Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №304/1738/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1738/26 Провадження № 3/304/742/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокум. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И Л А:

31 серпня 2026 року о 01 годині 25 хвилин у с. Сімер по вул. Будівельників водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія проведено у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager», чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив наведені у протоколі обставини, свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та подав заяву, в якій просив розстрочити сплату штрафу на чотири платежі, оскільки не має можливості сплатити його одноразово.

Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшла до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, суддя встановила, що крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, така також стверджується дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 759419 від 31 серпня 2026 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7806278 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, результатом тестування на алкоголь № 6820 приладу «Drager», за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено 0,35 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідкою про наявність посвідчення водія № 129922-2026 від 01 вересня 2026 року, довідкою про належність транспортного засобу № 129920-2026 від 01 вересня 2026 року, а також відеоматеріалами щодо ОСОБА_1 , які не викликають у судді сумнівів та узгоджуються між собою.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до п. 2.9 «а» Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, суддя вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Щодо заяви ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

У судовому засіданні ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив розстрочити сплату штрафу на чотири платежі, посилаючись на відсутність можливості сплатити його одноразово у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Враховуючи наведені у заяві обставини, майновий стан ОСОБА_1 , а також розмір накладеного на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, суддя дійшла висновку про наявність підстав для розстрочки його сплати.

З огляду на викладене суддя вважає за необхідне розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови в частині сплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн строком на чотири місяці, зі сплатою по 4 250,00 грн щомісяця.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП сплаті підлягає також судовий збір у розмірі встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

Тому, керуючись статтями 36, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф сплачувати за такими реквізитами: отримувач – ГУК у Закар.обл./Закарп.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) – 37975895; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок (IBAN) – UA538999980313030149000007001; призначення платежу – «Адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови в частині сплати штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок шляхом його сплати чотирма щомісячними платежами по 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок кожний за таким графіком:

перший платіж – не пізніше 25 числа першого календарного місяця, наступного за місяцем набрання постановою законної сили;

другий платіж – не пізніше 25 числа другого календарного місяця, наступного за місяцем набрання постановою законної сили;

третій платіж – не пізніше 25 числа третього календарного місяця, наступного за місяцем набрання постановою законної сили;

четвертий платіж – не пізніше 25 числа четвертого календарного місяця, наступного за місяцем набрання постановою законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф підлягає сплаті в розмірах і строки, визначені наведеним графіком. Допускається дострокова сплата штрафу в повному обсязі.

У разі несплати штрафу в повному обсязі після закінчення встановленого строку розстрочки постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП. У порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, визначеного цією постановою, з урахуванням фактично сплачених сум, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання в частині стягнення штрафу становить три місяці та обчислюється з наступного дня після закінчення строку, встановленого для сплати четвертого платежу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору за такими реквізитами: отримувач – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок (IBAN) – UA908999980313111256000026001; призначення платежу – «Судовий збір на користь держави», код 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Гевці В. М.