Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №334/7393/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 05.10.2026

Справа № 334/7393/26

Провадження № 2-а/334/102/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

встановив:

адвокат Симонець Євгенія Олександрівна звернулась в інтересах ОСОБА_1 до суду із позовом про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови №5665 від 08.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом – КУпАП) та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування підстав звернення до суду позивач посилається на те, що із змісту зазначеної постанови вбачається, що під час загальної мобілізації, 01 грудня 2025 року під час проведення співробітниками органів Національної поліції України перевірки осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, виявлена відсутність у громадянина ОСОБА_1 військово-облікового документа, встановленого чинними нормативно-правовими актами України.

Про існування оспорюваної постанови Позивач дізнався із застосунку «ДІЯ», розділ «Виконавчі Провадження», через, що представником Позивача було скеровано адвокатський запит до Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

01 грудня 2025 року під час перевірки документів співробітниками патрульної поліції та ТЦК та СП, позивачем надавався для огляду військовообліковий документ з електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Резерв+".

Військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+» формується на основі даних з реєстру «Оберіг» після їх оновлення. Дата уточнення даних у документі вказує, коли саме було сформовано ВОД в електронній формі. Наявність електронного кабінету в додатку Резерв + підтверджуються витягом із додатку Резерв +, в якому зазначено про оновлення даних саме 19 травня 2024 року, дані уточнено вчасно, що свідчить про те, що станом на 01.12.2025 року позивач перебував у статусі військовозобов`язаного та мав дійсний військово-обліковий документ в електронній формі.

З метою підтвердження обставин щодо того, що позивачем надавався військово-обліковий документ для огляду співробітниками патрульної поліції та ТЦК та СП представником позивачем скерований адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання матеріалів справи разом із відеозаписом перевірки документів. Станом на день подання позову відповідь на адвокатський так і не була отримана

Разом з цим, згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210- 1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З огляду на викладене просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена із повним дотриманням чинного законодавства. ІНФОРМАЦІЯ_4 була винесена постанова № 5665 від 08.12.2025 року відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі. 17000 тисяч гривень.

Під час складання протоколу № 5665 від 01.12.2025 ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду протоколу, про що засвідчив своїм підписом у протоколі. На розгляд справи вінне прибув, з заявами/клопотаннями не звертався. Під час складання протоколу № 5665 від 01.12.2025 року громадянин ОСОБА_1 надав письмові пояснення до протоколу, а саме “не було з собою” військово-облікового документа. За результатами розгляду протоколу, копія постанови № 5665 від 08.12.2025 була направлена засобами поштового зв`язку АТ “Укрпошта”, яку він також не отримав, номер рекомендованого поштового відправлення R067070967712.

Відповідно до п. 6 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу .пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до наказу № 532 від 06.08.2024 МОУ “Про затвердження Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації” строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження відповідної інформації. Підстав для збільшення строку зберігання відеозапису за рішенням керівника ТЦК та СП не було.

Ураховуючи вищенаведене, просив у задоволені позову відмовити.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 18 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України закріплено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до сьогоднішнього дня.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був присутній під час складення протоколу від 01.12.2025 року № 532, що підтверджується його підписом у цьому протоколі, а також поясненнями які наведені у ньому.

За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду у справі № 686/16535/16-а від 17.10.2019 року та у справі № 660/575/16-а від 31.01.2018 року.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Приписами ч. 1 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 статті 210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядаючи справи про адміністративне правопорушення від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з метою своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, повинні, крім іншого, вирішити питання визначені ст. 278 КУпАП, а саме: чи належить згідно з ст.235КУпАП до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол згідно з ст.256КУпАП та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи згідно зі ст. 277-2 КУпАП, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. При розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст.251КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

У даній справі судом не встановлено наявності порушень зі сторони відповідача при складені оскаржуваної постанови або ж неповноти вивчення доказів при її ухвалені, а відтак підстав для визнання її протиправною та скасування немає.

Керуючись статтями 241-246, 286 КАС України, суд

вирішив:

відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 (адреса адреса для листування: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови №5665 від 08.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін