників) про стягнення боргу та передати Замовнику для подачі в суд а також надати супутні консалтингові послуги з приводу проведення претензійно позовної роботи. При цьому подання позовів відбувається виключно через підсистему «Електронний Суд» Замовника. Сторони погодили, що позовні заяви будуть підписані безпосередньо Замовником.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються Замовником самостійно.

На підтвердження обсягу виконаних робіт позивач надав Звіт про виконану роботу відповідно до Договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від «01» квітня 2025 року, відповідно до якого на дату звернення адвокатом надано наступні послуги щодо боржника ОСОБА_1 :

1)на підставі прийнятого Замовником рішення щодо звернення з позовом до відповідача по справі, сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів;

2)складено позов (на підставі отриманих документів);

3)роздруковано позов, додатки до позову та один примірник позову з додатками надано Замовнику для відправлення Відповідачу;

4)замовлено сплату судового збору;

5)проведена детальна консультація Замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи.

Відповідно до платіжної інструкції № СЦ00149747 від 25.09.2026, позивач сплатив на користь Адвокатського об`єднання «Лекс Верітас» 6000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за надання правничої допомоги згідно додаткової угоди № 1 до договору № 01/25-СЦ від 01.04.2025 за позовом до ОСОБА_1 ».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

При цьому під іншими видами правничої допомоги слід розуміти види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Суд зауважує, що зазначені у звіті дії, іменовані як «сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів» та «замовлено сплату судового збору» не можуть бути визнані правничою допомогою, оскільки вони полягали у зверненні до позивача за отриманням вихідних даних, необхідних для складання позовної заяви, та за сплатою судового збору як обов`язкової складової звернення до суду.

Так само немає підстав вважати правничою допомогою дії, які полягали у роздрукуванні позову і додатків для нього, оскільки такі дії не потребують спеціальних правових знань, умінь та навичок адвоката.

Зазначена у звіті детальна консультація замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надання інших консалтингових послуг в розрізі проведення претензійно-позовної роботи також не можуть бути розцінені як окремий вид правничої допомоги, оскільки позивач не надав відомостей про їх конкретне змістовне наповнення, через що неможливо їх відокремити від допомоги у власне складанні і поданні позовної заяви.

Таким чином, єдиним видом дійсно правничої допомоги, зазначеним у звіті, що подав позивач, є власне складання позовної заяви як процесуального документу.

Оскільки сторони Договору від 01.04.2025 узгодили, що 6000,00 грн. – це вартість всієї сукупності дій, вчинених адвокатським об`єднанням на користь позивача у контексті звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 , а серед цих дій власне правничою допомогою є лише одна з п`яти вказаних дій, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягає лише одна п`ята частина від вказаної суми, що становить 1200,00 грн.

Крім того, з огляду на розмір стягнутої з відповідача заборгованості, така сума витрат на правничу допомогу відповідатиме й вимогам співмірності.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 19, 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 коп.).

В задоволенні решти вимог заяви позивача – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя М.М. Мінаєв