Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/2129/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/2129/26

(суддя Сліпець Н.Є., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №160/2129/26 за позовом ОСОБА_1 до 20 регіональної військово-лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 - Військово-лікарської комісії про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28 січня 2026 року звернувся до суду з позовом до 20 регіональної військово-лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 - Військово-лікарської комісії, згідно з яким, просить:

- скасувати постанову (довідку) Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про проведений медичний огляд ОСОБА_1 № 2025-0911-1630-199 від 11.09.2025 року, затверджену 20 регіональною штатною військово-лікарською комісією та підтверджену 21.10.2025 року Центральною військово-лікарською комісією Міністерства Оборони України, як таку, що містить багато невідповідної інформації та не відповідає чинному законодавству в частині висновку за діагнозом;

- зобов`язати відповідачів прийняти та затвердити нову Постанову на підставі медичних висновків та досліджень, виданих лікарями-спеціалістами ВЛК у липні 2025 року щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , та інших медичних документів щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , яким встановити правильний висновок за діагнозом, зазначеним у Довідці (Постанові) та відповідний чинному законодавству висновок про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби;

- сприяти погодженню та видачі Свідоцтва про хворобу військовозобов`язаного ОСОБА_1 на підставі даних медичного огляду позивача військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким визнати військовозобов`язаного ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 11.09.2025 року Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято постанову (довідку) № 2025-0911-1630-199, якою ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Вважаючи, що вказана постанова ВЛК суперечить дійсним обставинам справи, містить неправдиві відомості щодо проходження медичного огляду та прийнята всупереч медичним висновкам лікарів-спеціалістів, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить скасувати спірну постанову ВЛК, а також зобов`язати відповідача прийняти нову постанову про визнання його непридатним до військової служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю правових підстав для скасування оскарженого рішення відповідача, оскільки вся медична документація позивача була направлена до Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) разом із скаргою від 10.10.2025 року, що підтверджується матеріалами справи. До того ж, окремі медичні документи, зокрема висновки лікаря-невропатолога від 02.12.2024 року та лікаря-хірурга від 24.07.2025 року, вже виступали предметом дослідження військово-лікарських комісій вищих рівнів під час перегляду попередніх постанов ВЛК у межах раніше проведених процедур медичного огляду, де їм було надано належну правову та медичну оцінку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з`ясування судом першої інстанції обставин справи оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач на момент звернення до суду першої інстанції з позовною заявою не мав багатьох документів, які стосуються проходження ним ВЛК у 2025 році та затвердження документу про проходження ВЛК штатною ВЛК. Зазначені документи були створені відповідачами у 2025 році щодо стану здоров`я позивача, дослідженого під час проходження ним ВЛК, але не були надані позивачу до його звернення до суду з позовною заявою, у тому числі у відповідь на його письмові запити та на адвокатські запити його представника, до відповідачів.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу відповідача просить у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом декількох років проходив медичні огляди ВКЛ та кожного разу був визнаний придатним до служби у військовій частині забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Також, згідно з висновками лікаря неврапотолога від 02.12.2024 та лікаря хірурга від 24.07.2025, позивач визнавався непридатним до військової служби на підставі статті 64А графи ІІ Розкладу хвороб. При цьому, відповідні свідоцтва про хворобу не були затверджені регіональною ВЛК, у зв`язку з чим ОСОБА_1 направлявся на повторний огляд військово-лікарської комісії.

Так, 11.09.2025 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок якого встановлено діагноз: «М23.4 Вільне тіло в колінному суглобі («суглобна миша»), М54.17 Радикулопатія, попереково-крижовий відділ», опис діагнозу: «Хронічна вертеброгенна радикулопатія L5, S1 зі стійким вираженим больовим та м`язовотонічним синдромом на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, нестабільного антеспондилолістезу L4 ІІ-ІІІ ступеню зі стенозом хребетного каналу на рівні L4 (зміщення L4 при флексії 14 мм, в стані розгину 17 мм). За рішенням 20-ї ШВЛК (прим. автора: ШВЛК — штатна військово-лікарська комісія)».

На підставі статті 64б графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ, ОСОБА_1 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, про що складено довідку ВЛК №2025-0911-1630-199 від 11.09.2025.

Вважаючи, що ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення неправомірно, позивач подав до ЦВЛК скаргу від 10.10.2025 на постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 №2025-0911-1630-199 від 11.09.2025. Скаргу направлено засобами поштового зв`язку та, відповідно до опису вкладення до поштового відправлення, до скарги долучено 23 дотатки медичної документації стосовно стану здоров`я ОСОБА_1

Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України опрацювала скаргу позивача щодо оскарження постави військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.09.2025 № 2025-0911-1630-199 та листом від 21.10.2025 №598/4/25735 повідомила наступне. За даними наданих військово-медичних документів, встановлених діагнозів, відображених у консультативних заключеннях, висновках лікарів, даних інструментальних досліджень та згідно з постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.09.2025 № 2025-0911-1630-199, на підставі пункту "б" статті 64 графи ІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Аналіз медичної документації свідчить, що всі результати обстежень на момент огляду враховано при прийнятті постанови ВЛК і зазначені у довідці ВЛК. Статті та пункти статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) застосовано вірно. Наявність інших захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, не підтверджено обґрунтованою медичною документацією. В той же час, на розгляд комісії не надано копій медичних документів, які підтверджують наявність захворювань обґрунтованих спеціальними методами досліджень, що відповідно до вимог Положення зумовлюють зміну ступеню придатності до військової служби. Отже, ЦВЛК ЗС України встановлено, що постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.09.2025 № 2025-0911-1630-199, стосовно ОСОБА_1 на момент проведення медичного огляду прийнято вірно, відповідно до вимог Положення, підстави для перегляду та скасування вказаної постанови ВЛК на теперішній час відсутні.

Законність та обґрунтованість рішення ВЛК, оформленою довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0911-1630-199 від 11.09.2025 року р., є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

Згідно із ч.1 ст.70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України від 14.08.2008 р. №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

За змістом пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до абзаців першого-сьомого пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Згідно із пунктом 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи за результатами медичного огляду ОСОБА_1 , який проведено ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 (на базі Комунального некомерційного підприємства «Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради), складено постанову, оформлену довідкою ВЛК від 11.09.2025 № 2025-0911-1630-199 (а.с.36).

Згідно з оскаржуваною довідкою військово-лікарської комісії від 11.09.2025 № 2025-0911-1630-199, під час проходження обстеження та медичного огляду позивач на підставі статті 64б графи ІІ розкладу хвороб був визнаний придатним до військової служби.

Зі змісту вказаної довідки вбачається, що позивачу встановлено діагноз «М23.4 Вільне тіло в колінному суглобі («суглобна миша»), М54.17 Радикулопатія, попереково-крижовий відділ», опис діагнозу: «Хронічна вертеброгенна радикулопатія L5, S1 зі стійким вираженим больовим та м`язовотонічним синдромом на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу, нестабільного антеспондилолістезу L4 ІІ-ІІІ ступеню зі стенозом хребетного каналу на рівні L4 (зміщення L4 при флексії 14 мм, в стані розгину 17 мм). За рішенням 20-ї ШВЛК (прим. автора: ШВЛК — штатна військово-лікарська комісія)».

Проте, обґрунтовуючи протиправність такого висновку, позивач вказує на те, що під час прийняття спірної довідки військово-лікарської комісії від 11.09.2025 № 2025-0911-1630-199 щодо визначення ступеню придатності останнього до військової служби, відповідачами не враховано дані, вказані в наданих ним медичних документах.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами позивача, враховуючи те, що вони не ґрунтуються на доказах, що підтверджують наявність обставин не врахування військово-лікарською комісією під час медичного огляду певних документів наданих ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої про те, що військово-лікарська комісія врахувала виявлені у позивача хвороби, оцінила їх ступінь тяжкості, зазначила їхній діагноз у спірній довідці та, керуючись статті 64б графи ІІ розкладу хвороб, прийняла рішення про придатність позивача до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/526/16 де суд зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі №810/5009/18.

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення відповідачем процедури складення довідки № 2025- 0911-1630-199 від 11.09.2025 рок, при цьому суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цього позову.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі відносно того, що на момент звернення до суду першої інстанції з позовною заявою позивач не мав багатьох документів, які стосуються проходження ним ВЛК у 2025 році та затвердження документу про проходження ВЛК штатною ВЛК, оскільки ці обставини не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції було надано правильну оцінку клопотанню позивача про витребування доказів.

Відносно інших доводів позивача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №160/2129/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва