Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №619/5928/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5928/26

провадження № 2/619/3350/26

Рішення

іменем України

06 жовтня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря Міщенко О.О., розглянув у підготовчому засіданні цивільну справу № 619/5928/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про розірвання спадкового договору,

представник позивачки: Букін О.С.

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник – адвокат Букін О.С., 03.09.2026 у системі «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати спадковий договір, укладений 20 квітня 2018 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1185 та припинити обтяження (заборону відчуження), накладене на нерухоме майно на підставі зазначеного спадкового договору відповідно до статті 1307 Цивільного кодексу України, оскільки його існування після розірвання договору позбавлене правової підстави. У обґрунтування позову зазначено, що 20 квітня 2018 року між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як відчужувачами, та відповідачем, як набувачем, було укладено зазначений спадковий договір. Відповідно до пункту 1 спадкового договору набувач зобов`язався виконувати розпорядження відчужувачів, передбачені договором, а після смерті останнього з відчужувачів набував право власності на домоволодіння з надвірними будівлями, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання вимог законодавства після посвідчення спадкового договору приватним нотаріусом було накладено заборону відчуження нерухомого майна, що є предметом договору, яка діє до його виконання, припинення або розірвання. Однак після укладення спадкового договору відповідач свої обов`язки систематично не виконував, самоусунувся від виконання розпоряджень відчужувачів та фактично повністю проігнорував умови укладеного ним договору, відповідач жодного разу не здійснював оплату комунальних платежів. Усі витрати щодо утримання домоволодіння продовжували нести самі відчужувачі. При цьому відповідач не надав відчужувачам грошових коштів для оплати комунальних послуг, не компенсував понесені ними витрати та не вчинив жодних інших дій, які могли б свідчити про належне виконання покладеного на нього договором обов`язку. Крім того, після укладення спадкового договору відповідач не забезпечував позивача та її чоловіка продуктами харчування, не здійснював їх придбання за власні кошти, не надавав матеріальної допомоги на їх придбання та фактично повністю самоусунувся від виконання цього обов`язку. Більше того, відповідач не лише не забезпечував відчужувачів продуктами харчування, лікарськими засобами, але й не надавав їм будь-якої іншої необхідної допомоги, яка прямо передбачена умовами спадкового договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Пунктом 6 спадкового договору на відповідача було покладено обов`язок у разі смерті відчужувачів здійснити їх поховання за рахунок власних коштів, що не було зроблено відповідачем.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2026.

Представник позивачки у підготовче засідання не з`явився, направивши до суду заяву про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

Відповідач у підготовче засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі. У своїй заяві ОСОБА_2 зазначив, що проти розірвання спадкового договору не заперечує, зміст правових вимог йому зрозумілий, правові наслідки визнання позову усвідомлює.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Як передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе розглянути справу у підготовчому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

20 квітня 2018 року між подружжям ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , як відчужувачами, та ОСОБА_2 , як набувачем, укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та зареєстрований у реєстрі за №1185.

Відповідно до пункту 1 Спадкового договору ОСОБА_2 зобов`язався виконувати розпорядження відчужувачів, передбачені договором, і в разі їх смерті (лише після смерті останнього) набуває право власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом - «майно»), який розташований на земельній ділянці площею 0,1335 га.

У п. 6 спірного Договору визначено, що ОСОБА_2 зобов`язується виконувати розпорядження відчужувачів: сплачувати у встановлені строки комунальні платежі, а також вартість послуг з користування електроенергією та телефонним зв`язком за рахунок коштів набувача; забезпечувати відчужувачам купівлю продуктів харчування та необхідну допомогу за рахунок коштів набувача; забезпечувати належними лікувальними засобами та забезпечувати надання їм медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок коштів набувача; у разі смерті відчужувачів, поховати їх на цвинтарі за рахунок коштів набувача.

Як визначено у п. 12 Спадкового договору, на майно, що є предметом цього договору накладається заборона відчуження, яка знімається в разі смерті відчужувачів.

Відповідно до п. 15 Договору спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувачів у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Як убачається з Витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі за № 51658113 від 0.04.2018 зазначений Спадковий договір подружжя зареєстрований за № 62313753.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Поняття спадкового договору закріплене у статті 1302 ЦК України. Сутність його полягає у тому, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Враховуючи зазначене, спадковий договір є двостороннім правочином, за яким набувач зобов`язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно.

Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Судова практика Верховного Суду щодо застосування статті 1308 ЦК України (розірвання спадкового договору) є сталою та сформованою.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадковий договір є нерозривно пов`язаний з його сторонами. ЦК України надає останнім право заявляти у суді вимоги про дострокове розірвання договору. Відчужувач має право заявляти позов про розірвання спадкового договору, якщо набувач не виконує або виконує неналежним чином покладені на нього обов`язки щодо здійснення дій майнового або немайнового характеру (постанови Верховного Суду від 08 липня 2022 року у справі № 761/2536/18 (провадження № 61-11690св21, від 15 лютого 2023 року у справі № 699/396/21 (провадження № 61-3953св22)).

Для підтвердження наявних правових підстав для розірвання спадкового договору відчужувач повинен надати належні і допустимі докази невиконання набувачем умов спадкового договору.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 грудня 2019 року в справі № 347/853/18 (провадження № 61-10970св19), від 25 січня 2023 року у справі № 716/2395/21 (провадження № 61-11315св22), від 21 листопада 2023 року у справі № 642/4184/21 (провадження № 61-9916св23).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

На підтвердження позовних вимог позивачкою надано платіжні інструкції про сплату комунальних платежів від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 .

На спростування доводів позивачки щодо ненадання будь-якої допомоги та повного невиконання умов Спадкового договору, відповідачем не надано будь-яких доказів, до того ж, ним зазначено, що повністю визнає позовні вимоги.

Зазначене у своїй сукупності дає суду підстави дійти висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати спадковий договір, укладений 20 квітня 2018 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1185.

Зняти заборону на нерухоме майно, зареєстровану 20.04.2018 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець Оленою Миколаївною, номер запису обтяження: 37410810.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. М. Нечипоренко