Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №645/8775/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8775/26

Провадження № 3/645/1352/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Ульяніч І.В., розглянувши справу, яка надійшла з Відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 188- 46-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Немишлянського районного суду м. Харкова надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 01 вересня 2025 року введено в дію Закон України «Про лобіювання» та розпочато функціонування Реєстру прозорості (https://transparency.nazk.gov.ua/) - інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону Реєстр прозорості створено з метою забезпечення безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 року № 1175 (далі - Положення).

Відповідно до ч. 10 ст. 5 Закону об`єктами Реєстру прозорості є інформація про суб`єктів лобіювання та їх звітність, які ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.

Водночас особа набуває статусу суб`єкта лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб`єктом лобіювання згідно з ч. 2 ст. 10 Закону.

Внесення відомостей до Реєстру прозорості здійснюється реєстраторами та створювачами (суб`єктами лобіювання) з використанням програмних засобів його ведення в межах повноважень, визначених Законом і Положенням. Зазначені суб`єкти забезпечують внесення до Реєстру прозорості інформації, передбаченої ст.ст. 11, 13 та 17 Закону, а також інших даних, необхідних для забезпечення повноти та достовірності реєстрових відомостей, і несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства у цій сфері.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону особа може здійснювати лобіювання з дня отримання нею статусу суб`єкта лобіювання.

Згідно з відомостями Реєстру прозорості ОСОБА_1 набув правового статусу суб`єкта лобіювання та можливості здійснювати лобіювання з 03.04.2026, ідентифікатор у Реєстрі прозорості № 2042123.

Таким чином, ОСОБА_1 з 03.04.2026 наділений правами та обов`язками суб`єкта лобіювання, у тому числі обов`язком щодо подання звітів щодо лобіювання, зокрема за перше півріччя 2026 року.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 17 Закону суб`єкт лобіювання зобов`язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя в електронній формі: за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року; за друге півріччя - до 31 січня (включно) року, наступного за звітним.

Таким чином, останнім днем подання звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року є 31 липня 2026 року.

Кампанія звітування щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року тривала з 01 липня 2026 року по 31 липня 2026 року (включно), тобто суб`єкти лобіювання мали 31 календарний день для виконання відповідного обов`язку.

Фактична відсутність будь-якої діяльності у сфері лобіювання не виключає виконання обов`язку суб`єкта лобіювання подати звіт щодо лобіювання у визначений законодавством строк, оскільки відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Пунктом 26 Положення після заповнення усіх необхідних полів форми документа під час подання звіту щодо лобіювання створювач (суб`єкт лобіювання) підписує документ шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Водночас ОСОБА_1 як суб`єкт лобіювання не подав звіт щодо лобіювання до Реєстру прозорості за перше півріччя 2026 року, чим порушив вимоги частини першої статті 17 Закону.

Національним агентством з електронної пошти notification@nazk.gov.ua неодноразово були надіслані листи з попередженням про необхідність подачі звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року у встановлений законодавством строк на електронну адресу, зазначену ОСОБА_1 під час реєстрації в Реєстрі прозорості - robertvaganian777@gmail.com.

На офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції систематично оприлюднювалася інформація щодо обов`язку своєчасного подання звітів щодо лобіювання до Реєстру прозорості.

Також Національне агентство забезпечило надсилання на номер телефону НОМЕР_2 , який ОСОБА_1 зазначив під час реєстрації у Реєстрі прозорості, СМС-повідомлень з попереджувальним змістом щодо необхідності подання звіту щодо лобіювання за три дні до завершення кампанії звітування за перше півріччя 2026 року.

Таким чином, Національним агентством вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про обов`язок подати зазначений звіт у строк, встановлений Законом.

Диспозицією ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб`єктом лобіювання до Реєстру прозорості.

Згідно із приміткою, суб`єктом правопорушень у ст. 188-46-2 КУпАП є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону зареєстровані як суб`єкти лобіювання.

Таким чином, ОСОБА_1 як суб`єкт лобіювання не подав звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року до Реєстру прозорості, чим порушив вимоги частини першої статті 17 Закону та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 188- 46-2 КУПАП

Ураховуючи цей факт, 28 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 27-20/.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про ознайомлення з матеріалами справи та про отримання судової повістки. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причин неявки на адресу суду не надходило.

Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» та «Гурепка проти України», де зазначено, що сфера застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюється на провадження у справах про адміністративні правопорушення, які за своєю суттю мають кримінальний характер у розумінні Конвенції, приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника.

Крім того, суд бере до уваги, що обов`язок особи, яка притягається до відповідальності, з`явитися в судове засідання за даною категорією справ (ст. 268 КУпАП) не повинен ставати інструментом для безпідставного затягування строків розгляду справи, передбачених ст. 38 КУпАП. Ураховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про наявність щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і дослідивши додані до нього документи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб`єктом лобіювання до Реєстру прозорості.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Реєстру прозорості за № 302625449703, ОСОБА_1 набув статусу суб`єкта лобіювання 03 квітня 2026 року, що покладає на нього обов`язки, передбачені профільним законодавством у сфері лобіювання.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 17 Закону України «Про лобіювання» від 23.02.2024 № 3606-IX, суб`єкт лобіювання зобов`язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя в електронній формі. Зокрема, звітність за перше півріччя має бути подана суб`єктом до 31 липня (включно) звітного року.

Натомість, як убачається з матеріалів справи та даних електронної системи, ОСОБА_1 як суб`єкт лобіювання не подав звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року. Таким чином, порушив встановлений законом граничний строк (31 липня 2026 року), що свідчить про наявність у діях особи ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.

Пояснень причин несвоєчасності подачі Звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року в електронній формі, як станом на час складання та направлення протоколу про адміністративне правопорушення № 27-20/15, так і на час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді, ОСОБА_1 не надав.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про лобіювання» від 23.02.2024 № 3606-IX, у порушення вимог ч. 1, ч.2 ст. 17 цього Закону, не подав звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року до Реєстру прозорості.

Будь-яких поважних причин несвоєчасного подання Звіту щодо лобіювання судом не встановлено.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не подав звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року до Реєстру прозорості, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 188-46-2, 245, 251, 252, 276-280, 283-291 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави, в особі Державної судової адміністрації України в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя І.В.Ульяніч