Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №333/2673/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2673/26

Провадження №2/333/3067/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтований наступним.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи – 39861924) (надалі – Кредитодавець) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи – НОМЕР_1 ) (надалі – Позичальник/Відповідач) укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: - Договір №71869434 від 12.06.2025 року; - Договір №6775962 від 18.09.2025 року.

12.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи – 39861924) (надалі – Кредитодавець) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи – НОМЕР_1 ) (надалі – Позичальник/Відповідач) укладено Договір про надання коштів у кредит №71869434, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 13 000,00 грн. строком на 30 днів ( з 12.06.2025 по 11.07.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.500 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 950,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора

11.07.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15334205 до Договору позики №71869434, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 30 днів, тобто до 10.08.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,5 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора

10.08.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15533578 до Договору позики №71869434, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 90 днів тобто до 09.09.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

08.09.2025 року та між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15737145 до Договору позики №71869434, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає – 119 днів тобто до 08.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71869434 від 12.06.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 13 000,00 за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ – 09806443)

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 23 767,90 грн. (розрахунок заборгованості – додається), зокрема: 7 735,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 585,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 1950 грн. – сума заборгованості за комісією; 6 497,40 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

18.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи – 39861924) (надалі – Кредитодавець) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи – НОМЕР_1 ) (надалі – Позичальник/Відповідач) укладено Договір про надання коштів у кредит №6775962 (надалі – Договір кредиту), умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3 000,00 грн. строком на 360 днів ( з 18.09.2025 по 12.09.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6775962 від 18.09.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором – виконав, а Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 11 080,50 грн., зокрема: 3 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 080,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 6 000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

На підставі вищевказаного позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за вищевказаним кредитним договором №71869434 у розмірі 23 767,90 грн., за кредитним договором №6775962 у розмірі 11 080,50 грн., витрати на сплату судового збору 2662.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті спору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач не з`явився в судове засідання, з урахуванням положень п. 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, про час, дату та місце слухання справи повідомлений. Відзиву на позов, заяв про відкладення слухання справи чи розгляд справи за її відсутності не заявляла.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що 23.09.2026 р. постановив відповідну протокольну ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між позивачем у справі, як позикодавцем, та відповідачкою ОСОБА_1 , як позичальницею, 12.06.2025 року укладений електронний кредитний договір (оферти) №71869434, відповідно до якого за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту. Сума кредиту 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень нуль копійок). Строк кредитування/Строк договору 30 днів. Процентна ставка/день 0,500% (фіксована). Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1950,00 грн.) Проценти за

понадстрокове користування Кредитом (його частиною), 4%/ в день.

11.07.2025 року між сторонами у справі укладено Додаткову угоду №15334205 до Договору позики №71869434, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 30 днів, тобто до 10.08.2025 року та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,5 % на 1 %.

В подальшому між сторонами вищевказаного кредитного договору укладені ще додаткові угоди №15533578 від 10.08.2025 року та №71869434 від 08.09.2026 р., якими продовжено строк кредитування в загальному до 08.10.2025.

Кредитний договір (оферти) №71869434 та додаткові угоди до нього, підписані позичальницею за допомогою одноразового ідентифікатора.

Позичальниці ОСОБА_1 , на виконання умов вищевказаного кредитного договору, кредитодавцем 12.06.2025 р. видані грошові кошти у розмірі 13000,00 грн., що підтверджується довідкою платіжного провайдера.

Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором №71869434, позичальниця не виконувала свої зобов`язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого на нею рахується заборгованість у сумі 23 767,90 грн., з яких: 7735,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 585,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 1950 грн. – сума заборгованості за комісією, 6 497,40 грн. – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Між позивачем у справі, як позикодавцем, та відповідачкою ОСОБА_1 , як позичальницею, 18.09.2025 року укладений електронний Договір кредитної лінії (надійний) №6775962, за умовами якого останній видані кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн. зі строком їх повернення протягом 360 днів (з 18.09.2025 по 12.09.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та сплатою комісії1 за надання кредиту у розмірі 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Позикодавцем виконані його кредитні зобов`язання щодо надання кредитних коштів, що підтверджується довідкою платіжного провайдера.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом день пред`явлення позову, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов`язань, утворилась заборгованість за кредитним договором №6775962 у розмірі 11 080,50 грн., в тому числі: 3 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 080,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 6 000,00 грн. – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та його вимог.

Згідно з ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Враховуючи, що фактично отримані відповідачкою кредитні кошти за кредитними договорами: за №71869434 у розмірі 7 735,00 грн. та за №6775962 у розмірі 3000,0 грн., в добровільному порядку не повернуті; сума заборгованості за процентами, нарахованими в межах строку кредитування: за №71869434 у розмірі – 7 585,50 грн., за №6775962 у розмірі 2 080,50 грн., а також обумовлена кредитним договором №71869434 сума комісій за надання кредиту в установлені договором строки не сплачені, суд виснує про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення даних сум заборгованості з відповідачки на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення відсотків нарахованими за понадстрокове користування кредитним коштами, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зроблено такі висновки, що «компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 57).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Верховним судом у постанові від 19.09.2020 року у справі № 686/18977/17 зазначено, що «положеннями частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Положеннями ЦК України передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення, зокрема, у розмірі певного проценту за кожен день прострочення».

Пунктом 2.2 кредитного договору №71869434 передбачено, що денна процентна ставка за договором складає 1%. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 4%.

Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Умовами укладеного сторонами договору позики не передбачено розмір процентів річних від простроченої суми, як міри відповідальності за ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 6 497,40 грн. нараховані позивачем на підставі п. 2.2 договору не є процентами як мірою відповідальності, передбаченими ст. 625 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою у розмірі 6 497,40 грн задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вищевказане правова норма є діючою.

Відповідно до правових висновків, викладених постанові Верховного Суду від 19 березня 2026 року по справі № 824/111/25, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (постанова Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22).

Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування пункту

18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

Зокрема, дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, від 12 лютого 2025 рокув справі № 758/5318/23); на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (постанови Верховного Суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22, від 21 січня 2025 року в справі № 751/3052/23).

Враховуючи вищезазначені положення, укладення та дію кредитного договору №6775962 в період наявності в Україні воєнного стану, вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 6000.00 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню:

1) заборгованість за кредитним договором №71869434 в розмірі 17 270,50 грн., з яких: 7 735,00 грн. – сума заборгованості тілом кредиту; 7 585,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 1950 грн. – сума заборгованості за комісією;

2) заборгованість за кредитним договором №6775962 в розмірі 5080,50 грн., в тому числі: 3 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 080,50 грн. – сума заборгованості за процентами.

Загальна сума заборгованості за даними кредитними договорами становить 22 351,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, суд, під час ухвалення рішення вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В даному випадку позовні вимоги задоволенні на суму 22 351,00 грн., тобто на 64,14 %. Отже сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1707,66 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Професійну правничу допомогу позивачу надавала адвокат Ткаченко Ю.О. на підставі договору про надання правової допомоги №20-08/25 від 20.08.2025 року та ордеру на правову допомогу у цій справі. Представником позивача надано витяг з Акту №4-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги від 05.02.2026 р, відповідно до якого адвокатом позивачу надані правничі послуги, в тому числі: вивчення/збір документації та складання позовної зави до Відповідача вартістю 4500,00 грн., яка була сплачена ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в повному обсязі та підтверджується платіжним документом.

Суд, оцінивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, які були надані в межах обумовлених договором про надання правової допомоги сум та розцінок за правничі послуги, враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, відсутність заяв відповідача про зменшення заявлених витрат, частку задоволених позовних вимог, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат останнього на правничу допомогу у розмірі 2 886,30 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код банку – 322001) кредитну заборгованість у загальному розмірі 22 351,00 (двадцять дві тисячі триста п`ятдесят одна гривня 00 копійок), в тому числі:

1) заборгованість за кредитним договором №71869434 в розмірі 17 270,50 грн., з яких: 7 735,00 грн. – сума заборгованості тілом кредиту; 7 585,50 грн. – сума заборгованості за процентами; 1950 грн. – сума заборгованості за комісією;

2) заборгованість за кредитним договором №6775962 в розмірі 5080,50 грн., в тому числі: 3 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 080,50 грн. – сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код банку – 322001) витрати на сплату судового збору у розмірі 1707,66 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 886,30 грн.

В іншій частині, заявлені вимоги, - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова