Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/27272/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокусправа 160/27272/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги Криворізької міської ради та Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 (суддя Златін С.В.) в адміністративній справі за позовом керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до Криворізької міської ради, Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради про зобов`язання вжити заходів з інвентаризації і паспортизації зелених насаджень на земельних ділянках

ВСТАНОВИВ:

Криворізька південна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до Криворізької міської ради 22.09.2025 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради та Комунального підприємства " Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького ” Криворізької міської ради, яка полягає в не забезпеченні організації благоустрою, зокрема його складової (частини) щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень, які знаходяться на закріплених за Комунальним підприємством "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради на праві постійного користування земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043, 1211000000:02:059:0041;

- зобов`язати Криворізьку міську раду та Комунальне підприємство "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради вжити заходів щодо організації благоустрою, зокрема його складової (частини) з інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на земельних ділянках кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043, 1211000000:02:059:0041 відповідно до вимог чинного законодавства України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 адміністративний позов задоволений. Прийняте рішення суд мотивував тим, що Криворізька міська рада як власник об`єкта благоустрою не забезпечила організацію робіт із благоустрою в частині проведення інвентаризації зелених насаджень, зокрема щорічного затвердження заходів (планів-графіків) та передбачення коштів на виконання таких робіт, а Комунальне підприємство "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради як балансоутримувач, якому делеговано виконання владно-розпорядчих функцій у сфері благоустрою, тривалий час не виконує обов`язку щодо щорічної розробки заходів (план-графіків робіт) з інвентаризації зелених насаджень і передачі їх на затвердження власнику об`єкта благоустрою.

В апеляційній скарзі Криворізька міська рада просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що протягом 2017-2020 років інвентаризацію зелених насаджень виконано на 19 об`єктах благоустрою загальною площею 135,7 га; що в умовах воєнного стану планування проєктних показників бюджету здійснювалося з урахуванням першочергового забезпечення захищених статей видатків, визначених статтею 55 Бюджетного кодексу України, а видатки на інвентаризацію до першочергових не належать; що на колегіальний орган місцевого самоврядування (корпус депутатів) законом не покладено обов`язку безпосереднього проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень; що адміністративних справ щодо несанкціонованого знесення зелених насаджень на території підприємства не було, а до складу комісій з визначення стану зелених насаджень входять представники територіального органу Держекоінспекції. Посилається на неконкретності позовних вимог та, з посиланням на постанову Верховного Суду у справі №320/5970/17, на тому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо самого лише факту невиконання обов`язкових дій, а необхідно з`ясувати конкретні причини, умови та обставини такого невиконання.

В апеляційній скарзі Комунальне підприємство "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що у прокурора відсутня адміністративна процесуальна дієздатність для звернення до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, оскільки забезпечення організації благоустрою в частині інвентаризації та паспортизації зелених насаджень комунальної форми власності не належить до компетенції цього органу, а покладене на органи місцевого самоврядування, відтак позов належало залишити без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 240 КАС України. Крім того, вказує на відсутність на підприємстві відповідних фахівців і технічних можливостей для самостійного проведення інвентаризації, а також на відсутність фінансової можливості місцевого бюджету в умовах воєнного стану; на те, що інвентаризація багаторічних насаджень відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014, здійснювалася підприємством щорічно на підставі розпоряджень міського голови та наказів департаменту розвитку інфраструктури міста. Зазначає, що обов`язок проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою виникає лише за наявності відповідних планів та в межах виділених органами місцевого самоврядування коштів. Вважає, що оскаржуване рішення містить «приховану» вимогу виділення коштів з бюджету поза бюджетним процесом, чим порушується встановлений статтею 6 Конституції України принцип поділу влади, а спірні повноваження є дискреційними.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Рішенням Криворізької міської ради №1916 від 24.04.2013 створено Комунальне підприємство «Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького» Криворізької міської ради (далі – КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР). Засновником підприємства та власником його майна є Криворізька міська територіальна громада в особі Криворізької міської ради. У своїй діяльності підприємство підконтрольне власнику, підпорядковане й підзвітне департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР на праві постійного користування володіє земельною ділянкою площею 12,7672 га з кадастровим номером 1211000000:02:059:0043 та земельною ділянкою площею 19,4481 га з кадастровим номером 1211000000:02:059:0041, які розташовані у Металургійному районі м. Кривого Рогу та використовуються під об`єкт «Комплексний благоустрій та озеленення парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького».

Згідно з пунктом 2.2 Статуту підприємства, затвердженого наказом управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради №102 від 09.05.2024, предметом діяльності підприємства є, зокрема, надання послуг з озеленення, поточне утримання зелених насаджень, здійснення робіт з капітального та поточного ремонтів об`єктів благоустрою зеленого господарства, створення нових об`єктів озеленення.

Криворізькою південною окружною прокуратурою листами №57-150вих-24 від 11.01.2024, №57-4620вих-24 від 07.06.2024 та №57-3115вих-25 від 25.04.2025 повідомлено КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР про вимоги чинного законодавства щодо необхідності проведення інвентаризації та паспортизації закріплених за підприємством об`єктів благоустрою і запропоновано надати відповідну інформацію та заходи (план-графік) на виконання робіт з інвентаризації зелених насаджень.

Відповідно до листів КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР №132 від 27.06.2024, №7841-24 від 01.07.2024 та №148 від 03.06.2025 видатки з проведення інвентаризації та паспортизації парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького та інвентаризації зелених насаджень не є першочерговими та пріоритетними в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим такі видатки не планувалися ні у 2023, ні у 2024, ні у 2025 роках.

На запит окружної прокуратури №57-971вих-24 від 05.02.2024 щодо надання інформації про розроблення та затвердження програми з благоустрою, плану технічної інвентаризації та паспортизації парку ім. Б. Хмельницького, а також щодо закладення у бюджет міської ради на 2024 рік коштів на ці цілі виконавчий комітет Криворізької міської ради листом №12/20/271 від 16.02.2024 відмовив у наданні запитуваної інформації.

За результатами вивчення матеріалів, отриманих у порядку тимчасового доступу до документів КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР та департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу у справі №210/2128/24, встановлено, що видатки на проведення інвентаризації зелених насаджень на 2023-2024 роки не затверджувались, плани інвентаризації та паспортизації парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького та інвентаризації зелених насаджень підприємством не складались, відповідне подання на адресу власника об`єктів благоустрою не скеровувалось; будь-яких відомостей про проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень за останні п`ять років не встановлено.

Листом №3-9296-22 від 21.12.2023 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу повідомила окружну прокуратуру про відсутність в інспекції інформації щодо проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень об`єктів, розташованих на території Металургійного та Інгулецького районів м. Кривого Рогу.

Листом №3-5827-10 від 16.08.2024 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу повідомила, що не заперечує проти представництва інтересів держави в її особі Криворізькою південною окружною прокуратурою щодо зобов`язання КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР провести інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою - зелених насаджень, розташованих на території, що перебуває у віданні, в управлінні та на балансі підприємства.

Листом №3-6171-5 від 08.09.2025 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу повідомила, що планові чи позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) на КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР за період з серпня 2024 року по теперішній час не проводилися, заходи претензійно-позовного характеру до вказаного підприємства не вживалися.

Викладені обставини стали підставою для звернення керівника Криворізької південної окружної прокуратури до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 16 Конституції України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про рослинний світ» рослинний світ - сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про рослинний світ» «охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об`єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання». Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Відповідно до пунктів 1, 8 статті 26 Закону України «Про рослинний світ» охорона рослинного світу забезпечується, зокрема, встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об`єктів рослинного світу, а також створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають, зокрема, ліс та інша рослинність.

Відповідно до частин 1, 2 статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері; державному контролю підлягають, зокрема, використання і охорона лісів та іншої рослинності.

Спеціальним нормативним актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (далі - Закон №2807-IV).

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, зокрема парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 21 цього Закону елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження, у тому числі в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування.

Частиною першою статті 10 Закону № 2807-IV визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів; визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до статті 20 Закону № 2807-IV «організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту». Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Пунктом 5 частини 2 статті 18 Закону № 2807-IV закріплено обов`язок підприємств, установ та організацій «проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин)».

Частинами першою, другою статті 28 Закону № 2807-IV передбачено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності; охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, наданих у постійне користування, - за рахунок коштів їх користувачів. Цією ж статтею встановлено, що у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком; облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 44 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку. Згідно з підпунктом 7 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Порядок обліку зелених насаджень деталізовано Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 (далі - Правила №105). Згідно з пунктом 14.1 Правил № 105 у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовим складом та віком; обліку підлягають усі види зелених насаджень. Пунктом 14.1.3 Правил № 105 визначено, що облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування; облік проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об`єкта затвердженої форми, який підлягає плановому поновленню один раз на 5 років.

Порядок проведення інвентаризації визначено Інструкцією з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 грудня 2001 року №226 (далі - Інструкція №226). Згідно з пунктом 1.2 Інструкції № 226 інвентаризація об`єктів зеленого господарства здійснюється, зокрема, з метою «одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на території населеного пункту», «посилення відповідальності за збереження зелених насаджень балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок», а також використання даних інвентаризації під час розроблення програм розвитку зеленого господарства.

Пунктом 1.4 Інструкції №226 передбачено, що інвентаризація зелених насаджень проводиться суб`єктами господарювання, які проводять технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об`єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців, за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад раз на п`ять років.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції №226 «власник об`єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи (план-графік) і передбачає кошти на виконання робіт з інвентаризації зелених насаджень. Балансоутримувач, власник чи користувач земельних ділянок, підприємство, організація, установа (далі - Замовник), на території яких розташовані зелені насадження, на конкурсній основі визначає виконавця робіт з інвентаризації та укладає з ним договір».

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що обов`язки власника об`єкта благоустрою та його балансоутримувача у сфері інвентаризації та паспортизації зелених насаджень є взаємопов`язаними та послідовними: балансоутримувач щорічно розробляє і подає власнику заходи (план-графік) з інвентаризації зелених насаджень, а власник ці заходи затверджує та передбачає кошти на їх виконання; за результатами інвентаризації складається паспорт об`єкта, дані якого використовуються для ведення реєстру зелених насаджень.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2025 року у справі №160/19500/23, яка стосується подібних правовідносин, де Суд зазначив, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів і здійснення контролю за станом благоустрою, у тому числі щодо організації озеленення та охорони зелених насаджень, що є складовою благоустрою населених пунктів; з цією метою можуть утворюватися підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів, які згідно з делегованими їм повноваженнями зобов`язані, серед іншого, проводити планову та позапланову інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), як наслідок, і зелених насаджень у парках та інших об`єктах загального користування, які є елементами благоустрою. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи беззаперечно підтверджено і відповідачами по суті не спростовано, що протягом останніх п`яти років плани (заходи, план-графіки) проведення інвентаризації та паспортизації закріплених за КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР об`єктів благоустрою не складались і власнику об`єкта благоустрою на затвердження не подавались, відповідні видатки Криворізькою міською радою не затверджувались, інвентаризація та паспортизація зелених насаджень на земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043 і 1211000000:02:059:0041 не проводилась, технічні паспорти об`єктів благоустрою не складались. Ці обставини прямо визнані самим підприємством у листах №132 від 27.06.2024, №7841-24 від 01.07.2024, №148 та від 03.06.2025.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Криворізька міська рада як власник об`єкта благоустрою та орган, уповноважений на організацію благоустрою, і КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР як балансоутримувач допустили протиправну бездіяльність, яка полягає в незабезпеченні організації благоустрою в частині проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на закріплених за підприємством земельних ділянках.

Щодо доводів апеляційних скарг про дискреційний характер спірних повноважень та про втручання суду у бюджетний процес колегія суддів зазначає таке.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, прийнятій 11 березня 1980 року, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 823/59/17, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень; у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Аналіз наведених вище норм Закону №2807-IV, Правил №105 та Інструкції №226 свідчить, що обов`язок балансоутримувача щорічно подавати власнику заходи (план-графік) з інвентаризації зелених насаджень, а власника - затверджувати такі заходи і передбачати кошти на їх виконання, сформульований імперативно, без будь-якої альтернативи. Періодичність проведення інвентаризації (раз на п`ять років) та планового поновлення паспорта об`єкта (один раз на 5 років) також визначена нормативно і не залежить від розсуду відповідачів. Отже, у спірних правовідносинах відповідачі не наділені свободою обирати між правомірними варіантами поведінки - «проводити» чи «не проводити» інвентаризацію; спірні повноваження є обов`язком, а не правом. Свобода розсуду відповідачів зберігається лише щодо способу і порядку виконання цього обов`язку (визначення виконавця робіт, строків у межах нормативно встановленої періодичності, джерел та обсягів фінансування), у що суд першої інстанції не втрутився, оскільки зобов`язав відповідачів вжити заходів щодо організації благоустрою «відповідно до вимог чинного законодавства України», не приписуючи конкретного змісту управлінських рішень. Відтак доводи апеляційної скарги КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР про підміну судом суб`єкта владних повноважень та порушення принципу поділу влади, встановленого статтею 6 Конституції України, є безпідставними.

Так само не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення доводи апелянтів про відсутність фінансування та непріоритетність відповідних видатків в умовах воєнного стану. Колегія суддів наголошує, що недостатність бюджетного фінансування не є обставиною, що звільняє суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законом обов`язків. До того ж, як обґрунтовано зазначено у відзиві прокурора, згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590, видатки з благоустрою населених пунктів віднесені до тих, що мають визначену пріоритетність. Крім того, обов`язок міської ради передбачити кошти на виконання робіт з інвентаризації виникає за наявності відповідного подання балансоутримувача, тоді як матеріалами справи підтверджено, що таке подання підприємством взагалі не готувалося і не направлялося, тобто бюджетне питання об`єктивно навіть не порушувалося перед власником об`єкта благоустрою.

Щодо посилання КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР на щорічне проведення інвентаризації багаторічних насаджень відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV та Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879, колегія суддів зазначає, що зазначені акти регулюють інвентаризацію активів з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Натомість інвентаризація зелених насаджень у розумінні Інструкції №226 має іншу мету та інший зміст: у ході її проведення визначається загальна площа об`єкта, у тому числі під деревами, кущами, квітниками, газонами, доріжками, кількість дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром стовбура на висоті 1,3 м та їхній якісний стан, а результатом є складання паспорта об`єкта благоустрою зеленого господарства та формування зведеного реєстру зелених насаджень. Бухгалтерська інвентаризація активів таких документів не породжує і не замінює собою інвентаризацію та паспортизацію об`єкта благоустрою. Відтак твердження апелянта про «релевантність» мети обох видів інвентаризації колегія суддів відхиляє.

Не заслуговують на увагу і доводи Криворізької міської ради про те, що на колегіальний орган місцевого самоврядування не покладено обов`язку безпосереднього проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень. Предметом спору у цій справі є не виконання міською радою робіт з інвентаризації власними силами, а незабезпечення нею організації благоустрою у відповідній частині - затвердження заходів (планів-графіків) та передбачення коштів на виконання цих робіт, а також здійснення контролю за діяльністю створеного нею комунального підприємства. Саме такі повноваження прямо віднесені до відання ради та її виконавчих органів статтею 10 Закону № 2807-IV, пунктом 44 статті 26 і підпунктом 7 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», при цьому згідно з частиною другою статті 11 цього Закону виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідній раді.

Посилання Криворізької міської ради на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 серпня 2020 року у справі №320/5970/17, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки правовідносини у зазначеній справі не є подібними до спірних. Предметом розгляду у тій справі була бездіяльність міського голови щодо неприйняття рішення про звільнення території міста від самовільно розміщеного безхазяйного майна та щодо внесення пропозиції до плану роботи виконкому, причому суд встановив, що такі питання взагалі не належать до повноважень міського голови. Натомість у цій справі обов`язки відповідачів прямо визначені законом і підзаконними нормативно-правовими актами, а причини їх невиконання (відсутність фінансування, непріоритетність видатків, відсутність фахівців) досліджені судом першої інстанції та обґрунтовано визнані такими, що не виправдовують тривалої бездіяльності. Колегія суддів додатково враховує, що невиконання нормативно встановленого обов`язку у цій справі є триваючим і на час розгляду справи не припинене.

Доводи апеляційної скарги Криворізької міської ради щодо відсутності зафіксованих фактів несанкціонованого знесення зелених насаджень та участі представників Держекоінспекції у складі комісій з обстеження зелених насаджень не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки предметом доказування у цій справі є факт невиконання обов`язку з інвентаризації та паспортизації, а не факт заподіяння шкоди зеленим насадженням. Водночас колегія суддів погоджується з аргументом прокурора про те, що саме дані інвентаризації та паспортизації є основою для правильного визначення відновної вартості зелених насаджень згідно з Методикою визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12 травня 2009 року № 127, а отже - і для належного наповнення відповідних бюджетів у разі їх видалення чи пошкодження.

Щодо доводів апеляційної скарги КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР про відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Аналогічні положення закріплені у частинах третій - п`ятій статті 53 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 сформулювала висновок, згідно з яким бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно з підпунктом «ж» пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства «про охорону, утримання і використання зелених насаджень». Відповідно до пункту 7 цього Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Аналогічні повноваження закріплені за територіальними органами підпунктом 9 пункту 2 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, та підпунктом 9 пункту 2 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24 лютого 2023 року №40. Пунктом 11 розділу ІІ зазначених положень передбачено, що територіальний орган вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, всупереч доводам апелянта, Держекоінспекція Придніпровського округу є органом, до компетенції якого віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням органами місцевого самоврядування та підприємствами вимог законодавства саме про охорону, утримання і використання зелених насаджень, а відтак - уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах. Та обставина, що незабезпечення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень прямо не поіменоване у статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» серед видів порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не звужує наведеної компетенції інспекції, оскільки перелік у зазначеній статті стосується підстав юридичної відповідальності, а не обсягу наглядових повноважень органу.

Матеріалами справи підтверджено, що прокурор у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомляв Держекоінспекцію Придніпровського округу про виявлені порушення, а інспекція листами №3-5827-10 від 16.08.2024 та №3-6171-5 від 08.09.2025 повідомила, що заходів державного нагляду (контролю) не проводила, заходів претензійно-позовного характеру не вживала і не заперечує проти представництва інтересів держави в її особі окружною прокуратурою. Отже, факт нездійснення компетентним органом захисту інтересів держави є доведеним, а порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором дотримано.

Колегія суддів також враховує, що інтерес держави у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні екологічної безпеки і підтриманні екологічної рівноваги (стаття 16 Конституції України), у належному обліку, охороні та відтворенні об`єктів рослинного світу на території міста зі значним техногенним навантаженням, а також у забезпеченні достовірного визначення відновної вартості зелених насаджень, що безпосередньо впливає на наповнення відповідних бюджетів. Такий інтерес є суспільно значущим і потребує судового захисту. За таких обставин підстави для залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, на чому наполягає апелянт, відсутні.

Стосовно тверджень Криворізької міської ради про неконкретність позовних вимог колегія суддів зазначає, що резолютивна частина оскаржуваного рішення чітко визначає зміст обов`язку (вжити заходів щодо організації благоустрою в частині інвентаризації та паспортизації зелених насаджень), об`єкт, на якому цей обов`язок має бути виконаний (земельні ділянки з кадастровими номерами 1211000000:02:059:0043 та 1211000000:02:059:0041), та критерій правомірності виконання (відповідно до вимог чинного законодавства України). Таке формулювання є достатньо визначеним для виконання і водночас не позбавляє відповідачів свободи вибору конкретних організаційних та фінансових механізмів його реалізації.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29– 30 рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки бездіяльність Криворізької міської ради та КП «Парк КІВ ім. Б. Хмельницького» КМР щодо забезпечення організації благоустрою в частині проведення інвентаризації та паспортизації зелених насаджень на закріплених за підприємством земельних ділянках не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Криворізької міської ради та Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького" Криворізької міської ради залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 06.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова