Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/5380/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокусправа 280/5380/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу 20 регіональної військово-лікарської комісії на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 (суддя Конишева О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військового госпіталя (при військовій частині НОМЕР_1 ) військово-медичного клінічного центру Східного регіону, 20 регіональної військово-лікарської комісії про зобов`язання повторно провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.06.2025 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії військового госпіталя (при військовій частині НОМЕР_1 ) щодо передчасного складання висновку у вигляді довідки №3463 від 25.03.2025 та зобов`язати Військово-лікарську комісію військового госпіталя (при військовій частині НОМЕР_1 ) повторно провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я солдата військової частини НОМЕР_2 , з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позов задоволений частково:

- визнано протиправною відмову 20 регіональної військово-лікарської комісії у перегляді ступеню придатності ОСОБА_1 до військової служби, викладену у листі №1854/3661 від 17.05.2025;

- зобов`язано 20 регіональну військово-лікарську комісію повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 08.04.2025 щодо незгоди з постановою ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК №3463 від 25.03.2025, з урахуванням висновків суду у даній справі;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що лист 20 регіональної військово-лікарської комісії №1854/3661 від 17.05.2025 не містить обґрунтування підстав неврахування поданих позивачем медичних документів та мотивів, за якими постанову позаштатної ВЛК визнано обґрунтованою, що не відповідає вимогам, які висуваються до індивідуальних актів, та приписам пунктів 3.3, 3.4 глави 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Водночас суд відмовив у задоволенні вимог до позаштатної ВЛК військової частини НОМЕР_1 , а також у вимозі про зобов`язання провести повторну військово-лікарську експертизу, вказавши на дискреційний характер відповідних повноважень.

В апеляційній скарзі 20 регіональна військово-лікарська комісія просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що діагнози позивача, зазначені у довідці ВЛК №3463 від 25.03.2025, мають незначні порушення функції, що підпадає під дію статей графи ІІ Розкладу хвороб за пунктом «б», а захворювань, які зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не встановлено. Апелянт наполягає, що визначення наявності або відсутності певного діагнозу та ступеня придатності (непридатності) до військової служби є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, до яких суд не вправі втручатися, що суд не може надавати оцінку професійним діям лікарів - членів ВЛК, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі, та посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.06.2018 у справі №806/526/16 і від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.

Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , призваним за мобілізацією у березні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Командиром військової частини НОМЕР_2 позивача було направлено на медичний огляд до військової частини НОМЕР_1 для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Позаштатною (гарнізонною) військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_1 25 березня 2025 року прийнято постанову, оформлену довідкою ВЛК №3463 від 25.03.2025, якою позивачу встановлено перелік діагнозів (гіпертонічна хвороба, варикозна хвороба нижніх кінцівок, вертеброгенна люмбоішалгія, дисциркуляторна енцефалопатія І ст., хронічний комбінований геморой, деформуючий правобічний гонартроз І ст., остеохондроз поперекового відділу хребта, хронічна хвороба нирок, хронічний простатит, часткова низхідна атрофія зорового нерва обох очей, артифакія лівого ока та інші) та на підставі статей 26-б, 27-б, 39-б, 42-б, 23-в, 41-в, 43-в, 61-в, 64-в, 66-в, 68-в графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, з визнанням непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник позивача 10.04.2025 засобами поштового зв`язку направила до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України скаргу від 08.04.2025, у якій просила скасувати постанову ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 від 25.03.2025, провести належне обстеження та огляд позивача військово-лікарською комісією із призначенням додаткових досліджень (зокрема МРТ хребта, УЗД) з урахуванням його діагнозів та реального стану здоров`я і прийняти нову постанову ВЛК.

Зазначену скаргу було розглянуто 20 регіональною військово-лікарською комісією, яка листом №1854/3661 від 17.05.2025 повідомила, що за встановленими діагнозами постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 згідно з довідкою ВЛК №3463 від 25.03.2025 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення; згідно з наданими копіями медичних документів захворювань, які зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається, а тому підстав для скасування вказаної постанови немає. Одночасно позивачу роз`яснено право звертатися до командування військової частини у разі погіршення стану здоров`я та право оскаржити рішення до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII) встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Порядок проведення такої експертизи врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Постанови ВЛК оформлюються, зокрема, довідкою військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

До штатних ВЛК належать Центральна військово-лікарська комісія та ВЛК регіону (пункт 2.2 розділу І Положення № 402). Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд. Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6). Постанова ВЛК регіону може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10).

Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК визначено главою 3 розділу І Положення № 402. Пунктом 3.3 цієї глави встановлено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, при цьому «штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій».

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Зі змісту наведених норм вбачається, що на штатну військово-лікарську комісію регіону покладено обов`язок не формального повідомлення заявника про відсутність підстав для скасування постанови позаштатної ВЛК, а саме перевірки відповідності такої постанови встановленому діагнозу та вимогам Положення №402 на підставі доданих до звернення медичних документів, з наданням заявнику відповідного роз`яснення, тобто викладенням мотивів, за якими постанову визнано обґрунтованою, а подані медичні документи - такими, що не спростовують її висновків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття акта (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання цих вимог свідчить про протиправність такого акта.

Дослідивши зміст листа 20 регіональної військово-лікарської комісії №1854/3661 від 17.05.2025, колегія суддів констатує, що він містить виключно загальне посилання на пункт 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, абзац 7 пункту 1.10 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 та висновок про те, що «за встановленими Вам діагнозами постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 25.03.2025 №3463 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення». Водночас у листі не наведено жодного мотиву щодо доводів скарги про неповноту та неточність встановлених діагнозів, не зазначено, які саме подані медичні документи були досліджені, яким чином вони співвіднесені з відомостями довідки від 25.03.2025 №3463 та з відповідними статтями Розкладу хвороб, і з яких причин вони не спростовують висновку позаштатної ВЛК. Не наведено також мотивів відмови у направленні позивача на контрольне обстеження та медичний огляд, про що прямо йшлося у скарзі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що 20 регіональна військово-лікарська комісія фактично не розглянула скаргу позивача по суті наведених у ній вимог, обмежившись констатацією правильності висновку довідки №3463 від 25.03.2025, а відтак така відмова не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості та добросовісності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, і є протиправною.

Обраний судом першої інстанції спосіб захисту - зобов`язання 20 регіональної військово-лікарської комісії повторно розглянути скаргу позивача від 08.04.2025 з урахуванням висновків суду - відповідає приписам частини четвертої статті 245 КАС України, згідно з якою у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Такий спосіб захисту не підміняє собою рішення компетентного органу по суті та не втручається у дискрецію військово-лікарської комісії щодо визначення діагнозів і ступеня придатності до військової служби.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що визначення наявності або відсутності певного діагнозу та ступеня придатності (непридатності) до військової служби належить до дискреційних повноважень військово-лікарської комісії, до яких суд не вправі втручатися, а також про неможливість оцінки судом професійних дій лікарів - членів ВЛК, колегія суддів зазначає таке.

Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 та від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, відповідно до яких надання оцінки діагнозу особи на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду, а суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК у межах дотримання процедури її прийняття.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує, що наведені висновки Верховного Суду не спростовують правильності оскаржуваного рішення, оскільки суд першої інстанції жодним чином не надавав оцінки медичним діагнозам позивача, не визначав ступеня його придатності до військової служби та не оцінював відповідності встановлених діагнозів конкретним статтям Розкладу хвороб. Предметом судової перевірки, за результатами якої позов задоволено частково, було саме дотримання 20 регіональною військово-лікарською комісією процедури розгляду скарги, встановленої пунктами 3.3, 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402, та відповідність прийнятого за результатами такого розгляду індивідуального акта вимогам обґрунтованості й вмотивованості. Такий предмет перевірки повністю узгоджується з наведеною апелянтом позицією Верховного Суду про те, що суди вправі перевіряти законність рішень військово-лікарських комісій у межах дотримання процедури їх прийняття.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій позаштатної ВЛК військової частини НОМЕР_1 щодо складання довідки №3463 від 25.03.2025 та про зобов`язання відповідачів повторно провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я позивача, тобто саме тих вимог, задоволення яких могло б свідчити про втручання суду у дискреційні повноваження військово-лікарських комісій. У цій частині рішення суду першої інстанції позивачем в апеляційному порядку не оскаржується.

Твердження апелянта про те, що встановлені позивачу діагнози мають незначні порушення функції та підпадають під дію статей Розкладу хвороб за пунктом «б», а захворювань, що зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не встановлено, стосуються по суті медичної оцінки стану здоров`я позивача, тоді як спірним у цій справі є не медичний висновок як такий, а відсутність у листі №1854/3661 від 17.05.2025 мотивів, з яких скаргу визнано необґрунтованою. Наведення відповідних мотивів у тексті апеляційної скарги не усуває дефекту вмотивованості самого оскаржуваного індивідуального акта, оскільки правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється виходячи з його змісту на момент прийняття.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність відмови 20 регіональної військово-лікарської комісії у перегляді ступеня придатності позивача до військової служби, викладеної у листі №1854/3661 від 17.05.2025, та про наявність підстав для зобов`язання цього органу повторно розглянути скаргу від 08.04.2025 з урахуванням висновків суду.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 20 регіональної військово-лікарської комісії залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 06.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова