Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №619/4274/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

Суд: Дергачівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них:

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №619/4274/26

Суддя: Коваленко Н. В.

справа № 619/4274/26

провадження № 2-о/619/163/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,

присяжних Гилуна В.В.,

Хільченко А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув в судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 619/4274/26,

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 ,

представник заявника: Плугатирьова Наталія Вікторівна,

заінтересована особа: Міністерства оборони України

представник заінтересованої особи: ОСОБА_2 ,

заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 ,

заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

заінтересована особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

вимоги заявника: про оголошення фізичної особи померлою.

Стислий виклад позиції сторін.

25.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій з урахуванням зміненого предмету заяви просить оголосити ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гаївка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок важкого поранення не сумісного з життям на околицях населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області під час ведення бойових дій по захисту держави Україна – померлим.

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Слатине, Дергачівського району, Харківської області. 28 липня 2010 року заявник, ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , після, реєстрації шлюбу змінила дівоче прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

24 січня 1998 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було укладено шлюб, який був зареєстрований у Виконавчому комітеті Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. В зареєстрованому шлюбі у подружжя була народжена дитина син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно Витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 22 січня 2025 р. шлюб між, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 було розірвано 31 березня 2009 року, про що складено відповідний актовий запис № 68. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2008 року (справа № 2-734/2008р., суддя Манич В.П.) був задоволений позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 до ОСОБА_13 , третя особа - опікунська рада виконавчого комітету Слатинської селищної ради - про позбавлення батьківських прав. Так, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була позбавлена батьківських прав у відношенні неповнолітніх дітей ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 лютого 2009 року (справа № 2- 2091/08, суддя Невядомський Д.В.) з ОСОБА_11 , на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання дітей - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04.09.2008 року і до досягнення дітьми повноліття. Таким чином, після розлучення заявник з братом залишились проживати з ОСОБА_3 , який був призначена опікуном дитини, позбавленої батьківського піклування. Мешкали вони за адресою АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання опікуна. ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 27 років помер брат заявниці ОСОБА_10 . На момент початку збройної агресії РФ проти України 24.02.2022 року прийомний батько заявниці проживав та був зареєстрований на території АДРЕСА_2 . 19.07.2024 року старший солдат ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 військовослужбовець військової служби був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_10 до Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2024 №252 на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Про те, що ОСОБА_3 знаходився в лавах ЗСУ заявниці було відомо адже вони спілкувалися з ним підтримуючи за можливості телефонний зв`язок. ІНФОРМАЦІЯ_1 29.08.2024 року вручив ОСОБА_1 – Сповіщення №303 від 29.08.2024р. про те, що старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , під час виконання бойового завдання зник безвісти в районі с. Синьківка, Куп`янського району Харківської області. У зв`язку із цими обставинами 30.08.2024 року до відділення поліції №3 ХУНП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області звернулась заявник із заявою про зникнення військовослужбовця Збройних Сил України - солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зник безвісти, не виходить на зв`язок, на теперішній момент місце-знаходження останнього не встановлено. Вказана подія була внесена до ЄРДР за №12024221200001843 від 31.08.2024 року. У зв`язку із цими обставинами заявник не може зареєструвати факт смерті свого вітчима і отримати свідоцтво про смерть. Встановлення та подальша реєстрація такого факту смерті необхідна заявниці для належного упорядкування правових відносин пов`язаних із смертю вітчима і наступної реалізації прав, в т.ч. щодо спадкування за ним, зняття з реєстрації місця проживання, отримання відповідних соціальних виплат тощо.

Представник Міністерства оборони України 31.07.2026 надав письмові пояснення в яких зазначив, що 19.07.2024 року старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 військовослужбовець військової служби був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_10 до Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2024 №252 на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 15 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), Міністерство оборони України є окремою юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства. Разом з цим, є визначальним той факт, що ОСОБА_3 не займав жодної посади в штаті саме Міністерства оборони України, як юридичної особи, військової служби безпосередньо в Міністерстві оборони України не проходив, а отже, будь-які безпосередні правовідносини між ОСОБА_3 та Міністерством оборони України місця не має. Так, останнім місцем роботи (служби) зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 саме є військова частина НОМЕР_1 Враховуючи зазначене, Міноборони вважає за необхідне в обов`язковому порядку залучити військову частину НОМЕР_1 як заінтересовану особу по цій справі, з метою недопущення порушення законодавства в частині виплат грошового забезпечення, уникнення переплат бюджетних коштів та оперативне оформлення документів для виключення осіб зі списків особового складу.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

29 червня 2026 року ухвалою суду прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

12.08.2026 року ухвалою суду клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про залучення до участі у справі як заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 — задоволено. Залучено до участі у справі як заінтересовану особу Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). Заінтересованій особі направлено копію ухвали та заяви з додатками. Запропонувано залученій заінтересованій особі подати письмові пояснення щодо заяви та докази на підтвердження викладених у них обставин.

Витребувано:

- від Національного інформаційного бюро при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відомості про те, чи перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , у полоні як військовополонений;

- від Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, будинок, 26, ел.пошта: zvernennia@dpsu.gov.ua) відомості про те, чи перетинав громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , державний кордон (із зазначенням де та коли) у період часу з 27.08.2024 року по теперішній час;

- від Державної податкової служби у Харківській області відомості про доходи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , за період часу з 27.08.2024 року по теперішній час;

- від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості про зміну прізвища чи актовий запис про смерть відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- від Інформаційного центру ГУ НП України в Харківській області відомості про судимість ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник заявника та заявник у судове засідання не з`явилися, заявник надала заяву про розгляд справи за її відсутності просила заяву задовольнити.

У судове засідання представник Міністерства оборони України не з`явився, у поданій до суду через систему «Електронний суд» поясненнях просив розглядати справу без участі представника.

Інші заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, заяв та клопотань не надали, про дату, час і місце судового засідання, були повідомлені належним чином через систему «Електронний суд».

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного, суд розглянув справу за відсутності зазначених учасників справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Слатине, Дергачівського району, Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_5 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області 12.09.2001р.

28 липня 2010 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , в відділі реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, про що зроблено відповідний актовий запис в книзі реєстрації шлюбів № 87 від 28 липня 2010 року. Після, реєстрації шлюбу змінила дівоче прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

24 січня 1998 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було укладено шлюб, який був зареєстрований у Виконавчому комітеті Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, про що зроблено відповідний актовий запис в книзі реєстрації шлюбів № 01 від 24.01.1998 року.

В зареєстрованому шлюбі у подружжя була народжена дитина син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно Витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 22 січня 2025 р. шлюб між, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 було розірвано 31 березня 2009 року, про що складено відповідний актовий запис № 68.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2008 року (справа № 2-734/2008р., суддя Манич В.П.) був задоволений позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 до ОСОБА_13 , третя особа - опікунська рада виконавчого комітету Слатинської селищної ради - про позбавлення батьківських прав.

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була позбавлена батьківських прав у відношенні неповнолітніх дітей ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Також Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 лютого 2009 року (справа № 2- 2091/08, суддя Невядомський Д.В.) з ОСОБА_11 , на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання дітей - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 04.09.2008 року і до досягнення дітьми повноліття.

Таким чином, після розлучення заявник з братом залишились проживати з ОСОБА_3 , який був призначена опікуном дитини, позбавленої батьківського піклування.

Мешкали вони за адресою АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання опікуна.

ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 27 років помер заявника рідний брат ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_6 , яке видане 30 січня 2026 року, Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №69. лінії. Так, ОСОБА_10 - був моїм рідним братом по материнській лінії.

На момент початку збройної агресії РФ проти України 24.02.2022 року ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований на території АДРЕСА_2 . 19.07.2024 року старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 військовослужбовець військової служби був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_10 до Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2024 №252 на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 29.08.2024 року вручив ОСОБА_1 – Сповіщення №303 від 29.08.2024 р. про те, що старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , стрілець снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , 27.08.2024 р., вірний військовій присязі, Українському народу, під час виконання бойового завдання зник безвісти в районі с. Синьківка, Куп`янського району Харківської області.

Відповідно до матеріалів службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.02.2024 №2435 за фактом безвісти зниклого військовослужбовця НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_3 , встановлено наступне.

В період активних бойових дій а саме 27.08.2024 року приблизно о 16 годині 03 хвилин, виконуючи бойове розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2024 року №1130/2/1231/окп/дск старший солдат ОСОБА_3 стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 перебував на бойовому чергуванні на спостережному пункті під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 » поблизу населеного пункту Синьківка Куп' янського району Харківської області. ІНФОРМАЦІЯ_12 орієнтовно о 16 год. 30хв. внаслідок прямого влучання ворожого міномету, спостережний пункт «ЯНКІ» фактично був знищений. У результаті даної події старший солдат ОСОБА_14 отримав чисельні осколкові поранення несумісні з життям. У зв`язку із постійними артилерійськими обстрілами, штурмовими діями зі сторони ворога та втратою позиції, евакуювати тіло старшого солдата ОСОБА_16 не вбачається за можливе. На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.09.2024 №262, ОСОБА_3 , значиться таким, що 27.08.2024 року зник безвісти під час захисту Батьківщини в зоні ведення активних бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 №1130/2/1231/окп/дск від ІНФОРМАЦІЯ_13 в районі населеного пункту Синьківка Куп янськогого району Харківської області.

Факт загибелі ОСОБА_3 підтверджується поясненнями солдата ОСОБА_17 , який під час проведення військовою частиною службового розслідування повідомив, що бачив, що ОСОБА_3 отримав численні осколкові поранення несумісні з життям: був в крові, бронежилет мав сліди ушкодження, а також військовослужбовець ОСОБА_3 частково був завалений рештками укриття.

У зв`язку із цими обставинами 30.08.2024 року до відділення поліції №3 ХУНП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області звернулась заявник із заявою про зникнення військовослужбовця Збройних Сил України - солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зник безвісти, не виходить на зв`язок, на теперішній момент місце-знаходження останнього не встановлено. Вказана подія була внесена до ЄРДР за №12024221200001843 від 31.08.2024 року.

У зв`язку із цими обставинами заявник не може зареєструвати факт смерті свого вітчима і отримати свідоцтво про смерть. Встановлення та подальша реєстрація такого факту необхідна заявнику для належного упорядкування правових відносин пов`язаних із смертю вітчима і наступної реалізації її прав, в т.ч. щодо спадкування за ним, зняття з реєстрації місця проживання, отримання відповідних соціальних виплат тощо.

Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що проведеною перевіркою за обліковими даними Відділу та по розширеному пошуку системи Державний реєстр актів цивільного стану громадян актового запису про зміну імені та про смерть на громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 не виявлено.

Головним управлінням ДПС у Харківській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДПС України про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 01.08.2024 по 30.06.2026 по фізичній особі ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_4 , з яких вбачається нарахування виплат на рахунок як джерела отримання доходу від ВЧ НОМЕР_1 .

Згідно відповіді від Національного інформаційного бюро при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України інформація про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , внесені до реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави агресора, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Окрім того, держава-агресор не надає інформацію про місце тримання та стан здоров`я громадян України, які перебувають в полоні держави-агресора. Станом на дату надання відповіді, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не надходила.

Згідно відповіді від Інформаційного центру ГУ НП України в Харківській області відомості, станом на 24.08.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 31.08.2024 по теперішній час перебуває в розшуку за Харківським районним управлінням поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області як особа, зникла безвісти за особливих обставин.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 21.08.2026 року відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в період з 27.08.2024 по 21.08.2026 (станом на 08:10) в Базі даних не виявлено.

Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, дійшов до такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про оголошення фізичної особи померлою.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року в справі №910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Суд враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом».

Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) дійшла висновку, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила таке:

– словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

– встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

– строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання – забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: пункти 70 – 72 постанови).

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Крім того у Постанові КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі №686/9938/23 зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті особи. Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця - населеного пункту с. Синьківка Петропавлівської сільської територіальної громади – активних бойових дій та (в разі його наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер – наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі – Наказ № 376).

У Наказі № 376 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, можна використовувати дані, зокрема з Наказом № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Військовослужбовець ОСОБА_3 27.08.2024 року зник безвісті поблизу населеного пункту с. Синьківка Петропавлівської сільської територіальної громади.

Відповідно до розділу І «Харківська область» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом № 376, 26.11.2022 року є датою завершення активних бойових дій, а 01.07.2023 року є датою завершення можливості бойових дій у с.Синьківка Петропавлівської сільської територіальної громади Харківської області (UA63080130130078227).

Застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України», є сталим.

Судом установлено, що подія, у зв`язку з якою ОСОБА_3 зник безвісти, безпосередньо пов`язана з виконанням ним бойового завдання та відбулася внаслідок обстрілу підрозділу противником. Водночас матеріали справи не містять жодних даних про його подальше місцезнаходження, перебування в полоні, евакуацію або інші обставини, які могли б свідчити про те, що він залишився живим.

Суд бере до уваги також значний проміжок часу, який минув з моменту зникнення ОСОБА_3 . На час розгляду справи від 27 серпня 2024 року минуло майже два роки, при цьому жодних достовірних відомостей про його місце перебування компетентними органами не встановлено.

Отже, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, на час звернення до суду та розгляду справи сплив у будь-якому разі, незалежно від того, чи обчислювати його від офіційно визначеної дати припинення можливості бойових дій на відповідній території 01 липня 2023 року, чи від дати події, яка безпосередньо спричинила зникнення особи, 27 серпня 2024 року.

Таким чином, установлена судом сукупність обставин безпосередня участь ОСОБА_3 у виконанні бойового завдання, перебування його підрозділу під артилерійським (мінометним) обстрілом противника, отримання поранення несумісного із життям, відсутність будь-яких відомостей про його подальше місцезнаходження, відсутність відомостей про перебування в полоні чи евакуацію, а також значний проміжок часу, що минув після його зникнення, дає суду достатні підстави припускати його загибель.

При цьому суд виходить із того, що для оголошення фізичної особи померлою закон не вимагає встановлення факту її смерті з такою ж достовірністю, яка необхідна для державної реєстрації смерті на підставі медичного документа. Правова природа інституту оголошення особи померлою полягає у встановленні судом юридичної презумпції смерті особи за наявності передбачених законом обставин, які дають достатні підстави припускати її загибель.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява про оголошення ОСОБА_3 померлим є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо дня смерті ОСОБА_3 , суд виходить із положень частини третьої статті 46 ЦК України, відповідно до якої фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Водночас фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, або у зв`язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Установлені судом обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 загинув саме під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_12 після артилерійського (мінометного) обстрілу противника. Інших відомостей про час можливої загибелі особи матеріали справи не містять.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим визначити днем смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_12 , тобто день, коли він зник безвісти за обставин, безпосередньо пов`язаних із бойовим завданням та обстрілом противника.

Такий висновок відповідає положенням частини третьої статті 46 ЦК України, оскільки конкретні обставини зникнення особи дають підстави припускати її загибель саме в зазначений день.

Також, Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 490/6057/19-ц зазначив про те, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно - наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Як зазначив заявник звернення до суду обумовлене необхідністю усунення правової невизначеності, державною реєстрацією смерті, реалізацією спадкових прав заявника, а також реалізацією прав, передбачених законодавством для членів сім`ї загиблого військовослужбовця, пільг та одноразової грошової допомоги.

З огляду на наведене суд доходить висновку про наявність передбачених статтею 46 ЦК України підстав для оголошення ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим із визначенням днем його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 244, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 308, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Оголосити військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гаївка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, смерть якого настала під час захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації проти України під час виконання бойового завдання на околицях населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області – померлим.

Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 - день його вірогідної загибелі.

Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати населений пункт Синьківка Куп`янського району Харківської області.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) заявника, заінтересованих осіб:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ;

заінтересована особа: Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ-168, проспект Повітряних сил України, 6;

заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_8 адреса: п/інд. АДРЕСА_3 ;

заінтересована особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 41403969, адреса: 62300, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл.Перемоги, 2а;

заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) .

Головуючий - суддя Н. В. Коваленко

присяжні В.В. Гилун

А.Г. Хільченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua