Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/3132/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/3132/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року (суддя Максименко Лілія Яковлівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у визнанні права ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на отримання грошової винагороди, у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), одержаного під час захисту Вітчизни у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 грошової винагороди у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), одержаного під час захисту Вітчизни у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що абзацом 2 пункту 4 Постанови № 153 встановлено спеціальні умови набуття права на одноразову грошову винагороду, а саме безпосередню участь військовослужбовця в бойових діях у чітко визначених районах ведення воєнних (бойових) дій. Зазначеною нормою конкретизовано райони ведення воєнних (бойових) дій, у межах яких така участь підлягає врахуванню для цілей призначення відповідної виплати. Зокрема, йдеться про участь у бойових діях: на тимчасово окупованій російською федерацією території України; на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора; на території держави-агресора. При цьому законодавець використав у зазначеній нормі прислівник «зокрема», який у контексті наведеного положення виконує функцію уточнення та конкретизації поняття «райони ведення воєнних (бойових) дій». Тобто наведене формулювання спрямоване на визначення тих районів, перебування та участь у бойових діях в яких мають правове значення для виникнення права на одноразову грошову винагороду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці 19 років за контрактом та займав посаду стрільця (помічника кулеметника) 3-го кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 02.09.2025 № 3819 ОСОБА_1 в період: з 19.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 12.05.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області.

Згідно з Актом № 79/22 розслідування нещасного випадку (в тому числі поранення), що стався « 12» травня 2022 року об 11 годині 00 хвилин (Форма Н-5) від 22.07.2022, до отримання поранення солдата ОСОБА_1 призвели наслідки бойового зіткнення з противником.

Згідно з довідкою № 36 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у Госпітальній військово-лікарській комісії ДУ «ГМЦ МВС України» 24.01.2023. Діагноз: Наслідки мінно-вибухової травми (12.05.2022): проникаючого вогнепального поранення грудної клітки ліворуч з гемопневмотораксом, вогнепальним переломом 7,8 ребер, забоєм нижньої частки лівої легені (операції: 12.05.2022 - торакотомія ліворуч, видалення уламків, первинна хірургічна обробка ран грудної клітки) у вигляді посттравматичного пневмофіброзу ліворуч; множинних уламкових поранень лівої поперекової ділянки зі значним дефектом м`яких тканин (операція 13.05.22р. - видалення інородних тіл з паравертебральної ділянки ліворуч, вторинна хірургічна обробка ран поперекової ділянки ліворуч) у вигляді зміцнілих післятравматичних та післяопераційних рубців поперекової ділянки спини з наявністю сторонніх тіл (металевих уламків) папавертебрально зліва, інтрам`язево; повільно консолідуючого перелому лівого поперечного відростку L4 хребця у вигляді посттравматичної нейропатії малогомілкового нерву ліворуч з помірним порушенням порушенням функції, радикулопатії D10- D12, L2-L5 з гіпестезією, з більшовим синдромом; акубаротравми у вигляді хронічної двобічної комбінованої приглухуватості. Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Згідно з витягом з протоколу № 9 від 07.03.2026 засідання комісії щодо розгляду документів стосовно можливості виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 вирішено: «Солдат ОСОБА_1 є військовослужбовцем з числа осіб, що призвані на строкову військову службу, та в подальшому прийнятий на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану, приймав безпосередню участь у бойових діях строком 24 дні, відсутністю у чинному законодавстві норми щодо виплати винагороди у повному обсязі військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни. У зв`язку з викладеним вище комісія прийшла до висновку, що солдат ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 4 Постанови КМУ № 153, відмовити у включенні військовослужбовця до проєкту наказу на виплату одноразової грошової винагороди».

Незгода з такими діями відповідача стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновка суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пункту 4 Постанови № 153 установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що до позивача підлягає застосуванню абзац четвертий пункту 4 Постанови №153, оскільки позивач призваний на строкову військову службу, в подальшому уклав контракт під час воєнного стану, брав участь у бойових діях, отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини. При цьому поранення позивача було отримано безпосередньо під час виконання бойових завдань в районі активних бойових дій, під час бойового зіткнення з противником в н.п. Ольгівське на території Запорізької області. Відповідачем не надано жодного належного доказу, який би спростовував факт перебування позивача у районах ведення бойових дій або факт виконання ним бойових завдань. Отже, приписами пункту 4 Постанови № 153 чітко передбачено право військовослужбовця на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 гривень у разі укладення ним контракту під час воєнного стану до досягнення ним віку 25 років та за умови безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України та отримання поранення під час захисту Вітчизни на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025. Тож, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень з підстав, викладених у протоколі від 07.03.2026.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для відмови у виплаті спірної винагороди слугувала та обставина, що участь позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій становить менше шести місяців.

Натомість абзац 4 пункту 4 Постанови № 153 прямо визначає, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин слід застосовувати абзац 4 пункту 4 Постанови № 153, адже матеріалами справи підтверджено, що позивач 12.05.2022 отримав травми, поранення, пов`язані із захистом Батьківщини, а тому відмова відповідача у виплаті спірної грошової винагороди з підстав підтвердження участі у бойових діях ОСОБА_1 менше 6 місяців є протиправною.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року в адміністративній справі № 280/3132/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 06 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 06 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров