Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №204/7385/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 204/7385/26

Провадження № 2/638/10695/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Смирнова В.А.

за участю секретаря судового засідання – Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Чечелівського суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 22 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що Салтівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зробив відповідний актовий запис № 563 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Сімейні стосунки налагодити не вбачається можливим, сім`я розпалася остаточно, в збереженні сім`ї позивачка не зацікавлена. Основна причина розпаду сім`ї – це втрата любові, суперечливість характерів, різні погляди на життя та сім`ю, відсутність між позивачем та відповідачем взаєморозуміння. Фактично, сторони проживають окремо, спільного побуту та господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, що виключає шлюбні відносини. Рішення про розірвання шлюбу прийнято остаточно і виважено і змінювати намірів позивачка не має. Примирення неможливе. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки і матиме лише негативні наслідки.

Ухвалою Чечелівського суду м. Дніпра справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 31.07.2026 прийнято та відкрито провадження по вказаній справі. Призначено судове засідання.

05.08.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій останній вказав, що він не заперечує проти розірвання шлюбу та визнає позовні вимоги. Спільних неповнолітніх дітей у сторін немає.

У судове засідання позивач не з`явилася, повідомлялася своєчасно та належним чином, просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

22 листопада 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований у Салтівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що зроблено відповідний актовий запис № 563 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторонами по справі не заявлено вимог щодо поділу майна подружжя та житлового спору, тому вказані питання судом не вирішуються при розгляді даної справи.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно із роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19):

Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Так відповідач скористався наданим правом та подав заяву про визнання позовних вимог.

Встановивши, що сторони спільного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що позивач у позові не порушує питання про відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає за можливе залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142 ЦПК України, а саме суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 10,12, 13, 49, 76, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 112 Сімейного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце народження: Україна, Донецька область, Волноваський район, село Трудівське) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, місце народження: Україна, Донецька область, місто Вугледар), зареєстрований 22 листопада 2022 року у Салтівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 563 від 22.11.2022.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачу залишити – « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса ВПО: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) 50 відсотків судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) 50 відсотків судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, з державного бюджету України, сплачених нею за платіжною інструкцією № 3095-7338-3936-5403 від 08.06.2026.

Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки у актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса ВПО: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов