Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №303/6485/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6485/26

2/303/2992/26

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Заболотного А.М.

секретар судового засідання Желізняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами 16.05.2019 року, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 8000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття. Позов мотивовано тим, що 16.05.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, під час якого у них народилося двоє дітей. На цей час подружжя спільно не проживає, спільного господарства не веде, шлюбні відносини фактично припинені, між сторонами втрачено почуття любові та поваги, у зв`язку з чим позивач вважає подальше збереження шлюбу недоцільним та таким, що суперечить її інтересам та інтересам дітей. Крім того, позивач зазначає, що діти проживають разом з нею, вона займається їх вихованням, розвитком та забезпеченням, однак самостійно забезпечити дітей усім необхідним не має можливості. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей належним чином не надає, хоча має офіційний дохід та можливість сплачувати аліменти. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 8000 грн. щомісячно на кожну дитину.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.08.2026 року та за клопотання відповідача відкладено на 16.09.2026 року та на 06.10.2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від її представника, адвоката Івашко Я.С. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з розгляду даної справи не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв`язку із неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд, констатує наступне.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 16.05.2019 року Виконавчим комітетом Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 09, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.05.2019 року.

Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позов в цій частині слід задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дітей суд виходить з наступного.

Судом також встановлено, що за час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 16.03.2020 року) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 26.03.2021 року).

Місце реєстрації дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збігається з місцем реєстрації матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади № 2025/005450697 від 28.04.2025 року, № 2025/005450787 від 28.04.2025 року та № 2025/005450557 від 28.04.2025 року.

Відтак судом встановлено факт проживання дітей разом з матір`ю.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, в ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. До того ж, в силу ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Керуючись вимогами ст. 182 СК України та п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне положення дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач просить суд стягувати на свою користь з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі по 8000,00 грн. на кожну дитину щомісячно.

В той же час, відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд виходить з того, що обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття є безумовним та прямо встановлений законом. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому розірвання шлюбу між батьками не припиняє та не змінює такого обов`язку.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Відомостей про те, що відповідач на цей час належним чином виконує свій обов`язок щодо матеріального забезпечення дітей, матеріали справи не містять.

Також, як встановлено з довідки № 1 від 02.07.2026 року, ОСОБА_2 працює у ТзОВ «ДЕМАР КОМПАНІ» на посаді техніка з експлуатації та ремонту устаткування з 30.01.2026 року по теперішній час.

Враховуючи, що діти проживають разом з позивачем, яка фактично забезпечує їх повсякденне утримання, а між сторонами відсутня домовленість щодо способу та розміру участі відповідача в утриманні дітей, суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує вимоги ст. 182 СК України, відповідно до яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також враховує матеріальне становище дітей, їх вік, перебування дітей на утриманні позивача, матеріальне становище відповідача та інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Позивач просить стягувати з відповідача по 8000,00 грн. щомісячно на кожну дитину.

Разом з тим, належних та достатніх доказів того, що матеріальне становище відповідача дозволяє без істотного погіршення його матеріального стану сплачувати аліменти саме у заявленому розмірі, матеріали справи не містять. Водночас відповідач є працездатною особою, працевлаштований та отримує дохід, однак матеріали справи не містять відомостей про розмір його доходу майновий стан, наявність іншого майна чи інших джерел доходу, які б давали підстави для висновку про можливість сплати аліментів у заявленому позивачем розмірі по 8000,00 грн. на кожну дитину.

З огляду на наведене, враховуючи необхідність забезпечення належного рівня утримання дітей, рівність обов`язків обох батьків щодо їх утримання, а також матеріальне становище відповідача, суд вважає обґрунтованим та справедливим визначити аліменти у розмірі 4000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначений судом розмір аліментів є таким, що відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності, забезпечує участь відповідача у матеріальному утриманні дітей та одночасно не покладає на нього надмірного фінансового тягаря. При цьому визначення аліментів у твердій грошовій сумі не позбавляє сторони права у подальшому звернутися до суду з вимогою про зміну їх розміру у разі зміни матеріального або сімейного стану чи інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання кожної дитини у розмірі 4000,00 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі в розмірі 1331,20 грн. (судовий збір) за вимогу про розірвання шлюбу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 280-289, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110-112, 141, 180-184, 191 СК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 16.05.2019 року Виконавчим комітетом Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 09 - розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 4000,00 (чотири тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2026 року та досягнення ними повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 гривень судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331,20 гривень судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Представник позивача: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Суддя А.М.Заболотний