Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №638/22522/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/22522/26

Провадження № 1-кп/638/2168/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Харкова обвинувальний акт у кримінальному проваджені за № 12026221200001457 від 30.07.2026 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, з середньо-технічною освітою, офіційно працевлаштований в АТ «Українська залізниця» на посаді черговий по станції, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.09.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, який сплачений 22.09.2025, що підтверджується квитанцією № 28, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ст. 126-1 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20.02.2025 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України за вчинення домашнього насильства, за подіями, які відбулися 22.11.2024 відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 .

Також, ОСОБА_4 постановами Шевченківського районного суду м. Харкова від 30.09.2025 та 23.07.2026 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України за вчинення домашнього насильства, за подіями, які відбулися 15.08.2025 та 20.06.2026 відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 .

Однак, незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності за фактами вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, та діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв фізичне насильство до своєї цивільної дружини ОСОБА_5 за наступних обставин.

Так, 29 липня 2026 року приблизно о 18 год. 40 хв. потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилась біля свого будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де біля нього зустріла свого співмешканця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також повертався додому. В цей момент ОСОБА_4 почав кричати на потерпілу, вимагати надати йому ключі, щоб зайти додому, але потерпіла злякалась ОСОБА_4 через те, що останній знаходиться у агресивному стані, після чого попрохала останнього присісти та заспокоїтись. Однак, ОСОБА_4 почав виражатись в її бік нецензурною лайкою, кричати та після чого потерпіла відійшла від ОСОБА_4 , але останній не зупинився та йшов за потерпілою. Після чого ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх протиправних дій і бажаючи їх настання, вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , яке виразилось у тому, що останній підбіг до потерпілої та вдарив потерпілу ОСОБА_5 по голові один раз, через що остання втратила рівновагу та схопилась за стовбур дерева, після чого останній вихватив ключі, забрав їх та пішов додому.

Вказаними умисними, протиправними діями ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 , а саме: садно у потиличній ділянці ліворуч, що відповідно до висновку експерта №09-1214/2026 від 04.08.2026 за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Внаслідок систематичних дій ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 постійно піддається фізичному впливу та психічному впливу з боку співмешканця ОСОБА_4 у вигляді викручування рук, ударів по різним частинам тіла, що супроводжувались спричиненням тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ст. 126-1 КК України визнав в повному обсязі, все викладене в обвинувальному акті підтвердив, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і про обставини вчинення інкримінованого йому злочину. Також зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), підстав для самообмови судом не встановлено.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала обвинувачення за 126-1 КК України, вважала, що з урахуванням особи обвинуваченого, який вину визнав в повному обсязі достатнім для виправлення обвинуваченого буде покарання за 126-1 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на два роки з направленням обвинуваченого для проходження програми для кривдників.

Потерпіла ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності та згоду на розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та просила призначити покарання ОСОБА_4 на розсуд суду.

Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за 126-1 КК України, а саме як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчиненні фізичного насильства щодо своєї співмешканки, що призводить до фізичних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

При призначені покарання ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Так, ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, офіційно працевлаштований, раніше судимого, неодруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України по справі є щире каяття обвинуваченого, який визнав свою вину та розкаївся у вчиненому, негативно оцінював вчинені ним злочин, продемонстрував готовність понести заслужене покарання, дав правдиві показання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують його покарання по справі відсутні.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на два роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України та відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити обвинуваченого для проходження програми для кривдників на строк три місяці, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 7 ст. 28 Закону України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін – у вигляді особистого зобов`язання.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України – відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 на вказаний строк такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

В порядку п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, а саме направити його для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», контроль за виконанням програми для кривдників покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання обвинуваченого.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком суду законної сили - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1