Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №305/3413/26
Суддя: Ластовичак В. Ю.
Єдиний унікальний номер 305/3413/26
Номер провадження 3/305/1422/26
ПОСТАНОВА
про накладення адміністративного стягнення
06.10.2026 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До суду 05.10.2026 надійшли матеріали про адміністративні правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протоколи від 27.09.2026 серії ЗхРУ № 360199 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та № 360200 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 185-10 КУпАП відповідно, з додатками.
Як вбачається із протоколів, 27.09.2026 о 16:00 год прикордонним нарядом «Секрет» у контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 411, на відстані близько 14 000 метрів до державного кордону (територія Богданської об`єднаної територіальної громади Рахівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з двома громадянами України здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України шляхом подолання гірських масивів, чим порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України».
Крім того, під час затримання громадянин ОСОБА_1 , спільно з двома громадянами України, здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону України, а саме вдався до втечі, неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Секрет» молодшого сержанта ОСОБА_2 зупинити протиправні дії відмовився виконувати, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, у матеріалах справи міститься його письмова заява, у якій просить суд розглянути справу без його участі.
Враховуючи, що ч. 2 ст. 268 КУпАП у даному випадку не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а строки розгляду є обмеженими, суддя розглядає справу у відсутності такої особи, оскільки її можливо вирішити за наявними доказами.
Вина особи, стосовно якої складено протоколи, у вчиненні обох правопорушень підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 360199 за ознаками ч. 2 ст. 204-1 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 360200 за ознаками ч. 2 ст. 185-10 КУпАП;
- протоколом про адміністративне затримання від 27.09.2026, яким зафіксовано обставини вчинення обох правопорушень;
- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 27.09.2026, під час якого вилучено паспорт громадянина України НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_2 та мобільний телефон марки iPhone 17 Pro;
- рапортом капітана ОСОБА_3 ;
- схемою щодо порушення державного кордону;
- довідкою про затримання трьох громадян України на напрямку 411 прикордонного знаку.
Вина за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП підтверджується також витягами з книг прикордонної служби, якими стверджено повноваження військовослужбовців ДПС України.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 ствердив, що приїхав з друзями до Карпат, місто Ворохта, пішли до озера Несамовите гуляти, після того пішли гуляти на хресті, де як спускалися заблукали, невідомий їм чоловік підказав їм як іти до Говерли, де їх затримали працівники ДПС України, а взагалі вони хотіли піти ночувати на ОСОБА_4 .
Такі пояснення суддя до уваги не бере, вважає їх спробою уникнути відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку, і такий порядок визначено у ст. 12 Закону.
Частиною 2 статті 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України» визначено, що законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
ОСОБА_1 був затриманий у контрольованому прикордонному районі у близькості до державного кордону за обставин, що дають однозначну можливість стверджувати про спробу перетину державного кордону України, а саме відсутність поважних причин знаходження поблизу державного кордону, зокрема і відсутність у вказаному місці туристичних об`єктів, наявність маршруту в телефоні, вчинив утечу, а безпосередньому здійсненню незаконного перетину кордону запобігли працівники Державної прикордонної служби, які затримали порушників.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, тобто спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, тобто злісну непокору законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.
Обставин, які б обтяжували та пом`якшували відповідальність особи, стосовно якої складено протоколи, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого та особу правопорушника, суддя вважає за необхідне та достатнє накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При цьому суддя бере до уваги, що з урахуванням практики ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», питання щодо об`єднання справ КУпАП не врегульовано, тому застосовує аналогію закону та використовує норми, визначені у ст.ст. 217, 334 КПК України щодо об`єднання в одне провадження справ, де одна особа «підозрюється» у вчиненні кількох правопорушень.
Оскільки дані справи стосуються однієї і тієї ж особи та одночасно розглядаються одним і тим же органом, такі слід об`єднати в одне провадження, на підставі п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019, присвоївши справі єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника слід також стягнути судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись статтями 36, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справи про адміністративні правопорушення за № 305/3413/26 та 305/3416/26, стосовно ОСОБА_1 за ч.2ст. 204-1 та ч.2 ст. 185-10 КУпАП об`єднати в одне провадження під єдиним унікальним номером № 305/3413/26, провадження № 3/305/1422/26.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1 та ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.
Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн на користь держави.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307, ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua