Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №638/17789/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/17789/26

Провадження № 2/638/10699/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Смирнова В.А.

за участю секретаря судового засідання – Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через представника – адвоката Приходько Тетяну Григорівну звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 05 вересня 2015 року виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області за актовим записом №64; після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище отримане після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 »; Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, місячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду з відповідним позовом і до досягнення дитиною повноліття; допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць

На обґрунтування позову вказала, що між сторонами був укладений шлюб, від якого останні мають малолітнього сина. Шлюб між сторонами не склався, між подружжям втрачено почуття любові та поваги, а тому подальше підтримання сімейних відносин не має сенсу. Крім того, між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального отримання сина, у зв`язку з чим просить стягнути аліменти з відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 31 липня 2026 року прийнято та відкрито провадження по вказаній справі. Призначено судове засідання.

17.08.2026 від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

У судове засідання позивач не з`явився, остання просила провести розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

05 вересня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали шлюб, який зареєстрований у Вільшанській селищній раді Дергачівського району Харківської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 64, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , що свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1488, зроблений 29.03.2019.

ОСОБА_5 проживає разом з позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2025/010788945 від 04.08.2025 та №2026/012207921 від 21.07.2026.

Сторонами по справі поділу майна подружжя та житлового спору, тому вказані питання судом не вирішуються при розгляді даної справи.

Щодо розірвання шлюбу

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина третя статті 109 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно із роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19):

Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Так відповідач скористався наданим право та подав заяву про визнання позовних вимог.

Встановивши, що сторони сумісного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що позивач просить залишити їй шлюбне прізвище, а тому суд залишає позивачу прізвище « ОСОБА_4 ».

Щодо стягнення аліментів

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Враховуючи викладене, обов`язок обох батьків утримувати дитину, відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо обставин зазначених ст. 182 СК України, визнання вимог відповідачем, суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що позивач просила залишити за нею судовий збір, суд не вирішує питання про стягнення такого в частині позовних вимог про розірвання шлюбу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142 ЦПК України, а саме суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого за вимогу про розірвання шлюбу, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір" з відповідача стягуються судові витрати у вигляді судового збору за вимогу про стягнення аліментів, однак враховуючи визнання позов в цій частині, з відповідача стягуються судові витрати у вигляді 50 відсотків судового збору у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 10,12, 13, 49, 76, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 109, 112 Сімейного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце народження с. Аброкосівка, АРК) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, місце народження с-ще. Солоницівка, Харківська обл.), зареєстрований 05 вересня 2015 року у Вільшанській селищній раді Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 64 від 05.09.2015.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити – « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 29.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки у актовому записі про шлюб.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя В.А. Смирнов