Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №333/4426/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4426/26

Провадження №2/333/4013/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/4426/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21072,76 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 22.11.2024 року між ТОВ «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №303819 в електронному. 12.11.2025 року між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №12112025, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №303819 від 22.11.2024 року. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, у останнього виникла заборгованість у розмірі 21072,76 гривень, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу – 13678 грн; суми заборгованості за комісією за надання кредиту - 5744,76 грн; 1650 грн – сума заборгованості за штрафом, яку позивач просить стягнути з відповідачка на його користь.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, був повідомлений судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи. У позовній заяві просив суд розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22.11.2024 року відповідач шляхом укладання заяви про приєднання до публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція) Стандарт продукту «Посилка в кредит» приєднався до встановлених ТОВ «НоваПей Кредит» умов публічного договору про споживчий кредит, які разом із заявою про приєднання № 303819 від 28.11.2024 року становлять кредитний договір між ТОВ «НоваПей Кредит» та ним, як позичальником.

Відповідно до умов Договору, загальний розмір кредиту становить 13678 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних; тип процентної ставки: фіксована; строк користування кредитом - 12 місяців; загальні витрати за кредитом – 5744,76 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту – 19422,76 грн.; дата надання кредиту – 22.11.2024 року; дата повернення кредиту – 22.11.2025 року; розмір денної процентної ставки розраховується за процентною ставкою 0,1151 %; комісія за надання кредиту 3,5 % в місяць (42 % в рік). (п.п. 2.1, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.8, 2.10, 2.13, 2.14, 2.15 договору). Кредит видається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на платіжний рахунок позичальника, відкритий у ТОВ «НоваПей Кредит», використовуючи реквізити платіжної картки емітованої до цього рахунку (п.2.18 Договру).

Відповідач підписав заяву про приєднання до умов публічного договору про споживчий кредит ОТП паролем 22.11.2024 об 13-58 год.

Також матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови та також підписаний відповідачем ОТП паролем 22.11.2024 об 13-58 год.

На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 13678 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 303819 від 22.11.2024 року.

Відповідно до розрахунку складеного ТОВ «НоваПей Кредит» відповідач станом на 11.11.2025 року має заборгованість за вказаним Договором у сумі 21072,76 грн. з яких: сума основної заборгованості за кредитом - 13678 грн.; сума заборгованості за комісією – 5744,76 грн. та 1650 грн. - заборгованість за штрафами.

12.11.2025 року між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 12112025, у відповідності до умов якого ТОВ «НоваПей Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «НоваПей Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 12.11.2025 року до договору факторингу № 12112025 від 12.11.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 303819 в сумі 13678 грн., з яких: 6 666, 28 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5744,76 грн. сума заборгованості за комісією за надання фінансового інструменту (кредиту); 1650 грн. cума заборгованості за штрафом.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Спірний договір № 303819 від 22.11.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останньому грошові кошти (кредити) на обумовлених сторонами умовах. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» правомірно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 303819 від 22.11.2024 року.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором позики № 303819 від 22.11.2024 року у сумі 13678 грн. (заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань. При цьому суд виходить з приписів ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок.

Як зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, за договором (заява) №303819 від 22.11.2024 року передбачена комісія за надання фінансового інструменту (кредиту).

Разом з тим ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за надання кредиту є нікчемними, та такими, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а тому у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з комісії за надання кредиту у сумі 5744,76 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов кредитного договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими у період дії воєнного стану позичальника звільнено від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1650 грн. за кредитним договором № 303819 від 22.11.2024 року не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, тоді як вимоги про стягнення комісії за надання кредиту та штрафу задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 13678 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 21072,76 грн. задоволено вимоги на суму 13678 грн., тобто на 64,91%, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 1728 грн. 16 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова буд 2, реквізити IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №303819 від 22.11.2024 року у розмірі 13678 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 13678 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова буд 2, реквізити IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») витрати на оплату судового збору у розмірі 1728 ( одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 16 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 05 жовтня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков