Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №160/1359/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/1359/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 ( суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/1359/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національна Гвардія України про визнання дій та бездіяльності протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати йому, додаткової винагороди, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі 100 000,00 гривень, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів в національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) Харків (ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») АДРЕСА_1 за період з 02.05.2022 року по 25.08.2022 рік; з 26.08.2022 року по 27.09.2022 рік; з 28.09.2022 року по 14.10.2022 рік; з 15.10.2022 року по 08.11. 2022 рік; з 26.11.2022 року по 26.12.2022 рік; з 26.12.2022 року по 31.12.2022 рік; з 31.12.2022 року по 05.01.2023 рік , пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів.

Просив зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000,00 гривень, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів в національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) Харків (ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») АДРЕСА_1 за період з 02.05.2022 року по 25.08.2022 рік; з 26.08.2022 року по 27.09.2022 рік; з 28.09.2022 року по 14.10.2022 рік; з 15.10.2022 року по 08.11. 2022 рік; з 26.11.2022 року по 26.12.2022 рік; з 26.12.2022 року по 31.12.2022 рік; з 31.12.2022 року по 05.01.2023 рік , пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням виплачених сум.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 29.06.2026 року виклав висновки на підставі яких у задоволені вимог позивача відмовлено.

Суд відмовив у задоволенні позову повністю, оскільки дійшов висновку, що військова частина правомірно виплатила додаткову винагороду лише за ті дні, коли позивач безпосередньо брав участь у бойових діях, а не за весь час перебування у відрядженні в районах ведення бойових дій.

Основними аргументами та підставами рішення суду є:

1.Умови виплати винагороди: відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та внутрішніх розпорядчих документів Національної гвардії України, додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень виплачується пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки й оборони.

2.Характер виконання завдань: суд встановив, що у спірні періоди позивач вибував у службове відрядження та виконував завдання на блокпостах (здійснював перепускний режим і фільтраційні заходи).

3.Відсутність фактів бойового зіткнення: відповідно до матеріалів справи та доводів відповідача, під час несення служби на цих об`єктах не відбувалося відбиття збройних нападів, вогневого ураження чи звільнення об`єктів від захоплення.

4.Здійснені виплати: оскільки військова частина вже нарахувала та виплатила позивачу кошти за дні безпосередньої участі в бойових діях на підставі відповідних бойових наказів (що підтверджено картками особового рахунку), суд визнав вимоги про додаткову виплату за весь календарний час перебування в зоні бойових дій необґрунтованими.

Вважаючи висновки суду першої інстанції неправомірними та необґрунтованими, позивач звернувся з апеляційною скаргою наполягаючи на обставинах які викладені в обґрунтування вимог позову.

Апеляційна скарга надійшла від позивача з підстав викладених в обґрунтування вимог позову.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Молодший сержант ОСОБА_1 , з 30.03.2022 року по теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України.

Відповідно до Довідки №1335 від 16.06.2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач в період з 02.05.2022 по 25.08.2022, з 26.08.2022 по 27.09.2022, з 28.09.2022 по 14.10.2022, з 15.10.2022 по 08.11.2022, з 26.11.2022 по 26.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2022 по 05.01.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській та Донецькій області.

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця про нараховану та виплачену додаткову винагороду позивачу за 2022-2023 роки, позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагорода із розрахунку 100000грн. та 30000 грн., а саме:

за березень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №154 від 19.04.2022 - сума виплати склала 1 935,00 грн.;

за квітень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №103 від 03.05.2022 - сума виплати склала 30 000,00 грн.;

за травень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №135 від 25.05.2022 - сума виплати склала 13 613,25 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №338 від 10.08.2022 - сума виплати склала 2 258,00 грн;

за червень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №228 від 02.06.2022 - сума виплати склала 13 613,25 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №338 від 10.08.2022 - сума виплати склала 9 333,33 грн.;

за липень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №331 від 08.08.2022 - сума виплати склала 30 000,00 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №596 від 09.11.2022 - сума виплати склала 2 258,06 грн.;

за серпень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №401 від 04.09.2022 - сума виплати склала 30 000,00 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №467 від 21.09.2022 - сума виплати склала 9 032,26 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №591 від 09.11.2022 - сума виплати склала 2 258,06 грн.;

за вересень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №498 від 03.10.2022 - сума виплати склала 30 000,00 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №546 від 21.10.2022 - сума виплати склала 70 000,00 грн.;

за жовтень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №574 від 01.11.2022 - сума виплати склала 30 000,00 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №621 від 15.11.2022 - сума виплати склала 70 000,00 грн.;

за листопад 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №668 від 07.12.2022 - сума виплати склала 30 000,00 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №747 від 21.12.2022 - сума виплати склала 30 333,33 грн.;

за грудень 2022 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №747 від 21.12.2022 - сума виплати склала 30 000,00 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №131 від 23.01.2023 - сума виплати склала 70 000,00 грн.;

за січень 2023 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №166 від 03.02.2023 - сума виплати склала 30 000,00 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №247 від 24.02.2023 - сума виплати склала 40 645,16 грн.;

за лютий 2023 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №378 від 27.03.2023 - сума виплати склала 21 428,57 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №1814 від 19.12.2023 - сума виплати склала 50 000,00 грн.;

за березень 2023 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №1352 від 25.09.2023 - сума виплати склала 14 516,13 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №1814 від 19.12.2023 - сума виплати склала 32 258,06 грн.;

за квітень 2023 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №1354 від 25.09.2023 - сума виплати склала 16 000,00 грн., на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №1814 від 19.12.2023 - сума виплати склала 13 333,33 грн. та 2 333,33 грн.;

за травень 2023 року - на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ №1503 від 25.10.2023 - сума виплати склала 30 000,00 грн.

Позивач через свого представника адвоката Пашко Юлію звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив надати витяги із наказів (бойових розпоряджень) командира військової частини НОМЕР_2 та довідки-розрахунку про нарахування грошового забезпечення та додаткових виплат за період з 01.05.2022 по 31.01.2023.

Листом № 25/52/12-П-54-Аз від 30.12.2025 року відповідачем було повідомлено, що у діловодстві військової частини НОМЕР_1 витяги із наказів (бойових розпоряджень) командира військової частини НОМЕР_2 відсутні та направлено особистої картки на грошове забезпечення №363 ОСОБА_1 за 2022-2023 роки.

05.01.2026 року позивач через свого представника адвоката Пашко Юлію звернувся до відповідача з адвокатським запитом №05-26-05/01/2026, в якому просив надати витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Листом № 25/52/9-П-54-Аз від 08.01.2026 року відповідачем було надано витяги з наказів командира частини від 02.05.2022 № 112, від 25.08.2022 № 235, від 26.08.2022 № 236, від 27.09.2022 № 274, від 28.09.2022 № 275, від 14.10.2022 № 291, від 15.10 2022 № 292, від 08.11.2022 № 320, від 26.11.2022 № 338, від 26.12.2022 № 370, від 31.12.2022 № 377, від 05.01.2023 №8.

Вважаючи, що позивачу додаткова винагорода, передбачені постановою №168 виплачена не у повному обсязі, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Ключовою метою цього позову є стягнення недоплаченої додаткової винагороди за Постановою Кабінету Міністрів України №168, оскільки позивач фактично виконував завдання на передовій (у Херсонській та Донецькій областях), що давало йому право на виплату в розмірі 100 000 гривень на місяць (пропорційно дням участі), тоді як військова частина могла виплатити її в меншому розмірі або взагалі нарахувати лише 30 000 гривень.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацем другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (Порядок № 260).

Постановою «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згодом цей пункт Постанови № 168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 217, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 20.01.2023 № 43 та ін.

В Постанові № 168 Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжувало істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (діяло з 01.06.2022).

Відповідно до пункту 1 Окремого доручення (яке, згідно з пунктом 14, має застосовуватися з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24.02.2022) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту .

В пункті 3 цього Окремого доручення зазначено: «Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Окремо відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), у яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Пунктом 4 цього ж Окремого доручення встановлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

В підставах щодо видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Надано право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022року.

Пунктом 5 цього ж Окремого доручення установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;

керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000,00 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29).

Колегія суддів зазначає, що при дослідженні порядку та умов спірної виплати, Верховний Суд в своїх постановах зазначав, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168.

Документальним підтвердженням можуть слугувати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивач зарахований в списки особового складу військової частини на посаду стрільця-радіотелефоніста 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону з 30.03.2022 року.

Вподальшому, згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 оперативно-тактичного зєднання – 2-го корпусу НГУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №250 від 0.08.2025 року молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира 1-ої обслуги гармати 2-го самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї артилерійського дивізіону згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 05.08.2025 року №35 о/с.

Таким чином, враховуючи, що стрілець-радіотелефоніст (з 30.03.2022 року) це посада лінійної піхоти (стрілецького підрозділу), з функціональним призначенням: безпосереднє ведення оборонного або наступального бою у складі стрілецького відділення, забезпечення стійкого зв`язку всередині підрозділу та з вищим командуванням, специфіка завдань якої полягає у веденні вогню зі штатної стрілецької зброї; облаштування та утримання оборонних позицій (окопів, бліндажів) на першій лінії («нулі»); перенесення, розгортання та підтримання у робочому стані радіостанцій, забезпечення безперебійного зашифрованого зв`язку в бойових умовах, колегія суддів зазначає, що ця посада підтверджує, що у 2022 році позивач перебував безпосередньо на передньому краї оборони в Херсонській та Донецькій областях, що повністю узгоджується з виплатою додаткової винагороди за «першу лінію» (100 000 грн).

Зміна вподальшому первісної посади позивача на командира 1-ї обслуги гармати самохідної артилерійської батареї (з 05.08.2025 року), яка є командною посадою у підрозділі вогневої підтримки в оперативно-тактичному з`єднанні (в даному випадку — бригада «Хартія»). Самохідна артилерія діє на певній відстані від переднього краю, але є пріоритетною ціллю, з функціональним призначенням: управління бойовою роботою артилерійського розрахунку гармати, забезпечення точного та своєчасного вогневого ураження цілей супротивника, специфіка завдань якої полягає у бойовій роботі з розрахунку координат для стрільби, наведення гармати, керування процесом заряджання та ведення вогню.

Таким чином, специфіка самохідної артилерії полягає у забезпеченні швидкої зміни вогневих позицій.

На підставі зазначених обставин, колегія суддів звертає увагу на необхідність розмежування періодів спору: Наказ від серпня 2025 року фіксує службу позивача в іншій якості та в іншому підрозділі. Спірні нарахування за 2022– 2023 роки відбувалися, коли позивач був стрільцем-радіотелефоністом. Розрахунок грошового забезпечення та додаткової винагороди після серпня 2025 року має виходити вже з посадового окладу командира обслуги та тарифного розряду сержантського складу.

Оскільки судова справа стосується виключно періоду 2022– 2023 років, суд має оцінювати виключно Довідку №1335 та накази за цей конкретний проміжок часу.

Колегія суддів під час вирішення спірних правовідносин враховує висновки викладені в постановах Верховного суду, щодо застосування, норм пунктів 1 та 2-1 Постанови № 168, пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, зокрема, у постановах від 22.04.2025 в справі № 520/17681/23, від 08.05.2025 в справі №520/17688/23, від 08.05.2025 в справі № 520/17986/23, від 02.07.2025 в справі №520/22187/23, від 16.10.2025 в справі № 520/19106/23, від 17.10.2025 в справі №520/18391/23, від 20.11.2025 в справі № 520/18153/23, від 29.04.2026 в справі №520/17193/23, від 06.05.2026 в справі № 520/22190/23, від 14.05.202 в справі №520/21243/23 та інших справах які є релевантними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав відступати від них у цій справі і надалі зауважує таке.

Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин відповідними документами.

Верховний Суд у постанові від 22.04.2025 у справі № 520/17681/23 зазначив, що саме виконання бойового завдання з вогневого ураження повітряних цілей є тією формою «безпосередньої участі» у бойових діях, яка охоплюється пунктом 1 Постанови № 168, а також положеннями абзацу 9 пункту 1 відповідного Окремого доручення, незалежно від району здійснення такого завдання чи складу військової частини (підрозділу). За наявності документального підтвердження виконання бойового завдання з вогневого ураження (рапорти, накази, витяги з журналів бойових дій тощо), військовослужбовець має право на додаткову винагороду в підвищеному розмірі. При цьому така винагорода виплачується виключно за фактичне виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей. Виконання інших завдань - не може уважатися «безпосередньою участю», оскільки ці дії, попри свій характер бойової готовності, потребують окремого нормативного визначення та не охоплюються чинними підставами для виплати, відповідно до Постанови № 168.

За висновком Верховного Суду, не кожна діяльність підрозділу автоматично прирівнюється до безпосередньої участі в бойових діях. Ключовими критеріями є характер завдання та місце його виконання. До того ж, періоди виплати додаткової винагороди та підхід до їх обчислення суттєво відрізняються залежно від роду військ і характеру виконуваних бойових завдань.

Означена додаткова винагорода виплачується виключно за фактичне виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей, що у випадку ЗРВ, означає дні здійснення пусків по повітряних цілях (незалежно від підтверджень ураження повітряної цілі). Виконання інших завдань не може вважатися «безпосередньою участю», оскільки ці дії, попри свій характер бойової готовності, потребують окремого нормативного визначення та не охоплюються чинними підставами для виплати згідно з Постановою № 168 (постанова Верховного Суду від 22.04.2025 у справі № 520/17681/23).

На підставі обставин спірної справи, колегія суддів зазначає, що в даному випадку, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року та відповідними відомчими наказами (зокрема, МВС та НГУ), «безпосередня участь» у бойових діях не обмежується виключно штурмовими діями чи веденням стрілецького бою в окопі.

Формою безпосередньої участі у бойових діях для посади стрільця-радіотелефоніста (яку позивач обіймав у спірний період 2022– 2023 років) є виконання таких завдань:

1.Ведення оборонного бою на визначених рубежах: утримання займаних позицій, спостереження за противником та ведення вогню зі штатної зброї для відбиття атак у Херсонській та Донецькій областях, чергування на спостережних пунктах, блокпостах чи опорних пунктах у першому ешелоні оборони.

2. Забезпечення безперебійного бойового зв`язку підрозділу: розгортання, підтримання у робочому стані та захист засобів радіозв`язку безпосередньо в зоні вогневого ураження противника, передача бойових розпоряджень, координація дій між стрілецькими відділеннями та командуванням взводу/роти в умовах активного обстрілу.

3. Виконання бойових завдань за бойовим розпорядженням: сам факт залучення позивача до виконання завдань у районах ведення бойових дій на підставі бойового наказу (розпорядження) командира є офіційною формою безпосередньої участі, здійснення заходів із патрулювання, прикриття флангів або відходу підрозділів у зоні безпосереднього зіткнення з ворогом.

На думку колегії суддів, визначальним критерієм для виплати 100 000 грн є виконання завдань на підставі бойового розпорядження в зоні бойових дій, а не інтенсивність вогневого контакту з противником.

Командир частини не має права самостійно «диференціювати» дні всередині періоду, зафіксованого у Довідці №1335, якщо боєць перебував у розпорядженні підрозділу та виконував покладені на нього обов`язки стрільця-радіотелефоніста.

Тож, виплати додаткової винагороди (100 000 грн та 30 000 грн) безпосередньо залежать від кількості днів, протягом яких військовослужбовець виконував бойові завдання або перебував у зоні бойових дій у конкретному календарному місяці.

Аналіз наданих вами наказів та карток особового рахунку дозволяє встановити фактично виплачені суми за кожен місяць.

Загалом за період з березня 2022 року по травень 2023 року позивачу було нараховано та виплачено додаткової винагороди на загальну суму 755 149,12 грн.

Виходячи з позиції відповідача, колегія суддів враховує, що відповідач не заперечує факт перебування позивача у спірний період у районі ведення бойових дій, проте наголошує, що позивач безпосередню участі у бойових діях приймав не весь час.

На підтвердження своєї позиції, відповідачем надана довідка за підписом керівництва військової частини НОМЕР_1 НГУ №1335 від 16.06.2023 року, в якій відповідачем визначені періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях, підстава: витяги з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 02.05.2022 № 112, від 25.08.2022 № 235, від 26.08.2022 № 236, від 27.09.2022 № 274, від 28.09.2022 № 275, від 14.10.2022 № 291, від 15.10 2022 № 292, від 08.11.2022 № 320, від 26.11.2022 № 338, від 26.12.2022 № 370, від 31.12.2022 № 377, від 05.01.2023 №8.

На думку суду апеляційної інстанції, зазначений аргумент відповідача є юридично суперечливим та повністю спростовується документами, які він сам і надав суду.

Військова частина намагається розділити поняття «перебування в районі ведення бойових дій» та «безпосередня участь у бойових діях».

Проте, надана ними Довідка №1335 від 16.06.2023 року має чітко визначену законом назву та зміст: вона свідчить саме про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України... (Постанова КМУ №168).

Відповідно до чинного законодавства та стабільної судової практики Верховного Суду, саме Довідка про безпосередню участь є основним документом, який підтверджує право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень.

Довідка №1335 є належним та безумовним доказом безпосередньої участі, оскільки підписуючи даний документ, відповідач вже документально визнав факт безпосередньої участі.

Отже, заяви військової частини про те, що позивач «приймав участь не весь час», прямо суперечать документу, виданому та підписаному керівництвом цієї ж частини.

Разом з тим, накази, на які посилається відповідач — це зафіксовані межі бойових дій.

Всі перелічені відповідачем накази командира в/ч НОМЕР_1 (від №112 до №8) є первинними наказами (по стройовій частині або про відрядження/вбуття/прибуття), на підставі яких і було видано підсумкову Довідку №1335.

Накази чітко окреслюють тимчасові рамки (дати початку та закінчення), коли військовослужбовець за бойовим розпорядженням залучався до виконання завдань.

Крім того, закон не вимагає, щоб боєць здійснював постріли або перебував в окопі кожну секунду протягом цих днів. Сам факт перебування у розпорядженні сил оборони в цих межах підтверджує виконання бойового завдання.

Окрім зазначеного, колегія суддів зазначає про суперечливість дій відповідача, оскільки відповідно до матеріалів справи, за вересень, жовтень та грудень 2022 року відповідач виплатив позивачу повні 100 000 грн (базові 30 000 + доплата 70 000 грн), спираючись на ті самі бойові розпорядження та накази.

Водночас за травень, червень, липень та серпень 2022 року, які входять до того самого безперервного періоду залучення згідно з Довідкою №1335, виплату у розмірі 100 000 грн пропорційно дням здійснено не було.

На думку колегії суддів, це свідчить про дискримінаційний та вибірковий підхід фінансової служби в/ч при нарахуванні коштів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на невідповідність Довідки №1335 з урахуванням того, що за червень та липень 2022 року позивач має підтверджені довідкою повні місяці перебування в Херсонській/Донецькій областях, проте сумарно йому виплатили лише 22 946,58 грн та 32 258,06 грн відповідно, замість пропорційного розрахунку зі 100 000 грн за кожний день бойових розпоряджень. За вересень, жовтень та грудень 2022 року військова частина самостійно донарахувала по 70 000 грн до базових 30 000 грн, що свідчить про визнання відповідачем факту перебування позивача на передовій у ці місяці. Проте в інші місяці (травень , серпень) аналогічні доплати є мінімальними, попри триваючу участь згідно з довідкою.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок неповного з`ясування обставин та порушення норм матеріального права, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про відмову у задоволенні позову дійшов помилкових висновків, а отже апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 в адміністративній справі №160/1359/26 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі 100 000,00 гривень, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів в національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) Харків (ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») АДРЕСА_1 за період з 02.05.2022 року по 25.08.2022 рік; з 26.08.2022 року по 27.09.2022 рік; з 28.09.2022 року по 14.10.2022 рік; з 15.10.2022 року по 08.11. 2022 рік; з 26.11.2022 року по 26.12.2022 рік; з 26.12.2022 року по 31.12.2022 рік; з 31.12.2022 року по 05.01.2023 рік , пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000,00 гривень, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів в національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) Харків (ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Харківська область, ОТУ “Соледар” Донецької області за період з 02.05.2022 року по 25.08.2022 рік; з 26.08.2022 року по 27.09.2022 рік; з 28.09.2022 року по 14.10.2022 рік; з 15.10.2022 року по 08.11. 2022 рік; з 26.11.2022 року по 26.12.2022 рік; з 26.12.2022 року по 31.12.2022 рік; з 31.12.2022 року по 05.01.2023 рік , пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням виплачених сум.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 вересня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко