Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №333/955/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/955/26

Провадження №2/333/2210/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справи №333/955/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат, а також витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9200 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 17.07.2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №501163194, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 33% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 49999,99 гривень. Позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на 23.02.2021 року становить 82664,98 грн. і складається з: 47859,36 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 33605,62 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом. 22.02.2021 року між АТ «Альфа-банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ». В подальшому, 23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС». Таким чином ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 17.07.2019 року, укладеним між АТ «Альфа-банк» та відповідачкою.

Представник позивача, будучи своєчасно і належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив суд розглядати справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка, будучи повідомленою судом належним чином про час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явилась, не повідомила суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надала. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідачки, повідомленої належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.07.2019 року АТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту №501163194, відповідно до умов якого АТ «Альфа-банк» надав позичальнику кредит у сумі 49999,99 грн на строк 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 33%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.

17.07.2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву на отримання кредиту (а.с.5). Крім того, відповідачкою 17.07.2019 року було підписано також Паспорт споживчого кредиту, який містить відповідні умові кредитування (а.с.7).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №501163194 від 17.07.2019 року заборгованість станом на 22.02.2021 року становить 82664,98 грн. і складається з: 47859,36 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 19944,81 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом, 13660,71 грн – комісія та 1200 грн - штрафи (а.с.30).

22.02.2021 року між АТ «Альфа-банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір факторингу №1, за яким банк відступив право грошової вимоги за кредитною заборгованістю ОСОБА_1 (а.с.9-14).

23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС». Таким чином ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 17.07.2019 року, укладеним між АТ «Альфа-банк» та відповідачкою (а.с.15-23)

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 17.07.2019 року. Матеріали справи не містять даних про те, що відповідачка оспорювала цей договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за кредитним договором з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов`язання у зв`язку з повним виконанням тощо.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» придбало право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 . Також позивачем наданий розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами договору кредиту і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості ОСОБА_1 .

За таких обставин, враховуючи, що факти викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позов ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3328,00 грн. (а.с.4), який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» надавалася адвокатом Литвиненко О.І. на підставі договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 року (а.с.31-32).

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги надано акт приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року (а.с.33), за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 9200,00 грн.: надання первинної консультації замовнику у справі (0,5 год., 1000,00 грн.), правовий аналіз наявних документів, правової ситуації і правових висновків Верховного Суду (2 год., 4000,00 грн.), підготовка і подання позовної заяви (2,1 год., 4200 грн.), копію платіжної інструкції №2739 від 10.06.2025 року (а.с.35), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.33).

Суд приймає вказані документи в якості доказів на підтвердження виконання адвокатом Литвиненко О.І. робіт на підставі договору про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 року, а також на підтвердження вартості наданих адвокатом послуг на загальну суму 9200,00 грн.

Витрати на правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Виходячи з того, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги, не надано клопотання про зменшення таких витрат або доказів їх неспівмірності, враховуючи, що позов задоволено повністю, а позивач підтвердив надані йому адвокатські послуги належними засобами доказування, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 512, 526, 530, 610, 612, 625, 641, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 03035, м.Київ, пл.Соломянська, буд.2, ідентифікаційний код 40340222) заборгованість за кредитним договором від 17.07.2019 року у розмірі 82664 (вісімдесят дві тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 98 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 03035, м.Київ, пл.Соломянська, буд.2, ідентифікаційний код 40340222) витрати на правову допомогу у розмірі 9200 (дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 03035, м.Київ, пл.Соломянська, буд.2, ідентифікаційний код 40340222) витрати на оплату судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 05 жовтня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков