Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №388/2791/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 388/2791/25

провадження 2-др/216/24/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 серпня 2026 року (головуючий суддя Скиба М.М.) позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання було задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову (28.11.2025) і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років. В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 6500 грн на місяць) було відмовлено.

10 серпня 2026 року представник позивачки - адвокат Кузьменко В.Б., діючи через підсистему «Електронний суд», звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19500 грн. Того ж дня представником позивачки було подано повторну (уточнену) заяву про ухвалення додаткового рішення, в тексті якої зазначено прохання не брати до уваги первинну заяву через технічне неприкріплення доказів понесених витрат, та долучено повний пакет належних письмових доказів.

Розпорядженням керівника апарату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу № 160/26 від 25 вересня 2026 року, у зв`язку із закінченням строку відрядження та відрахуванням зі штату суду головуючого судді Скиби М.М., було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 388/2791/25 за вказаною заявою.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2026 року, заяву представника позивачки Голуб Є.Д. про ухвалення додаткового рішення виділено в окреме провадження та передано на розгляд головуючому судді Маланюку О.Я. (провадження № 2-др/216/24/26).

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 в межах провадження № 2-др/216/24/26 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 06 жовтня 2026 року.

У судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку з`явився представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чуприна С.П., який зазначив, що позов по суті задоволено лише на 30,77 %, вважає за правильне та необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000 грн. Позивачка та її представник адвокат Кузьменко В.Б. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Кузьменка В.Б. про ухвалення додаткового рішення в межах провадження № 2-др/216/24/26, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19500 грн. Основне рішення суду ухвалено 04.08.2026 року. Докази понесених витрат надіслано до суду через систему «Електронний суд» 10.08.2026 року. Оскільки закінчення процесуального п`ятиденного строку припадало на вихідні дні (09.08.2026), то відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України першим робочим днем, а відтак і останнім днем строку є 10.08.2026 року. Таким чином, позивачкою строк подання доказів дотримано.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: Договір № 025/24-10 про надання правничої (правової) допомоги від 24.10.2025 р.; Додаткову угоду № 2 від 10.11.2025 р.; Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2026 р. та Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 07.08.2026 р.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 2 від 10.11.2025 р. визначено, що сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції, який складає 19500 грн.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 648/1102/19, від 30.09.2020 р. у справі № 379/1420/18, фіксований розмір гонорару означає, що у разі повного виконання адвокатом обумовлених договором послуг, така сума є чітко визначеною, не залежить від фактично витраченого адвокатом часу та не потребує детального щохвилинного обчислення, що спростовує будь-які доводи про невідповідність критерію витраченого часу.

Вирішуючи питання про розподіл вказаних витрат, суд керується такими нормами права та мотивами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать витрати на професійну правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд бере до уваги заперечення позивачки, в яких вона зазначає про недобросовісну процесуальну поведінку відповідача, котрий приховував наявність доходів від роботи на СТО (що було підтверджено судом у рішенні від 04.08.2026 р.), а також посилається на свій скрутний майновий стан (перебування на утриманні трьох дітей, відсутність офіційного доходу).

Поряд із цим, суд наголошує на тому, що загальний процесуальний принцип пропорційності розподілу судових витрат у разі часткового задоволення позову є обов`язковим для застосування судом.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року у справі № 299/424/21 (провадження № 61-20921сво21) сформовано сталу правову позицію, згідно з якою у випадку часткового задоволення позову, незалежно від характеру спірних правовідносин, соціального статусу сторін чи інших супутніх обставин, критерій пропорційності, закріплений у частині другій статті 141 ЦПК України, є імперативним орієнтиром для суду, який покликаний забезпечити баланс інтересів обох сторін та рівність учасників судового процесу. Сама по себе соціальна спрямованість позову (зокрема, у спорах про стягнення аліментів) чи встановлена судом деталізація поведінки відповідача щодо приховування доходів під час вирішення спору по суті, не можуть слугувати підставою для повного ігнорування судом факту значного (більш ніж на дві третини) завищення позивачем розміру первісних позовних вимог, захист від яких вимагав від відповідача відповідного правового реагування та залучення спеціалістів у галузі права.

Аналогічний підхід щодо обов`язковості принципу пропорційності при частковому задоволенні позову висловлено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 22.03.2023 року у справі № 643/13593/21 та від 17.05.2023 року у справі № 757/31032/21-ц.

Ураховуючи, що позивачка звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів у розмірі 6500 грн щомісячно, а рішенням суду від 04.08.2026 року позов задоволено частково та присуджено до стягнення 2000 грн щомісячно, розмір задоволених позовних вимог у відсотковому співвідношенні становить 30,769 % (2000 ? 100% / 6500). Відповідно, у задоволенні 69,231 % вимог позивачці було відмовлено.

Зважаючи на наведену практику Верховного Суду та вимоги закону, судові витрати позивачки на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем виключно пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить рівно 6000 гривень 00 копійок (19500 грн ? 30,76923%).

Суд зазначає, що враховуючи наведені позивачкою обставини щодо її майнового стану та утримання трьох дітей, суд не зменшує загальну погоджену сторонами суму гонорару адвоката (19500 грн) за критеріями співмірності, складності чи обсягу послуг, визнаючи її повністю обґрунтованою, а лише застосовує до неї прямий і безальтернативний математичний алгоритм розподілу, визначений ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, заява представника позивачки підлягає частковому задоволенню в сумі 6000 грн, а в задоволенні решти суми заявлених витрат у розмірі 13500 грн слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 259, 268, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 388/2791/25 (провадження № 2-др/216/24/26) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст рішення складено, проголошено та підписано 06 жовтня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК