Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №297/2665/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2665/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

присяжних: Сейкель Й.К. та Дев`ятко Л.Л..

при секретарі судового засідання Гарані О. А.,

за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника Попович Ш.О., адвоката особи, стосовно якої розглядається справа ОСОБА_1 за дорученням – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування Косоньської сільської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 , звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із заявою про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуном над ним. Крім того, згідно заяви просить призначити по справі судово-психіатричну експертизу щодо сина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у заявника народився син - ОСОБА_1 . Син народився здоровим, без будь-яких вад здоров?я, однак на ранньому віці із-за підгрупи «А».

інфекційного захворювання у нього виникли проблеми зі здоров?я, а згодом став інвалідом і групи

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №266 у сина наявна важка розумова відсталість внаслідок органічного ураження головного мозку, потребує стороннього догляду, не здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Опікою сина завжди займався заявник, оскільки він більш активний та спроможний представляти інтереси сина у державних органах та установах. З віком син стає все важчим і важчим, тому навіть для виконання найменших фізичних завдань йому потрібно прикласти великі фізичні зусилля.

Оскільки 09.10.2022 року сину виповниться 18 років заявник звернувся до суду із заявою про визнання його недієздатним та рішенням від 02.05.2023 по справі №297/2592/22 його визнано недієздатним на два роки.

За цей час на жаль стан його здоров`я не змінився, тому заявник знову звертається до суду із

заявою про визнання його недієздатним та встановлення над ним опіки.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву про визнання недієздатним ОСОБА_1 підтримали та просили призначити опікуном заявника над недієздатним сином.

Представник особи, стосовно якої розглядається справа ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заяву та просив задовольнити, з підстав викладених у ній.

Представник органу опіки та піклування Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, разом з тим подав до суду подання органу опіки щодо доцільності призначення заявника опікуном над ОСОБА_1 та просив розглянути справу без участі представника.

Особа, стосовно якої розглядається справа про визнання його недієздатним ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився у зв`язку зі станом здоров`я, що підтверджується наявними у матеріалах справи медичними документами.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які заявник посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обов`язковими умовами для визнання фізичної особи недієздатною, крім наявності в неї хронічного, стійкого психічного розладу, є нездатність такої особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Недієздатність - це втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов`язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в ЦК України.

Як вбачається з проведеної по справі комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи №239 від 09.07.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляє ознаки важкої розумової відсталості внаслідок органічного ураження головного мозку, що підтверджено анамнестичними відомостями про перенесений у ранньому дитинстві менінгоенцефаліт, різке відставання у психічному розвитку від однолітків, інвалідизація, потреба у сторонньому догляді, клінічні ознаки (відсутність мови, виражений недорозвиток інтелекту, критики).

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 страждає психічним розладом, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому наявні всі правові підстави для визнання його недієздатним.

При ухваленні рішення про визнання особи недієздатною, слід вирішити питання про встановлення над ним опіки та призначення йому опікуна.

Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна недієздатній особі переслідує перш за все найважливішу ціль - не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Разом з тим, орган опіки та піклування Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області подав до суду подання, відповідно до якого вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_1 у випадку визнання останнього недієздатним.

Тобто, зазначеним поданням підтверджено, що ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_1 .. При цьому, заявник є єдиною близькою особою, яка має можливість здійснювати постійний догляд та опіку над недієздатним.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд вважає необхідним визнати ОСОБА_1 недієздатним та призначити йому опікуна – ОСОБА_1 , задовольнив подання органу опіки та піклування Косонської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 395, 299, 300, 352-355 ЦПКУкраїни, ч.1 ст. 39, ч. 1 ст. 41, ч.1 ст. 60 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Заяву та подання - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , недієздатним.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_1 недієздатним становить два роки, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування і органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Іван ІЛЬТЬО

Присяжні Йосип СЕЙКЕЛЬ

Людмила ДЕВ`ЯТКО