Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №615/2506/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2506/26

Провадження № 3/615/654/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середи Ємільчинського району Житомирської області, громадянина України, військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №762443, складеного 04.09.2026 о 01:39 поліцейським 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ДПП Пилипенком Е.С., ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 03.09.2026 о 01:15 на 430км а/д М-03 керував т/з Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився.

На думку поліцейського, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вказав, що вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнає. Наркотичних засобів та психотропних речовин не вживає взагалі. Веде активний спосіб життя, займається спортом та намагається відповідально ставитися до свого здоров`я. Проходить військову службу на посаді водія, тому керування транспортними засобами є безпосередньою частиною його службових обов`язків. Добре розуміє, яку небезпеку становить керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, знає про заборону такого керування та відповідальність за порушення ПДР. Саме з огляду на характер служби особливо уважно ставиться до свого стану перед тим, як сісти за кермо, та намагається не допускати поведінки, яка могла б створити небезпеку для нього чи інших учасників дорожнього руху.

Після неодноразових бойових травм і поранень добре усвідомлює, що будь-яке вживання наркотичних чи психотропних речовин могло б становити серозну небезпеку для його здоров`я та призвести до тяжких негативних наслідків. Тому свідомо вживати наркотичні засоби, а тим більше після цього сідати за кермо та долати значну відстань, для нього є абсолютно неприйнятним. Саме тому твердження працівника поліції про те, що у нього нібито були ознаки наркотичного сп`яніння, для нього було незрозумілим.

03.09.2026 близько 19 години виїхав із с. Середи Житомирської області, повертався до місця дислокації військової частини в Харківській області. Близько 01:10 04.09.2026 на блокпості в м. Валки зупинили працівники поліції у зв`язку з тим, що рухався під час комендантської години.

Під час перевірки документів поліцейський запитав, чи вживав щось, на що відповів, що приймав ОСОБА_2 . Після цього поліцейський сказав приблизно: «тоді все зрозуміло» та повідомив, що вбачає ознаки наркотичного сп`яніння, запропонував проїхати до м. Харкова для проходження відповідного огляду.

Від проходження огляду саме на стан наркотичного сп`яніння відмовився, оскільки достовірно знав, що жодних наркотичних або психотропних речовин не вживав. Єдиним препаратом, про який повідомив поліцейському, був Амлодипін – лікарський препарат, який приймає для зниження та контролю артеріального тиску. Не розуміє, чому повідомлення про приймання звичайного лікарського препарату поліцейський одразу пов`язав саме з наркотичним сп`янінням.

Якщо у поліцейського дійсно виникли сумніви щодо того, чи не впливає прийнятий ним лікарський препарат на увагу або швидкість реакції, було б зрозумілим проведення огляду саме з цього приводу. Від такого огляду не мав жодних причин відмовлятися, оскільки знав, який саме препарат приймав і не було чого приховувати. Натомість було запропоновано пройти огляд саме на наркотичне сп`яніння, хоча зрозумілого пояснення, які конкретно ознаки такого стану були виявлені та чому вони свідчать саме про вживання наркотичних чи психотропних речовин, не отримав.

Просить врахувати, що за час проходження військової служби неодноразово отримував бойові травми та поранення. 16.09.2023 під час безпосередньої участі у бойових діях отримав мінно-вибухову травму та акубаротравму з розривом обох барабанних перетинок. 16.11.2025 внаслідок удару FPV-дроном отримав вибухову травму та вогнепальне осколкове сліпе поранення правої лопатки. 26.08.2026, тобто лише за вісім днів до зупинки поліцейськими, під час чергової атаки FPV-дроном знову отримав вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові поранення обох нижніх кінцівок, правої верхньої кінцівки, обличчя та лівого передпліччя, а також акубаротравму. До того ж, тієї ночі повертався до місця дислокації військової частини, вже тривалий час перебував у дорозі та подолав значну відстань.

Вважає, що його зовнішній вигляд, втома, манера спілкування, реакція на запитання чи інші особливості поведінки, на які міг звернути увагу поліцейський, не можна оцінювати відірвано від реального фізичного стану – нещодавно перенесеної вибухової травми, акубаротравми, множинних осколкових поранень. Навіть якщо щось у зовнішньому вигляді, мовленні або реакції здалося поліцейському незвичним, саме по собі ще не означає наркотичне сп`яніння.

Під час оформлення матеріалів йому не пред`являли та не вручали направлення на медичний огляд, з його змістом не ознайомлювали. Не знав, які саме ознаки його стану поліцейський зазначив у такому направленні та що конкретно стало підставою для висновку про можливе наркотичне сп`яніння. Фактично з оформлених працівниками поліції документів йому надали для ознайомлення та підпису лише протокол про адміністративне правопорушення.

Звернув увагу, що зроблений ним у протоколі запис «згоден» не означав, що він усвідомлено визнав факт перебування у стані наркотичного сп`яніння чи погодився з усіма викладеними поліцейським обставинами. За час проходження військової служби звик до дисципліни, виконання вказівок та того, що на зауваження старших або уповноважених осіб реагую без зайвих суперечок. Тому під час оформлення протоколу, вночі, слово «згоден» написав фактично автоматично, не вкладаючи в нього змісту визнання своєї вини. На той момент сприймав це як формальність при оформленні документів, а не як підтвердження того, що погоджується з висновком про наявність ознак наркотичного сп`яніння.

Після завершення оформлення матеріалів поліцейські побажали йому гарної дороги, після цього він сів за кермо автомобіля і без будь-яких перешкод з їхнього боку продовжив рух до місця дислокації військової частини. Ця обставина, на його думку, суттєво не узгоджується з твердженням про те, що працівники поліції дійсно вважали, що він має ознаки наркотичного сп`яніння.

Зазначив, що проходить службу водієм і усвідомлює небезпеку, яку становив би для інших учасників дорожнього руху водій, який дійсно перебуває у стані сп`яніння, тому незрозуміло, чому, якщо поліцейські справді вважали його стан таким, що свідчить про наркотичне сп`яніння, не вжили заходів для недопущення подальшого керування автомобілем. Якщо його стан насправді викликав у працівників поліції настільки серйозні сумніви, що вони вважали його особою з ознаками наркотичного сп`яніння, природно постає питання: чому одразу після складення протоколу йому дозволили знову сісти за кермо та продовжити нічний рух на значну відстань?

Просить оцінити обставини, за яких відбулася відмова, та перевірити, чи дійсно у поліцейських були належні й об`єктивні підстави стверджувати про наявність у нього ознак саме наркотичного сп`яніння та чи було дотримано встановлений порядок направлення на відповідний огляд.

Вважає, що висновок про наявність у нього ознак саме наркотичного сп`яніння потребує особливо ретельної перевірки судом та не може ґрунтуватися виключно на суб`єктивному сприйнятті його поведінки працівником поліції.

За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи проведено за його відсутності, що відповідає положенням ст.268 КУпАП.

Дослідивши надані матеріали справи, суддя доходить такого висновку.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлено Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (п.4).

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5).

П.1 розділу VII Інструкції від 18.12.2018 №1026 встановлено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органів Національної поліції.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №762443, складений 04.09.2026 о 01:39 поліцейським 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ДПП Пилипенком Е.С.

Зі змісту, протокол ґрунтується на доданих до нього матеріалах: рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп`яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, інші матеріали справи, Бк 475051, айфон 12 про макс.

Суддя відзначає, що додані до протоколу матеріали не містять акту огляду на стан сп`яніння, що не дає можливості перевірити дотримання встановленого порядку проведення такого огляду та правильність оформлення його результатів.

Окрім того, суддя приймає до уваги невідповідність дати та часу складення протоколу – 04.09.2026 о 01:39, та зазначеним у ньому даті та часу керування ОСОБА_1 транспортним засобом – 03.09.2026 о 01:15. Така істотна часова розбіжність ставить під сумнів правильність зафіксованих у протоколі обставин та не дає можливості достовірно встановити послідовність подій і час вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, що має значення для оцінки належності, допустимості та достатності зібраних у справі доказів.

З направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, складеного 04.09.2026 о 01:30, ОСОБА_1 направлено до КНП ХОР ОКНЛ у зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя. В графах «Огляд проводився за допомогою» та «Результати огляду» міститься запис «відмова». Одночасно зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров`я доставив поліцейський взводу 1 роти 6 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП Пилипенко Е. Підписи ОСОБА_1 та свідків, які б засвідчили відмову особи від підпису, відсутні, що свідчить про складення направлення за його відсутності.

Факт складання направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння також відсутній на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі, що свідчить про його недопустимість як доказу обвинувачення.

Наказом Департаменту охорони здоров`я ХОВА №1340-о від 23.11.2023 затверджено перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв т/з з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції, в якому значиться, зокрема, КНП «Валківська ЦРЛ», яка згідно п.7 р.1 Інструкції №1452/735 є найближчим закладом охорони здоров`я від місця події.

Разом з тим, направлення на огляд виписано до КНП ХОР ОКНЛ, замість належного КНП «Валківська ЦРЛ», що є порушенням п.7 р.1 Інструкції №1452/735. До того ж, КНП «Валківська ЦРЛ» знаходиться на 60км ближче до місця зупинки, має можливість забезпечити попередній огляд, що можливо б обминути необхідність їхати до КНП ХОР ОКНЛ.

Із рапорту поліцейського 1 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ДПП Пилипенко Е., 04.09.2026 близько 01:15 на ДСПП в м. Валки за порушення комендантської години зупинено т/з Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в якого в ході спілкування виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку відмовився. В графі місце скоєння та суть адміністративного правопорушення просить вважати вірною дату скоєння – зупинки 04.09.2026. В графі до протоколу додається помилково вказано акт огляду на стан сп`яніння.

Але зазначені поліцейським обставини не узгоджуються із дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, що, до того ж, складеним з численними порушеннями Інструкції від 18.12.2018 №1026, до суду надано лише його частини.

На відеозаписі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 т/з та будь-яких дій, які б свідчили про його винуватість в інкримінованому правопорушенні. Не зафіксовано будь-яких видимих ознак наркотичного сп`яніння та процедуру огляду. Його поведінка повністю відповідала обстановці, мова чітка та зрозуміла, шкірний покрив обличчя має природній колір, що свідчить про невідповідність складених матеріалів фактичним обставинам справи.

З наданих до пояснень документів, ОСОБА_1 – діючий військовослужбовець, проходить військову службу на посаді водія-електрика (військовий квиток серії НОМЕР_3 ). Учасник бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 ).

Із наданих довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), ОСОБА_1 під час безпосередньої участі у бойових діях 16.09.2023 отримав мінно-вибухову травму та акубаротравму з розривом обох барабанних перетинок. 16.11.2025 внаслідок удару FPV-дроном – вибухову травму та вогнепальне осколкове сліпе поранення правої лопатки. 26.08.2026 внаслідок чергової атаки FPV-дроном – вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові поранення обох нижніх кінцівок, правої верхньої кінцівки, обличчя та лівого передпліччя, а також акубаротравму. В кожному разі причини та не обставини поранення не пов`язані із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

За ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ЄСПЛ у рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Слід відзначити, що відповідно до ст.62 Конституції України звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви про винність особи трактуються на його користь.

Особисті візуальні спостереження працівника поліції та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за змістом та у відповідності до ст.251 КУпАП не мають характеру доказів, а зазначені у протоколі обставини мають характер припущень, як наслідок. Належні докази, які свідчили б про будь-які порушення в матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи надані докази в сукупності, з урахуванням вимог ст.62 Конституції України, суддя доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в зв`язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.П. Токмакова