Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №725/8747/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/8747/26

Номер провадження 3/725/1721/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Піхало Н.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

10 серпня 2026 року близько 13 год. 20 хв. на мобільному блок-пості за адресою в м. Чернівці по вул. Січових Стрільців,38, ОСОБА_1 будучи зупинений для перевірки військово-облікових документів на неодноразову законну вимогу працівників поліції надати обліково-реєстраційні документи та вийти з транспортного засобу відмовився, поводив себе агресивно та зухвало, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Від представника ОСОБА_1 – Чепишка Д.В. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просив закрити провадження у справі, через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначив, що в матеріалах адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б вказували на те в чому саме полягала законна вимога поліцейського, яку не виконав ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення вказані дії нічим не підтверджуються. Вважає, що наведені обставини свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Суд, дослідивши письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 – Чепишка Д.В., вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП та з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та інше.

Правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Таким чином, в даному випадку доказуванню підлягає наявність вимоги працівника поліції пред`явити документ відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та злісна відмова ОСОБА_1 підкоритись такій вимозі.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного суду України від 26 червня 1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Однак докази вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, зокрема відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, у матеріалах справи відсутні.

Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи не підтверджують обставини, які зазначені у такому протоколі.

У Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

У цьому випадку, за наслідками розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 наявний обґрунтований сумнів у тому, що він вчинив злісну непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинуваченого у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Наведені вище обставини виключають наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 9, 247, 251, 252, 268, 283-285, 294, 130 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.