Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №335/7263/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/7263/26 2/335/3784/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 10.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № E09.24225.009453847 у відповідності до якого відповідачу надано кредит у розмірі 54 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування ним, у строки та в порядку, визначені графіком платежів.

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами. Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань кредитні кошти у передбачений договором строк не повернув, не сплатив передбачені умовами договору проценти.

11.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір №11-12/25 відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № E09.24225.009453847.

Згідно договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № E09.24225.009453847 від 10.02.2022 року у розмірі 102401,93 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 53 958,30 грн., заборгованості по нарахованим процентам у розмірі 48 443,63 грн., заборгованості по комісіям у розмірі 0 грн.

З урахуванням того, що відповідачем не виконано зобов`язання за кредитним договором право вимоги за яким перейшло до позивача, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ ««ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» вищевказану суму заборгованості за Кредитним договором № E09.24225.009453847 від 10.02.2022, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом в поряду ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України оскільки адреса зареєстрованого місця проживання відповідач знаходиться на тимчасово окупованій території. Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, відповідач до суду повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подав, із заявами про розгляд справи без його участі до суду не звертався.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір кредиту та страхування № E09.24225.009453847, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 54 000,00 грн., строком на 18 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 60 % річних.

Також сторонами договору підписано Паспорт споживчого кредиту, який є Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту № E09.24225.009453847 від 10.02.2022 якому зазначено основні умови кредитування, а також у формі таблиці наведено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення.

Таким чином, зі змісту Договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків, плати за обслуговування та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит у розмірі 54 000,00 грн., що підтверджується копією ордеру-розпорядженням про видачу кредиту №1 від 10.02.2022, копією ордеру-розпорядження про сплату страхового платежу №2 від 10.02.2022.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав у зв`язку із чим згідно Довідки-розрахунку АТ «Ідея Банк» заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № E09.24225.009453847 від 10.02.2022 станом на 11.12.2025 становила 102 401,93 грн., яка складається заборгованості за основним боргом у розмірі 53 958,30 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 48 443,63 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями у розмірі 0 грн.

11.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №11-12/25 відповідно до якого права вимоги з вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС».

Відповідно до витягу з реєстру боржників для друку №2 до Договору факторингу №11-12/25 від 11.12.2025 року до ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором № E09.24225.009453847 від 10.02.2022 на загальну суму 102 01,93 грн.

В силу вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти за договором про надання кредиту № E09.24225.009453847 від 10.02.2022 в розмірі 54 000,00 грн., які ним не повернуті та право стягнення заборгованості за вказаним договором набуло ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Чинне цивільно процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання правової допомоги № 1270 від 01.05.2026, витяг з Акту № 39 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 відповідно до яких сторони погодили надання наступних правових послуг загальною вартістю 25 000,00 грн., з них: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4 000,00 грн., складання позовної заяви вартістю 18 000,00 грн., вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовку аналітичної довідки щодо судової практики вартістю 3 000,00 грн.

Відповідачем не надано суду заперечень щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Зокрема на це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Разом з тим, з досліджених судом документів, слідує, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн., враховуючи складність справи, типовість позовів, сталої практики, постійного супроводу справ позивача один і тим же адвокатським об`єднанням, подання позову через систему «Електронний суд» за підписом самого директора ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», не відповідає вимогам розумності та співмірності, що може стати надмірним тягарем для відповідача.

Таким чином, з урахуванням принципів реальності, розумності та співмірності, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисяч гривень 00 копійок).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № E09.24225.009453847 від 10.02.2022 у загальному розмірі 102 401 (сто дві тисячі чотириста одна) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені витраті зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., 00 коп.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду, з врахуванням перебування головуючого судді у відпустці, складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко