Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №440/3824/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р.Справа № 440/3824/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Р.І. Молодецький, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/3824/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ»

до Вінницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької митниці , в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та картки відмови №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 та картки відмови №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025.

Визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16595,11 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень одинадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України (в подальшому – МК України), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 17.07.2024 між ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (покупець) та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO (продавець) укладено контракт №RTTF20240717, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари в асортименті. За змістом контракту:

- загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку (абзац другий статті 2);

- поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі (стаття 3);

- ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США (стаття 4);

- сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця (абзац другий статті 5).

23.08.2024 між ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO укладено Додаткову угоду №б/н до Контракту, якою доповнено статтю 3 щодо розширення кола вантажовідправників за Контрактом.

У зв`язку зі зміною юридичної адреси ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" була складена додаткова угода № б/н від 16.01.2025. З митною декларацією №25UA401060000659U3 від 15.01.2025 ця додаткова угода не подавалась. Вказана додаткова угода № б/н від 16.01.2025 була подана під час оформлення декларації за якою товар було випущено у вільний обіг.

Між тим, на підставі контракту від 17.07.2024 №RTTF20240717 та додаткової угоди до нього від 23.08.2024 за рахунком-фактурою/iнвойсом (Commercial invoice) №RАJTT241102 від 02.11.2024 позивач ввіз на митну територію України товар – "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Fabric art. 22106-11433,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 200 (+/-10) г/м2. Fabric art. 21110-17711,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) г/м2. Fabric art. 25225-66588,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 100 (+/-10) г/м2. Fabric art. 24107-1576,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 220 (+/-10) г/м2. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO.LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN"; загальною вагою 22830 кг (брутто) / 22375,6 кг (нетто); загальною вартістю 44923,89 дол. США.

Для митного оформлення (випуску) вищевказаних товарів 15.01.2025 позивачем було подано до відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA401060000659U3.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 44923,89 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJTT241102 від 02.11.2024; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJTT241102 від 02.11.2024; 3. Коносамент (Bill of lading) № 143471896812 від 08.11.2024; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2117 від 03.01.2025; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NS5CSNK2 від 03.01.2025; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJTT241102 від 02.11.2024; 7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-21/01-2025 від 08.01.2025; 8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJTT241102 від 02.11.2024 (з перекладом); 9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTTF20240717 від 17.07.2024; 10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 23.08.2024; 11. Видаткова накладна № RAJTT241102 від 02.11.2024 (з перекладом); 12. Відвантажувальна специфікація № RAJTT241102 від 02.11.2024 (з перекладом); 13. Комерційна пропозиція № RAJHANS20240709 від 09.07.2024 (з перекладом); 14. Лист №12/09-3 від 09.12.2024 з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страховка не здійснювалася; 15. Лист №12/09-4 від 09.12.2024 з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; 16. Лист №RAJTT241102-1 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 17. Лист №RАЈТT241102-2 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 18. Лист №RАЈТT241102-3 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 19. Лист №RАJTT241102-4 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 20. Лист №RAJTT241102-5 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 21. Прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20240926/02 від 26.09.2024 (з перекладом); 22. Якісний опис № RAJTT241102 від 02.11.2024 (з перекладом).

15.01.2025 відповідачем було направлено позивачу повідомлення №842697, в якому зазначено: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування".

15.01.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді №15/01/25-1 вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT241102 від 02.11.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді №15/01/25-2 вказано, що п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надаються за наявності. Усі необхідні та наявні у ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" документи, як за ч. 2 ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості, так і додаткові документи за ч. ч. 3,4 ст. 53 МК України відповідачу вже було надано та вони вже знаходяться у відповідача;

- у відповіді №15/01/25-3 вказано, що п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Дане положення містить застереження: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо здійснювалося страхування. Страхування вантажу за інвойсом № RAJTT241102 від 02.11.2024 не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листом продавця №RАЈТT241102-3 від 02.11.2024 та листом ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №12/09-3 від 09.12.2024. Тому необхідність подання документів за п.8 ч. 2 ст. 53 МК України виключається.

Також 15.01.2025 відповідачем було направлено позивачу повідомлення №842713, в якому зазначено: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-21/01-2025 від 08.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митого оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - СРТ Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов?язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищезазначене може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.".

15.01.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення №842713 відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді №15/01/25-4 вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT241102 від 02.11.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді №15/01/25-5 вказано, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у цьому випадку, в інвойсі №RAJTT241102 від 02.11.2024. Висновок експерта №20-21/01-2025 від 08.01.2025 наданий як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару;

- у відповіді № 15/01/25-6 вказано, що п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист №RAJHANS20240926/02 від 26.09.2024 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подано разом із митною декларацією №25UA401060000659U3 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;

- у відповіді №15/01/25-7 вказано, що відповідно до ст. 3 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJTT241102 від 02.11.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060000659U3 відповідачу надано калькуляцію собівартості товару № RAJTT241102 від 02.11.2024, а також лист продавця №RAJTT241102-1 від 02.11.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB;

- у відповіді №15/01/25-8 вказано, щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJTT241102 від 02.11.2024, то договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" вказаних документів не вимагається;

- у відповіді №15/01/25-9 вказано, щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - за контрактом № RTTF20240717 від 17.07.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця №RAJTT241102-5 від 02.11.2024. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді №15/01/25-10 вказано, щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJTT241102 від 02.11.2024 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця №RАЈТT241102-2 від 02.11.2024. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;

- у відповіді № 15/01/25-11 вказано, щодо надання виписки з бухгалтерської документації, то статтею 5 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT241102 від 02.11.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді №15/01/25-12 вказано, щодо копії митної декларації країни експорту, то декларація №25PL322080NS5CSNK2 від 03.01.2025 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подана разом із митною декларацією №25UA401060000659U3 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді №15/01/25-13 вказано, щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, висновок експерта №20-21/01-2025 від 08.01.2025 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подано разом з митною декларацією №25UA401060000659U3 та вже знаходиться у відповідача.

16.01.2025 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2, в якому вказано наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: - Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-21/01-2025 від 08.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту; При прийнятті даного Рішення застосовані "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 21.10.2024 № UA205170/2024/028411, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар "Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон, без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упакована в рулони, Країна виробництва: CN." та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду".

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025.

Поряд з цим, на підставі контракту від 17.07.2024 №RTTF20240717 за рахунком-фактурою/iнвойсом (Commercial invoice) №RАJTT240801 від 01.08.2024 позивач ввіз на митну територію України товар - "Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100%. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Fabric art. 1200D-3110,00 м. Поверхнева щільність складає - 420 (+/-10) г/м2. Fabric art. 150D*200D-10025,00 м. Поверхнева щільність складає - 90 (+/-10) г/м2. Fabric art. 200D*200D-32736,00 м. Поверхнева щільність складає - 110 (+/-10) г/м2. Fabric art. 600*600 72Т-19947,00 м. Поверхнева щільність складає - 220 (+/-10) г/м2. Fabric art. 1000D-5421,00 м. Поверхнева щільність складає - 380 (+/-10) г/м2. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO.LTD. Торговельна марка GrandTextile, ArtelTex. Країна виробництва CN"; загальною вагою 18540 кг (брутто) / 18171 кг (нетто); загальною вартістю 36858,50 дол. США.

Для митного оформлення (випуску) вищевказаних товарів 08.10.2024 позивачем було подано до відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №24UA401060014724U6.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 36858,50 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJTT240801 від 01.08.2024; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJTT240801 від 01.08.2024; 3. Коносамент (Bill of lading) № UTRUST24071884 від 04.08.2024; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3747 від 03.10.2024; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 24PL321030NS70UWK1 від 03.10.2024; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJTT240801 від 01.08.2024; 7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-11/10-2024 від 07.10.2024; 8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJTT240801 від 01.08.2024 (з перекладом); 9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTTF20240717 від 17.07.2024; 10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 04.08.2024; 11. Видаткова накладна № RAJTT240801 від 01.08.2024 (з перекладом); 12. Відвантажувальна специфікація № RAJTT240801 від 01.08.2024 (з перекладом); 13. Комерційна пропозиція № RAJHANS20240709 від 09.07.2024 (з перекладом); 14. Лист №10/02-1 від 02.10.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страховка не здійснювалася; 15. Лист №10/02-2 від 02.10.2024 з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; 16. Лист №RAJTT240801-1 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 17. Лист №RAJTT240801-2 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 18. Лист №RAJTT240801-3 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 19. Лист №RAJTT240801-4 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 20. Лист №RAJTT240801-5 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 21. Прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20240717 від 17.07.2024 (з перекладом); 22. Якісний опис № RAJTT240801 від 01.08.2024 (з перекладом).

08.10.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення №825309, в якому зазначено наступне: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування".

09.10.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді №09/10/24-1 вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT240801 від 01.08.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді №09/10/24-2 вказано, що п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надаються за наявності. Усі необхідні та наявні у ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" документи, як за ч.2 ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості, так і додаткові документи за ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України відповідачу вже було надано та вони вже знаходяться у відповідача;

- у відповіді №09/10/24-3 вказано, що п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Дане положення містить застереження: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо здійснювалося страхування. Страхування вантажу за інвойсом № RAJTT240801 від 01.08.2024 не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листом продавця №RAJTT240801-3 від 01.08.2024 та листом ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №10/02-1 від 02.10.2024. Тому необхідність подання документів за п.8 ч. 2 ст. 53 МК України виключається.

Також 08.10.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення №825317, в якому зазначено: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 01.03.2024 № NTL20240301 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта№ 20-11/10-2024 від 07.10.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - не довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість: - 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - 3) виписку з бухгалтерської документації; - 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - 7) копію митної декларації країни відправлення; - 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини".

09.10.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення №825317 відповідача, в яких позивач зазначив:

- у відповіді № 09/10/24-4 вказано, що контракт № NTL20240301 від 01.03.2024 не має жодного відношення до митного оформлення за декларацією № 24UA401060014724U6. Разом із декларацією №24UA401060014724U6 було надано контракт №RTTF20240717 від 17.07.2024. Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJTT240801 від 01.08.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;

- у відповіді №09/10/24-5 вказано, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у цьому випадку, в інвойсі № RAJTT240801 від 01.08.2024. Висновок експерта №20-11/10-2024 від 07.10.2024 наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;

- у відповіді №09/10/24-6 вказано, що п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист №RAJHANS20240717 від 17.07.2024 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подано разом із митною декларацією № 24UA401060014724U6 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;

- у відповіді №09/10/24-7 вказано, щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, то у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJTT240801 від 01.08.2024 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" вказаних документів не вимагається;

- у відповіді №09/10/24-8 вказано, щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), то за контрактом № RTTF20240717 від 17.07.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця №RAJTT240801-5 від 01.08.2024. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;

- у відповіді №09/10/24-9 вказано, щодо надання виписки з бухгалтерської документації, то статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJTT240801 від 01.08.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" виписки з бухгалтерської документації не вимагається;

- у відповіді №09/10/24-10 вказано, щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, то прайс-лист №RAJHANS20240717 від 17.07.2024 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" поданий разом із митною декларацією №24UA401060014724U6 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді №09/10/24-11 вказано, щодо копії митної декларації країни відправлення, то декларація № 24PL321030NS70UWK1 від 03.10.2024 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подана разом із митною декларацією №24UA401060014724U6 та вже знаходиться у відповідача;

- у відповіді №09/10/24-12 вказано, щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то висновок експерта № 20-11/10-2024 від 07.10.2024, підготовлений ТОВ "Одеський аукціонний центр" ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" поданий разом з митною декларацією № 24UA401060014724U6 та вже знаходиться у відповідача.

09.10.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2, в якому зазначено наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 Митного кодексу України та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України (далі – МКУ) проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57-59 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; - декларантом не надана митна декларація країни відправлення; - наданий до митного оформлення прайс - лист № №RAJHANS20240717 від 17.07.2024 є по суті для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносамента UTRUST24071884 від 04.08.2024; - відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту № UTRUST24071884 від 04.08.2024; - в інвойсі RAJTT240801 від 01.08.2024 не зазначені умови оплати; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-11/10-2024 від 07.10.2024р. взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 03.10.2024 №3747; - відсутні транспортні довідки, рахунки; а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. При прийнятті даного рішення застосовані "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає заявленому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Товар № 1. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 01.10.2024р. № 24UA401060014390U2, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 16887,2кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: №1 1.Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см: Fabric art. MFR240607AR-31623,00м.Поверхнева щільність складає 260 (+/-10) г/м2Fabric art. SALLY'S -458,00м.Поверхнева щільність складає 590 (+/-10) г/м2.Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Торговельна марка Grand Textile Країна виробництва CN, та складає 3,97 доларів США за кг".

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024.

Не погодившись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024, а також картками відмови №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та картки відмови протиправні, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4, п. 1 ч. 6 ст. 321 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму. Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму. Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п. 23 ч. 1 ст. 4 МК України).

Статтями 246, 248 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 2 частини 4 статті 54 МК України встановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Статтею 318 МК України встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5, 9, 21 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Згідно із ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 МК України встановлено, що підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судовим розглядом встановлено, що у спірному випадку при декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість, виходячи саме з умов контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 та додаткових угод до нього.

Так, позивачем були надані відповідачу документи, які в сукупності виключають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість товару дол. США/м вказана у прайс-листах №RAJHANS20240926/02 від 26.09.2024, №RAJHANS20240717 від 17.07.2024.

Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена інвойсами №RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024.

При цьому, інвойсами №RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024 визначено умови поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару.

Додатково це підтверджено також і у листах продавця №RAJTT241102-1 від 02.11.2024, №RAJTT240801-1 від 01.08.2024, за змістом яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Отже, інвойсами №RAJTT241102 від 02.11.2024, № RAJTT240801 від 01.08.2024 підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується листами продавця №RАЈТT241102-3 від 02.11.2024, №RAJTT240801-3 від 01.08.2024 та листами ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №12/09-3 від 09.12.2024, №10/02- 1 від 02.10.2024.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується листами продавця №RAJTT241102-5 від 02.11.2024, №RAJTT240801-5 від 01.08.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, про що зазначено у листах продавця №RАЈТT241102-2 від 02.11.2024, №RAJTT240801-2 від 01.08.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах №RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024 ліцензування не передбачено, що підтверджується листами продавця №RАJTT241102-4 від 02.11.2024, №RAJTT240801-4 від 01.08.2024 та листами ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №12/09-4 від 09.12.2024, №10/02- 2 від 02.10.2024.

Колегія суддів зазначає, що всі витрати вказано у калькуляціях №RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024, які також надавалися митному органу, інші витрати відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями №25UA401060000659U3 від 15.01.2025 та №24UA401060014724U6 від 08.10.2024 надавалися до митного органу. Розбіжності у наданих документах відсутні.

Посилання відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 на те, що декларантом не надана митна декларація країни відправлення, судом оцінюються критично.

Так, пунктом 7 частини 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини 2 статті 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому частиною 3 статті 53 МК України за її наявності.

Суд зазначає, що у спірному випадку відповідачу одночасно з митною декларацією №24UA401060014724U6 від 08.10.2024 надавалася декларація на підтвердження факту експорту товарів №24PL321030NS70UWK1 від 03.10.2024, на яку відповідач посилається у спірній картці відмови № UA401060/2024/000206 від 09.10.2024.

Тобто, твердження відповідача про ненадання такого документу з його одночасним посиланням на нього у спірній картці відмови вказує на суперечність його дій та необґрунтованість його тверджень.

Про факт надання позивачем вказаного документу також наголошувалося митницею у листі на повідомлення ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №09/10/24-11 від 09.10.2024 щодо митної декларації №24UA401060014724U6 від 08.10.2024.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що експортна декларація є лише додатковим документом у розумінні частини 3 статті 53 МК України, її не надання не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірних рішеннях №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 вказано, що надані до митного оформлення прайс-листи є по суті офертою для конкретного покупця, тобто видані продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображають “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців".

Колегія суддів зазначає, що такі документи як "прайс-листи" складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару прайс-листів чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Отже, відомості, наведені у прайс-листах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Крім того, відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи №RAJHANS20240926/02 від 26.09.2024, №RAJHANS20240717 від 17.07.2024.

При цьому, вищевказані зауваження митниці щодо наданих прайс-листів, не підтверджені жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Так, Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 у справі №420/2792/19 сформовано висновок, згідно з яким прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Судом всатновлено,що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 вказано, що відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносамента; відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту; відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR; відсутні транспортні довідки, рахунки.

Суд зауважує, що пункт 6 частини 2 статті 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Судом встановлено, що у спірному випадку витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно ст. 3 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024, відповідно до якої поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJTT240801 від 01.08.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

За змістом Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати базис поставки CPT (англ. Carriage Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірному випадку згідно із узгодженими сторонами контракту умовами поставки, обов`язки продавця (постачальника) вважаються виконаними після надання товару перевізнику та сплати вартості доставки товару до пункту призначення (м. Харків, Україна).

Доводи митного органу про визначення умов поставки товару з порушенням правил Інкотермс-2010 суд визнає помилковими, оскільки умови поставки узгоджені сторонами контракту в інвойсі, що відповідає приписам статті 3 контракту.

Враховуючи те, що витрати на транспортування покладено на продавця, у позивача не було обов`язку надавати вищевказані документи до митниці.

Крім того, автотранспортна накладна CMR №3747 від 03.10.2024, а також коносамент №UTRUST24071884 від 04.08.2024, надавалися позивачем до митного органу.

Колегія суддів звертає увагу, що в коносаменті №UTRUST24071884 від 04.08.2024 зазначено "FREIGHT PREPAID" (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів, а тому вимогу відповідача про надання транспортних/перевізних документів суд вважає безпідставною, оскільки з урахування умови поставки CPT всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, а тому ненадання відповідно до норм митного законодавства таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача на перехід від продавця до покупця ризику втрати або пошкодження товару, а також будь-яких додаткових витрат в момент передачі товару першому перевізнику (завантаження на борт судна), суд зауважує, що закон та звичаї ділового обороту не зобов`язують покупця здійснювати страхування товару, а також нести будь-які додаткові витрати, пов`язані з його доставкою до місця призначення.

Отже, твердження відповідача про ненадання на пропозицію митного органу доказів здійснення витрат на навантаження, вивантаження, обробку оцінюваного товару, пов`язаних з його транспортуванням до місця призначення (м. Харків, Україна) суд визнає безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 містять твердження про те, що надані до митного оформлення висновки експерта взяті митницею до уваги, але вони не можуть слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів через невідповідність їх вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що згадані висновки не є носієм доказової інформації у спірних відносинах з огляду на відсутність перекладу використаної інформації українською мовою, а також недостатність використаної інформації про окремі характеристики цінових пропозицій товарів, проте наведене не зумовлює висновку про обґрунтованість рішень митного органу про коригування митної вартості товарів, адже за відсутності у відповідача належних та допустимих доказів, що з достатньою обґрунтованістю свідчили б про понесення позивачем будь-яких інших витрат, аніж ті, що включені у митну вартість товарів, підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості немає.

Оплата партії товару передбачена на умовах післяплати, що узгоджується з приписами статті 5 контракту від 17.07.2024 № RTTF20240717.

Враховуючи те, що на момент здійснення митного оформлення товарів оплата за товари проведена не була, суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для витребування у ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" платіжних та інших бухгалтерських документів щодо здійснення оплати за товар.

Доводи представника відповідача щодо не зазначення умов оплати партій товарів в інвойсах суд визнає безпідставними, оскільки такі умови визначені безпосередньо у контракті від 17.07.2024 №RTTF20240717.

Щодо доводів відповідача щодо наявності рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, колегія суддів зазначає таке.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Колегія суддів зазначає, що доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товарів була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товарів, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товарів за основним методом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024 необхідно визнати протиправною та скасувати.

Щодо законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 16.11.2023 р. у справі № 640/16003/22, від 10.07.2024 р. у справі № 340/1498/22.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р., від 24.03.2026 р. справі № 160/6124/21.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 13.03.2025 (далі по тексту – Договір), укладений між ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", в особі директора Рудік Т.О., та адвокатським бюро "БІДНОЇ ОКСАНИ ІВАНІВНИ", в особі керуючого бюро Бідної Оксани Іванівни.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді в фіксованому розмірі.

Також представником позивача надано додаткову угоду №2 від 13.03.2025 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якої розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 40000,00 грн.

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи ціну позову, обставини цієї справи та надані позивачем докази в їх сукупності та, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 10000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. – без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вінницької митниці - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 440/3824/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк