Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №307/2634/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2634/26 Провадження № 2/307/1248/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання - Бабинець Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Бізнес позика», в інтересах якого діє представник – Пєскова Софія Володимирівна до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес позика», в інтересах якого діє представник Пєскова Софія Володимирівна звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №520707-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надав позичальнику грошові кошти у розмірі 45 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Також, 11.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №520707-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовилися внести зміни до п. 1 договору, а саме термін дії договору до 27.05.2026 року.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на вказану відповідачем банківську картку позичальника. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, а лише частково сплатила кошти, у боржника станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість за договором №520707-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 135 688,20 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 39 200,00 грн., суми прострочених платежів по процентах – 74 403,20 грн., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 13 085,00 грн. та суми заборгованості по комісії - 9000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.07.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано з АТ "ПУМБ", код ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, 4, 04070, доказів, а саме письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської карти № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської карти № НОМЕР_1 за період з 29.12.2024 року (дата видачі кредиту) по 27.05.2026 року (дата закінчення терміну кредитування).

15.09.2026 року представник відповідачки ОСОБА_1 , адвокат Мунтяну І.І. надіслав до суду відзив на позовну заяву. Вказує, що банк чи інша фінансова установа, яка надає кредит неповноважні стягувати з позичальника плату (комісію) за його надання та управління кредитом, адже такі дії не становлять окрему фінансову послугу, яку б замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п.29 постанови Верховного Суду у справі № 363/1834/17). Тому комісія в розмірі 9 000 грн., яка передбачена п. 2.5. Договору про надання кредит №520707-КС-001 від 29.12.2024 року, що нараховується за надання кредитних коштів не є правомірними, а тому не можуть підлягати задоволенню.

Представник відповідача зазначає, що частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. і Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Відповідач - ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 . Шлюб зареєстровано 08 жовтня 2022 року Косівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 232, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . ОСОБА_2 є військовослужбовцем, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 . Тому вимоги щодо стягнення заборгованості не можуть бути задоволені в повному обсязі.

Відповідно заборгованості, наданого позивачем до розрахунку встановлюється, що Відповідачем проведена часткова оплата за Договором в розмірі 26 665 грн. Враховуючи, пільгу щодо звільнення від сплати відсоткі, ввжає, що відповідачкою здійснено часткове погашення в розмірі 26 665 грн., тому позовні вимоги не можуть бути задоволені в повному обсязі.

У зв`язку із вищенаведеним, просить у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. (дванадцять тисяч гривень).

01.10.2026 року представник позивача ТОВ Бізнес позика" Басалига Т.М. надіслала до суду додаткові пояснення у справі, у яких зазначає, що у диспозиції ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко зазначено саме про не нарахування процентів за користування кредитом, а не про списання всіх процентів за користування кредитом за Кредитними договорами військовослужбовцям (їх дружинам чи чоловікам). Вищезазначена норма не передбачає звільнення військовослужбовців (їх дружинам чи чоловікам) від обов`язку по сплаті процентів за користування кредитом, а лише визначає умови, за яких проценти за користування кредитом не нараховуються. Такою умовою є перебування особи (її дружини чи чоловіка) на військовій службі, про що чітко зазначено у гіпотезі цієї статті. Вважає, що відповідно до вищевикладеного, для застосування вищезазначеної норми до спірних правовідносинах, сторона відповідача мала надати суду належні, достатні та достовірні докази перебування відповідача (його дружини чи чоловіка) на військовій службі саме протягом строку дії кредитного договору.

Також, звертає увагу на те, що ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає звільнення військовослужбовців (їх дружин чи чоловіків) від обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту.

Представник зазначає, що 11.06.2025 р. між ТОВ «Бізпозика» та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору. Відповідно до п. 4.2. Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, строк дії договору до 27.05.2026 року. Cторона відповідача у відзиві на позовну заяву стверджує, що відповідач начебто має право на пільгу, яка передбачена ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом. Також, звертає увагу суду на те, що Відповідачем не було надано разом із відзивом копію Наказу про зарахування особи (чоловіка Відповідачки) до Збройних Сил України та довідки про проходження військової служби чоловіком відповідачки (Форма 5 ЗСУ). Вказує, що із наданої стороною відповідача копії військового квитка вбачається те, що чоловік відповідачки був призваний у ЗСУ 25.02.2022 р., тобто, до дати укладення кредитного договору між сторонами (29.12.2024 р.). З цих підстав стверджує, що сторона відповідача не надала суду жодних належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що справді саме чоловік відповідачки по справі перебував на військовій службі саме протягом строку (терміну) дії кредитного договору, а саме з 29.12.2024 р. по 27.05.2026 р., що було б правовою підставою для застосування норми ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів військовослужбовцям (їх дружинам чи чоловікам) до спірних правовідносин.

Вважає, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості позичальника за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з обставинами та матеріалами справи.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася. У позовній заяві представник просить розгляд справи проводити без її участі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка будучи, відповідно до поожень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором за №R067219293329, №R067229474720, №R067243191529 та довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет, в судове засідання не з`явилася. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Представник відповідача, адвокат Грецьких Є.О. будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджено довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет, в судове засідання не з`явилася. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Представник відповідача, адвокат Мунтяну І.І. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджено довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет, в судове засідання не з`явився. 05.10.2026 року надіслав до суду заяву про розгляд справи без його та відповідачки участі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Згідно пропозиції (оферти) вбачається, що ТОВ «Бізнес позика» 29.12.2024 року направив ОСОБА_1 електронну форму пропозиції (оферти) укласти договір 520707-КС-001 про надання кредиту.

Відповідно до договору №520707-КС-001 від 29.12.2024 року про надання кредиту, даний договір було укладено між ТОВ «Бізнес позика" та ОСОБА_1 та підписаний одноразовим ідентифікатором UA-3922 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.63-72).

Як вбачається з електронної форми прийняття пропозиції, 29.12.2024 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №520707-КС-001 від 29.12.2024 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

11.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №520707-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ "Бізнес позика" строк дії договору встановлено до 27.05.2026 (а.с.73-75).

Згідно форми послідовності дій клієнта видно, що ОСОБА_1 , 29.12.2024 та 11.06.2026 здійснила вхід в особистий кабінет, отримала інформацію про свій статус, відбулася передача інформації обраних клієнтом умов кредиту, відповідачу надано паспорт споживчого кредиту, для підписання паспорта споживчого кредиту відповідачу на вказаний номер телефону було відправлено смс – повідомлення з одноразовим ідентифікатором, відповідач ознайомився і підписав паспорт споживчого кредиту, кредитодавець направив відповідачу індивідуальну оферту, яка містить істотні умови договору, для підписання договору відповідачу на вказаний номер телефону було відправлено смс – повідомлення з одноразовим ідентифікатором, відповідач ознайомився з офертою та підписав договір. Після укладення договору Товариство направило відповідачу повідомлення про успішне підписання договору та відправило договір та правила кредитування на електронну пошту вказану відповідачем (а.с. 76-77, 78-79).

Із анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://bizpozyka.com/), від 10.06.2026 року, підтвердження здійснення переказу грошових коштів, що ТОВ «Бізнес позика» надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 45 000,00 грн. на зазначений відповідачем банківський рахунок № НОМЕР_5 (а.с. 23, 90).

Згідно п.2.1. Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», кредит надається позичальнику для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника.

Пунктом 3.2.8. Правил визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання позичальником та кредитодавцем.

Пунктом 5.1. Правил встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором (додатковою угодою) (а.с.24-36).

На виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.07.2026 року представник АТ "ПУМБ" надав інформацію в якій зазначає, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 видано емітовану банківську картку № НОМЕР_1 та виписку за договором від 29.12.2024 року за період 29.12.2024 по 27.05.2026 на CD-диску, де зазначено рух коштів на картці № НОМЕР_1 за вказаний період, що підтверджує належність вказаного банківського рахунку на який позивачем перераховано кредитні кошти у розмірі 45 000,00 відповідачу (а.с.104-106).

Із розрахунку заборгованості за кредитом станом на 10.06.2026 року та довідки про стан заборгованості вбачається, що загальна заборгованість складає 135 688,20 грн., з яких 39 200,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 74 403,2 грн. – заборгованість за відсотками; 9000,00 грн. – заборгованість за комісією, заборогованість по відсоткам за ст. 625 ЦКУ - 13 085,00 грн. З вказаного розрахунку також вбачається, що відповідачкою частково сплачено заборгованість у розмірі 26 665,00 грн., з який 5800,00 грн. по тілу кредиту, 11 450,00 грн. - за відсотками та 9 415,00 грн. заборогованість по відсоткам за ст. 625 ЦКУ (а.с.58-62).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) указується особа, яка створила замовлення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статі 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 526 та ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи встановлено, що паспорт споживчого кредиту та договір про надання кредиту, пропозиції укласти договір та прийняття пропозицій щодо укладення договору в яких визначені, у тому числі, період користування коштами, процентна ставка, відповідальність сторін, зокрема наслідки прострочення виконання зобов`язань за договором і порядок таких нарахувань підписані електронним підписом відповідача, тобто судом враховано, що сторонами погоджено процентні ставки за користування кредитними коштами.

Підписавши вказані документи та кредитний договір відповідач добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 отримала та використовувала кредитні кошти.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачу кредиту, користування кредитними коштами, що доведено відповідними розрахунками, враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовано, що є його процесуальним обов`язком.

Наведене узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.

Доданим до позову розрахунком підтверджується, що у відповідачки перед позивачем наявна заборгованість за договором від 29.12.2024 року.

Таким чином, з урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у відповідачки утворилась заборгованість. Відповідачка доказів, які б спростовували доводи позивача про неналежність виконання зобов`язання, щодо умов укладеного кредитного договору, суду не надала, в зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ "Бізнес позика" є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Вказане позивачем не ураховано при здійсненні розрахунку заборгованості щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦПК України в розмірі 13 085,00 грн.

Отже, сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦПК України в розмірі 13 085,00 грн. не підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтями 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Судом встановлено, що з копії військового квитка серії НОМЕР_4 виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 26.05.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.02.2022 року на підставі Указу Президента України призваний у Збройні Сили України (а.с.127-144).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 08.10.2022 року Косівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) за актовим записом №232 зареєстровано шлюб (а.с.126).

Згідно світлини посвідчення ветерана НОМЕР_6 , номер паперового документа НОМЕР_7 , вбачається, що ОСОБА_2 , з 14.03.2016 року являється учасником бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (а.с.145-146).

Відповідно до п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Сталою практикою Верховного Суду підтверджено, що пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою, дія якої поширюється на всіх військовослужбовців в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без виключення (Постанова Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №175/377/16-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №521/9626/15- ц; ), у тому числі на військовослужбовців за контрактом (Постанова Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №502/1438/18), офіцерів запасу (Постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №642/548/21), тощо.

Із огляду на встановлені судом обставини, відповідачка має статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України, у тому числі й у період виконання умов кредитного договору, та на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до неї не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій, неустойки за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відтак, суд приходить до висновку, що умови договору про зобов`язання позичальника крім суми позики - 39 200,00 грн. та комісії - 9000 грн. При цьому вимоги про стягнення на користь позикодавця процентів, не підлягають застосуванню, як такі, що суперечать закону, а тому у частині позовних вимог щодо стягнення відсотків на підставі частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», слід відмовити.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення із відповідачки заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 39 200,00 грн. та комісії у розмірі 9000 грн., з урахуванням сплачених відповідачкою 26 665,00 суми за наступним розрахунком (39 200,00 + 9000 - 26 665,00 = 21 535 грн.).

Відповідно ч. ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» підлягає стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 21 535 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 535,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією - 9000,00 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Позивачем у даній справі сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., однак враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

А тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 15,9 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 423,52 грн.

Щодо заявлення відповідачкою вимог про стягнення з позивача на її користь 12000,0 грн. витрат на правничу допомогу, у задоволенні таких слід відмовити з підстав встановлення порушення нею взятого на себе зобов`язання та часткового задоволення позову. Крім цього зустрічні позовні вимоги відповідачкою до позивача не предявлялися, а відтак до цих вимог відповідачки не підлягають застосування положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, щодо пропорційності розподілу судових витрат.

На підставі ст.ст. 526, 530, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1054, 1082, ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 416, 417 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» 21 535,00 (двадцять одну тисячу п`ятсот тридцять п`ять) гривень заборгованості за договором №520707-КС-001 від 29.12.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» 423,52 (чотириста двадцять три гривень 52 копійок) судового збору.

В решті вимог позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВ «Бізнес позика», що знаходиться за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий М.М.Бряник