Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №215/690/26
Суддя: Олефіренко Н.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 вересня 2026 рокум. Дніпросправа № 215/690/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 ( суддя Кучма К.С.) в адміністративній справі №215/690/26 за позовом ОСОБА_1 до Депутата голови Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до депутата голови Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича на підставі ст.ст.6, 7 КАС України передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В даній справі позивачем заявлені позовні вимоги про встановлення наявності компетенції (повноважень) депутата голови Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича при отриманні заяви від 01.12.2025 р. № С-426-П створювати штучні перешкоди для її розгляду на засіданні сесії Ради для прийняття ненормативного правового акту та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати повторно розглянути заяву і надати запрошення на підставі ст.59 Конституції України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позовну заяву повернуто.
На вказану ухвалу суду позивачем подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду від 26.02.2026, якою позов залишено без руху, нею отримана не була. Суд не здійснив всіх можливих заходів повідомлення позивачки за номером телефону або телефонограмою, про ухвалу суду від 26.02.2026.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Також, до суду надійшло клопотання позивачки, в якому позивач просила: повернути відповідачу відповідно до ч.2 ст167 КАС України та кваліфікувати такий відзив як відмову відповідача надати відзив на позов в строк, продовжити строк для подання відповіді на відзив після розгляду цього клопотання та зобов`язати відповідача виконати вимоги змісту відзиву відповідно ст. 162 КАС України, предмету позову скарги, підтвердити повноваження.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає, що як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу позивачки, на підтвердження наявності повноважень на підписання і подачу відзиву на апеляційну скаргу, відповідачем до відзиву були долучені відповідні документи. Підстави для застосування положень ч.2 ст. 167 КАС України до поданого відзиву відсутні. Крім того, нормами КАС України не передбачено подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу, що свідчить про відсутність підстав для продовження строку для подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 залишено без руху, через невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви, в якій привести позовні вимоги відповідно до вимог ст.5 КАС України; додатків доданих до позовної заяви для відповідача, засвідчених належним чином.
Копія вказаної ухвали суду направлялась позивачу за вказаною у позові адресою: вул. Пляжна, б.2/8, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50083 (штрихкодовий ідентифікатор відправлення R067133430722), проте на адресу суду повернувся конверт з відправленням із зазначенням причини повернення “за закінченням терміну зберігання”.
20.04.2026 вищезазначена ухвала суду була повторно направлена позивачу, проте, 17.05.2026 на адресу суду також повернувся конверт з трекінгом R067156755629, в якому направлялась ухвала суду від 26.02.2026 з відміткою поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".
Також вказана ухвала суду була оприлюднена шляхом надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (№ рішення 134431123).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позовну заяву, у зв`язку з не усуненням недоліків, повернуто позивачу.
За визначенням в п.12 ст. 4 КАС України, судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
За правилами ч.11 ст.251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до п.4,5 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресом місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За приписами ч.11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, враховуючи, що ухвалу суду від 26.02.2026 повернуто до суду з незалежних від суду причин, вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а позивач вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.
У визначений судом першої інстанції строк недоліки позовної заяви позивач не усунув.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції дотримано норми процесуального права.
Необхідно також врахувати позицію сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24 березня 2021 року в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов`язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20.
Таким чином, рекомендовані повідомлення про невручення поштових відправлень з процесуальними документами з причин «за закінченням строків зберігання», які суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, є доказом належного повідомлення, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
З огляду на вищезазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 в адміністративній справі №215/690/26 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили 24 вересня 2026 року і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено 24 вересня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua