Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №642/4949/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

06.10.2026

642/4949/26

3/642/1056/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Ольховський Є.Б., за участі секретара Семенюк А.Є., адвоката Клименко Т.В. розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , громадянина України, адреса мешкання: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

15.06.2026р. о 16-30 год. в м. Харків, вул. Золочівська, б.15 водій ОСОБА_1 , керував т.з. Volkswagen bora, д.н.з. НОМЕР_2 (Польща) з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують неприрода блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт правопорушення зафіксовано протоколом серії ЕПР1 №693832 від 15.06.2026р.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, за таких обставин, на підставі ч.2 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Адвокатом заявлено клопотання про закриття провадження в справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим що на переглянутому відеозаписі відсутнє фіксація повідомлення співробітниками поліції підстав для зупинення транспортного засобу. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначені три ознаки перебування у стані наркотичного сп`яніння однак не зафіксовано як співробітники поліції встановили таку ознаку як «зіниці ока що не реагують на світло». Після складання протоколу ОСОБА_1 добровільно у закладі здоров`я пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння якого не було виявлено.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції , а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд відхиляє доводи сторони захисту з наступних підстав:

рух транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 зафіксовано відео реєстратором яким обладнано поліцейський екіпаж 3032.

Як убачається з рапорту інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Харченко В. від 15.06.2026 року, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції на підставі п.3 та п.5 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію».

Статтею 23 ЗУ «Про національну поліцію» визначено основні повноваження поліції, до яких належать, зокрема, здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень (п.1), вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень (п.3), здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (п.5).

Відповідно до ч.1 ст.31 ЗУ «Про національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу. (п.1, п.2, п.3, п.4)

Пунктами 3 та 5 статті 35 вище вказаного Закону передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, а також якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути.

Зважаючи на викладене та з урахуванням даних відеозапису, інспектори патрульної поліції при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 діяли у межах своїх повноважень, що також узгоджується з вимогами ЗУ «Про національну поліцію» та нормами КУпАП.

Доводи клопотання захисника про те, що працівники поліції не озвучили підстави для зупинки автомобіля суд не приймає до уваги. На переглянутому відеозаписі вбачається як співробітник поліції повідомляє про перевірку особи ОСОБА_1 на можливе перебування у «СЗЧ» яке не було підтверджено. Однак, зазначені обставини не спростовують факт відмови ОСОБА_1 виконати вимоги п.2.5 ПДР України.

Крім того, всупереч доводам адвоката, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння.

Посилання адвоката на те, що наявним відеозаписом події не зафіксована наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, які були виявлені у поліцейськими, не є спроможними за таких підстав.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак наркотичного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції та іншим нормативним актам.

Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 Розділу І Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння є:

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці;

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло.

Аналогічні ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 , зафіксовані і у направленні на медичний огляд у КНП ХОР «ОКНЛ».

Посилання в протоколі на ознаки сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідають роз`ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, від якого останній відмовився.

Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.

В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли до висновку, що він має ознаки саме наркотичного сп`яніння, про що йому, згідно відеозапису, і було повідомлено поліцією, а тому, в порядку вимог ПДР України, запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Факт добровільного проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння через одну годину після складання протоколу судом не приймається до уваги оскільки порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція).

Пунктом 2 частини I Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 6 частини I Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 7 частини I Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Пунктом 9 частини IІ Інструкції передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктом 20 частини IІ Інструкції передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

З вищевикладеного вбачається, що медичний огляд особи на стан сп`яніння проводиться у присутності поліцейського чого не відбулось у випадку з ОСОБА_1 ..

Посилання адвоката стосовно того, що до матеріалів справи долучено відеозапис з бодікамер поліції, який не є безперервним, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, є неспроможними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. До того ж, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Також суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а водій не заперечував проти зйомки.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, дії службової особи що складала протокол та фіксувала правопорушення, можe бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено матеріали справи таких даних не мітять. Отже, твердження щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія – НОМЕР_3 від 13.12.2023р.,, що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції в Харківській області, тобто, ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП

Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №693832 від 15.06.2026р., рапортом інспектора, направленням, даними відеозаписів, які міститься в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн. оскільки матеріалами справи не підтверджено виконання ОСОБА_1 завдання як військовослужбовця.

Керуючись ст. ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч. 1 ст.130 КУпАП, –

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката залишити без задоволення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 303 КУпАП термін пред`явлення постанови до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Є. Ольховський