Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/4399/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокусправа 160/4399/26

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 (суддя Прудник С.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виплату одноразової грошової винагороди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.02.2026 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність що полягає у не нарахуванні та невиплаті одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000 грн відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних силах під час воєнного стану”;

- зобов`язати нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду в розмірі 1000000 грн відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних силах під час воєнного стану”.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 позов задоволений. Прийняте рішення суд мотивував тим, що позивачем дотримані визначені Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу після строкової військової служби під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою № 153 та продовжує проходити військову службу; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий двічі до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності, отже, відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди є протиправною.

В апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що не позивачем не дотримана обов`язкова умова, встановлена пунктом 4 Постанови №153 для надання права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1000000 грн, оскільки він був призвана на строкову військову службу 24.11.2021 і лише 07.04.2023 переведений на військову службу за контрактом.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення Головного управління Національної гвардії України від 25.05.2025 року (Серія НОМЕР_2 ).

Між Міністерством оборони України в особі начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу. Отже у віці до 25 років позивач уклав “Контракт на проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу”, дата набрання чинності контрактом – 07.04.2023.

Відповідно до послужного списку, позивач був призваний на строкову військову службу 24.11.2021, а 07.04.2023 переведений на військову службу за контрактом.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 №82 від 24.07.2023 року солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 другого корпусу Національної гвардії України “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” №250 від 19.03.2026 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, молодший сержант ОСОБА_1 , командир відділення - командир 1 екіпажу безпілотних літальних комплексів НОМЕР_3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів разового застосування мультироторного типу спеціального призначення роти безпілотних систем спеціального призначення НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення, дійсно в період з 01.02.2024 по 19.02.2024; з 27.03.2024 по 31.03.2024; з 01.04.2024 по 30.04.2024; з 01.06.2024 по 30.06.2024; з 01.07.2024 по 31.07.2024: з 01.08.2024 по 31.08.2024; з 01.09.2024 по 30.09.2024; 01.10.2024 по 31.10.2024; з 01.11.2024 по 10.11.2024; з 23.11.2024 по 30.11.2024; з 01.12.2024 по 31.12.2024; з 01.01.2025 по 31.01.2025; з 01.02.2025 по 28.02.2025; 01.03.2025 по 05.03.2025; з 23.03.2025 по 31.03.2025; 01.04.2025 по 30.04.2025; з 01.05.2025 по 31.05.2025; з 01.06.2025 по 30.06.2025; з 01.07.2025 по 31.07.2025; з 01.08.2025 по 31.08.2025; з 01.09.2025 по 30.09.2025; з 01.10.2025 по 31.10.2025; з 01.11.2025 по 30.11.2025; з 01.12.2025 по 31.12.2025; з 01.01.2026 по 19.01.2026; з 06.02.2026 по 28.02.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області, с. Липці, Харківського району, Харківської області. Підстава: Журнал бойових дій батальйону оперативного призначення НОМЕР_4 бригади оперативного призначення НГУ, обліковий №140 від 01.02.2026 (початок заповнення 01.02.2026, заповнення журналу закінчено 28.02.2026); Наказ командира в/ч НОМЕР_1 №28 ммд (с/ч) від 09.02.2026 (про убуття особового складу в службове відрядження для участі у заходах); Наказ командира в/ч НОМЕР_1 №480 від 09.02.2026 (про оголошення періодів участі у заходах для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн.).

З метою реалізації права позивача на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025, до військової частини НОМЕР_1 НГУ засобами електронної пошти було направлено адвокатський запит від 05.02.2026 щодо включення позивача, в проєкт наказу щодо виплати одноразової грошової винагороди.

Військова частина НОМЕР_1 НГУ своєю відповіддю від 11.02.2026 повідомила, що “Згідно витягу з протоколу №2 від 25.01.2026, комісією з розгляду призначення виплат одноразової грошової винагороди військовослужбовцям частини на період дії воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі згідно постанови КМУ №153 від 11.02.2025 року (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМУ №387 від 01.04.2025 та №942 від 30.07.2025), що діє на підставі наказу командира військової частини № НОМЕР_5 від 09.12.2025, прийнято рішення відмовити у виплаті одноразової грошової винагороди військовослужбовцю ОСОБА_1 ”.

Згідно додатку до відповіді військової частини НОМЕР_1 НГУ від 11.02.2026, причиною відмови стало вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 172-20 КУпАП.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, зокрема: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби;

Відповідно до частин 2, 6, 7 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом. Видами військової служби, зокрема, є: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу;

Базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу.

Кабінетом Міністрів України 11.02.2025 прийнято Постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (набрання чинності 13.02.2025), якою затверджено Порядок (далі - Порядок №153). У подальшому постановою Кабінету Міністрів України №387 від 01.04.2025 внесено зміни до Постанови №153, у зв`язку з чим її назву викладено в такій редакції «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Постанова №153).

Відповідно до пункту 1 Постанови №153 Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Відповідно до пункту 1 Порядку №153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).

Відповідно до пункту 3 Постанови № 153 учасниками експериментального проекту є:

1) громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу (в редакції від 11.02.2025); громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу (в редакції від 08.04.2025);

Збройні Сили;

Національна гвардія (в редакції від 08.04.2025);

Державна прикордонна служба (в редакції від 08.04.2025);

Міністерство оборони;

Міністерство внутрішніх справ (в редакції від 08.04.2025);

військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил (в редакції від 11.02.2025); військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби (в редакції від 08.04.2025);

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень; військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених); … військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується (в редакції від 11.02.2025).

Станом на 08.04.2025, 07.08.2025 редакція у абзацах другому, третьому, п`ятому пункту 4 Порядку № 153 викладена наступним чином: « 4. Установити, що: громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;».

Відповідно до пункту 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян) (в редакції від 11.02.2025).

Громадяни України, зазначені в пункті 2 цього Порядку, укладають контракт, форма якого затверджена Постановою № 153.

Контракт з окремими категоріями громадян укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.

Аналізуючи структуру й зміст постанови Кабінету Міністрів України № 153 (незалежно від редакції) у системному зв`язку із затвердженим нею Порядком реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, суд зазначає, що цим нормативно-правовим актом закріплено дві правові моделі грошового заохочення військовослужбовців, які розмежовуються за видом грошової виплати, суб`єктним складом, умовами набуття права на виплату й процедурами реалізації такого права.

Положеннями пункту 4 Постанови запроваджено такий вид виплати, як одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах.

Аналіз положень абзацу другого пункту 4 Постанови № 153 дає підстави стверджувати, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень можлива виключно за умови дотримання встановлених вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:

суб`єктний склад у взаємозв`язку з характером служби: проходження особою військової служби; належність особи до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення.

віковий критерій призову (прийняття на службу): імперативною умовою виникнення права на виплату є залучення особи до проходження служби у віці до 25 років;

часовий критерій призову (прийняття на службу): юридичний факт призову особи за мобілізацією або її прийняття за контрактом має відбутися в чітко визначений проміжок часу під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64, та виключно до моменту набрання чинності цією постановою (тобто до 13.02.2025 року); при цьому законодавцем застосовано принцип альтернативності щодо безпосереднього виду (форми) залучення особи до виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях (бойових завданнях);

темпоральний статус особи: особа проходить військову службу станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025);

базовий бойовий стаж: брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (в редакції від 11.02.2025); брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Водночас, положеннями пункту 4 Постанови №153 визначено додаткову негативну умову, яка унеможливлює реалізацію права особи на отримання виплати (імперативну підставу для відмови у її виплаті):

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Так, згідно Витягу з протоколу №2 від 25.01.2026 (ас17-18) підставою для прийняття рішення про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 1000000 грн передбаченої пунктом 4 Постанови №15, зазначено притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 172-20 КУпАП.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/4862/24 від 26.04.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті строком на 10 (десять) діб.

Згідно цієї постанови, ОСОБА_1 перебував у тимчасовому розташуванні військової частини, при виконанні службових обов`язків, в умовах особливого періоду (воєнного стану) в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ДНК-2/2028 від 04.04.2024, висновком №442 від 04.04.2024 з КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Краматорськ Донецької області.

Згідно висновку службового розслідування від 10.10.2024 за вчинення правопорушення передбаченого за частиною 3 статті 172-20 КУпАП, яке підтверджується висновком №442 від 04.04.2024 з КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Краматорськ Донецької області, запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани».

Отже і адміністративне стягнення і дисциплінарне стягнення пов`язане із вчиненням одного й того ж самого військового адміністративного правопорушення.

В свою чергу, відповідно до пункту 4 Постанови №153 для невиплати одноразової грошової винагороди, військовослужбовця має бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення два або більше рази.

Оскільки відповідачем не надано доказів притягнення позивача два або більше разів за сукупністю до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення або дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000 грн відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025, є необґрунтованим.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі, заперечує право позивача на отримання одноразової грошової винагороди, оскільки до укладення відповідного контракту, позивач перебував на строковій військовій службі до введення воєнного стану.

Проте, ці доводи є неприйнятими, та не можуть бути підставою для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу зазначеної винагороди з цих підстав, оскільки з 30 липня 2025 року питання виплати одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови №153 особам, які були прийняті на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу, врегульовано Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №942 від 30.07.2025 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» і з 30 липня 2025 року військовослужбовці які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях строком не менше шести місяців підпадають під вказану виплату одноразової грошової допомоги.

В свою чергу, призов на строкову військову службу, до введення воєнного стану, не може бути підставою для позбавлення військовослужбовця права на отримання грошової винагороди передбаченої Постановою КМУ №153, за умови дотримання інших вимог передбачених цією постановою.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн можлива виключно за умови дотримання одночасно встановлених Постановою № 53 вимог:

- особа рядового, сержантського і старшинського складу військової служби Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби,

- до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;

- проходять військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності Постанови №153 (13.02.2025);

- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);

- строк участі в бойових діях в сукупності становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією Постановою (13.02.2025).

Відповідач заперечує право позивача на отримання одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови № 153, оскільки позивач проходив строкову службу до введення воєнного стану.

Проте, ці доводи є неприйнятими, а відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу зазначеної винагороди з цих підстав є протиправною, з наведених вище підстав.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що однією з умов права на одноразову грошову винагороду відповідно до пункту 4 Постанови №153 є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях.

Між тим, наданою відповідачем довідкою №250 від 19.03.2026 підтверджується безпосередня участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в той час як приписами пунктів 3, 4 Постанови № 153 критерієм відповідності визначена безпосередня участь у бойових діях, а не заходах.

Обґрунтувань тотожності цих правових категорій, що мають різний буквальний зміст, судом першої інстанції не наведено.

Відповідно до пункту 4 частини 2 та частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення на користь позивача лише за умови, що:

позивач виконав усі вимоги закону для отримання відповідного рішення;

орган влади не має дискреції, тобто не має права обирати між кількома варіантами поведінки.

Якщо ж для вирішення питання орган влади повинен здійснити оцінку документів, перевірити їх відповідність, витребувати додаткові відомості, усунути розбіжності або використати інші інструменти, що належать до його компетенції, суд не вправі підміняти собою адміністративний орган, а має лише зобов`язати його розглянути заяву та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Така позиція є усталеною і узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року у справі № 520/12333/21, від 09 травня 2024 року у справі № 580/3690/23, від 08 грудня 2025 року у справі № 420/13975/24.

Оскільки відповідач не проводив перевірку наявності у позивача для отримання одноразової грошової допомоги всіх умов, визначених у пункті 4 Постанови №153, тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних силах України під час воєнного стану" з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові.

Належним способом захисту прав позивача, в даному випадку, є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо нарахування та виплати грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, з урахуванням висновків суду, наведених у мотивувальній частині постанови.

Суд першої інстанції на викладені обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті317 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити спірну одноразову грошову допомогу з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 в частині зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 1000000,00 грн відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних силах під час воєнного стану”.

Прийняти в цій частині постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути питання щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000 грн відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних силах під час воєнного стану”, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з 06.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова