Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №638/12966/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/12966/26

Провадження № 3-в/638/150/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Щепіхіної В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.06.2026 року про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.06.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. Роз`яснено, що відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34 000 грн 00 коп. Також, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

02.10.2026 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання зазначеної постанови суду в частині сплати штрафу. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби в умовах воєнного стану несе систематичні витрати на придбання та оновлення військового спорядження, тактичної екіпіровки, засобів індивідуального захисту, а також підтримання належного стану здоров`я. Заявник зазначає, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у такому значному розмірі призведе до суттєвого погіршення його матеріального стану. Враховуючи зазначені обставини, просить розстрочити виконання постанови суду в частині сплати штрафу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень ст.ст. 298, 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в першу чергу з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання постанови суду, ОСОБА_1 посилається на те, що не має можливості одноразово сплатити штраф у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Разом з тим, на підтвердження зазначених обставин заявником не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про його матеріальний стан, розмір щомісячного доходу, наявність обов`язкових витрат чи інші обставини, що об`єктивно перешкоджають сплаті штрафу в повному обсязі у встановлений строк.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити наявність обставин, які об`єктивно ускладнюють або унеможливлюють виконання постанови суду в частині сплати штрафу одноразово, а тому посилання заявника на скрутне матеріальне становище не знайшло свого документального підтвердження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.06.2026 року про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу.

Разом з цим, суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу не позбавляє заявника права повторно звернутися до суду з відповідною заявою за умови її належного обґрунтування та надання належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 301, 304 КУпАП, ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 11.06.2026 року про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Щепіхіна