Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №713/1918/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1918/26

Провадження №2/713/1124/26

РІШЕННЯ

іменем України

05.10.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибича І. А., з участю секретаря судових засідань Артем М.-А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області.

Просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий двомісячний строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний брат ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Зазначила, що заповіт її братом не складався, вона є спадкоємцем другої черги за законом, як рідна сестра спадкодавця, інші спадкоємці та особи, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні відсутні. З метою оформлення спадкових прав у грудні 2025 року звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Мицкан Ж. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Приватним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не подала протягом шести місяців заяву про прийняття спадщини після смерті брата. Неподання заяви про прийняття спадщини зумовлено поважними причинами, а саме її хворобою, з 18.12.2025 року по 26.12.2025 року хворіла і перебувала на амбулаторному лікуванні в Мигівській амбулаторії загальної практики.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивачка не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Одночасно з поданим позовом просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Берегометської селищної ради не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Берегометської селищної ради надійшов відзив в якому зазначив, що позовні вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 24 червня 2025 року; копіями свідоцтва про народження позивачки Серія НОМЕР_2 від 21 грудня 1962 року та свідоцтво про народження померлого ОСОБА_2 з даних яких вбачається, що в графі мати та батько записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_3 від 12.11.1983 року з даних якого вбачається, що прізвище дружини ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінено на ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями правовстановлюючих документів.

З довідки Долішньошепітського старостинського округу №3 Берегометської селищної ради №3-2068 від 17 грудня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 проживав і перебував на реєстраційному обліку за місцем проживання в АДРЕСА_1 по 22.06.2025 року тобто по день смерті. На день смерті в будинку разом з ним не було нікого зареєстровано.

З довідки КНП «Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 25.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає в с.Мигове Вижницького району Чернівецької області та перебувала на амбулаторному лікуванні в Мигівській АЗПСМ з 18.12.2025 року по 26.12.2025 з діагнозом: ГРВІ. Гострий бронхіт. Хронічний пієлонефрит, загострення.

Постановою приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Мицкан Ж.І. №215/02031 від 26.12.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що протягом шести місяців вона не подала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та вважається такою, що не прийняла спадщину.

При зверненні з даним позовом до суду позивачка посилається на загальні вимоги закону щодо порядку визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього кодексу).

Отже, часом відкриття спадщини після смерті є ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів спадкової справи №117/2025 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вбачається, що 26 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ; інших спадкоємців за законом чи за заповітом, або осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні немає.

Мотиви з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» надано роз`яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п.2 Листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/4-13Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до висновку ВСУ, викладеного у постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18 визначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічний висновок викладено у постанові ВСУ від 15 квітня 2021 року по справі №591/1271/18 (провадження №61-195св21).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надаючи оцінку наданим позивачем та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам на підтвердження позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судом встановлено, що:

позивачка як спадкоємець за законом, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав, відповідно до вимог ст.1269 ч.1 ЦК України мала право в установлений ст.1270 ч.1 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини;

позивачка подала до суду позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 зазначила, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є її хвороба.

На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

На підставі ст.ст.1270, 1272 ЦК України, керуючись п.24 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Лопушна, Вижницького району Чернівецької області, - два місяці, з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Берегометська селищна рада, Вижницького району Чернівецької області, КОД ЄРДПОУ 04416996, місцезнаходження юридичної особи 59233, смт.Берегомет, вул.Центральна, 20, Вижницький район Чернівецька область.

Суддя Іван КИБИЧ