Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №297/2472/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2472/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 , в інтересах позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів..

Позовну заяву мотивує тим, що 01 березня 2023 року сторони зареєстрували шлюб у Берегівському відділі ДРАЦС Берегівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №46. Від шлюбу у них народилось п`ятеро дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Позивачка раніше проживала з відповідачем у цивільному шлюбі, однак через деякий час вирішили укласти шлюб офіційно. Не дивлячись на відносно тривалий час у шлюбі, все ж таки стали виникати серйозні проблеми у відносинах. Відповідач пішов служити до війська і повернувшись через дев`ять місяців він повністю змінився. Він став дуже сильно зловживати алкоголем та став агресивним по відношенню до позивачки та до своїх дітей. В кінці кінців він вигнав всіх із хати і став вести антисоціальний спосіб життя. На даний час сторони проживають окремо і не ведуть спільного господарства. Примирення між ними неможливе і шлюб носить тільки формальний характер.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про шлюбу Серії НОМЕР_3 віл 01.03.2023 року вбачається, що сторони уклали шлюб 01 березня 2023 року у Берегівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Частиною першою статті 24 СК України, визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Частиною першою статті 110 СК України передбачено право одного з подружжя пред`явити позов про розірвання шлюбу.

За змістом статті 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини пред`явлення позову, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Із матеріалів справи вбачається, що сімейні відносини між сторонами фактично припинено: вони не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, взаємної довіри та поваги не зберегли. Позивач категорично не бажає продовжувати шлюбні відносини. Відповідач доказів, які б свідчили про збереження сімейних відносин або реальну можливість примирення, суду не подав.

Суд ураховує, що право на припинення шлюбних відносин є складовою особистої свободи людини, а формальне збереження шлюбу за відсутності волі одного з подружжя на продовження сімейного життя не відповідало б засадам добровільності шлюбу.

З огляду на тривале фактичне припинення сімейних відносин, відсутність спільного господарства та волевиявлення позивача суд доходить висновку, що сім`я сторін розпалася остаточно, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечили б інтересам позивача. Тому вимога про розірвання шлюбу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду. Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дтітей, суд зазначає наступне.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Проживання батьків окремо від дитини, не звільняє їх від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що у шлюбі в сторін народились п`ятеро дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

За змістом статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу та проживання батьків окремо від дитини не впливають на обсяг їхніх прав і не звільняють від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків чи інших законних представників дитини, разом із яким вона проживає.

Частинами першою та другою статті 182 СК України, визначено обставини, які суд ураховує при визначенні розміру аліментів, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей та непрацездатних осіб на утриманні, наявність рухомого і нерухомого майна, доведені витрати платника та інші істотні обставини. Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а максимальний розмір аліментів на одну дитину не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд ураховує вік та потреби п`яти дітей, їх проживання з матір`ю, яка щоденно забезпечує їх догляд і утримання, а також рівність обов`язків обох батьків. Відомостей про непрацездатність відповідача, наявність у нього тяжких захворювань, інших дітей або непрацездатних осіб, яких він за законом зобов`язаний утримувати, суду не надано.

Саме по собі ненадання відомостей про розмір офіційного доходу відповідача не звільняє його від встановленого законом батьківського обов`язку та не може перекладати весь тягар утримання дітей на матір.

З огляду на кількість дітей, їхній вік, встановлені законом мінімальні гарантії та необхідність забезпечення справедливого балансу між інтересами дітей і матеріальними можливостями платника, суд вважає обґрунтованим визначити аліменти у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку.

Частиною третьою статті 183 СК України, передбачено, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, що відповідає вимогам закріпленим ч. 1 ст. 191 СК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивачка ОСОБА_1 при пред`явленні позову щодо вимоги про стягнення аліментів, була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп..

Керуючись ст. ст. 110, 112, Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 82, 89, 206, 229, 235, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 353, 355, 356 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований 01.03.2023 року у Берегівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 46 - розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 02.09.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 копійок.

Відповідно до вимог статті 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Іван ІЛЬТЬО