Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №195/1284/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1284/26

2-а/195/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

02.10.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судових засідань Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через представника, адвоката Мунтяна Т.І. з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

У позові представник позивача вказує, що 05 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 поліцейським відділення поліції 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області інспектором поліції Овчаренко Данилом Олександровичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №748789 від 05.08.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Представник позивач вважає, що відповідачі не навели заперечень, які могли б спростувати доводи позивача, та не надали належних доказів в розумінні ст.251 КУпАП, окрім оскаржуваної постанови, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУПАП, а відтак відповідачі не довели правомірність винесення оскаржуваної постанови.

З урахуванням зазначених вище обставин, на думку представника позивача щодо неправомірності дій поліцейського Нікопольського відділення поліції №3 ВП ГУНП в Дніпропетровській області Овчаренко Данила Олександровича під час складання оскаржуваної постанови та про необхідність скасування постанови серії ББА №748789 від 05.08.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. та закрити справу.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

02.09.2026 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ізотової Т.Л., надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що вимоги позивача є безпідставними, винесена поліцейським постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Крім того, просить справу розглянути за її відсутності.

11.09.2026 року представник позивача , адвокат Мунтян Т.І. подав до суду заяву про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника, на позові наполягають та просять задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст.283-2 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

З урахуванням характеру справи, поданих матеріалів та приписів ст. 205, 229, 283-2 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №748789 від 05.08.2026 року, яка була винесена поліцейським СРПП ВП№3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Овчаренком Д.О., громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121, ч.2 статті 126 КУпАП.

Згідно п.2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 121, 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З вказаної постанови вбачається, що 05.08.2026 року о 12 год. 50 хв. по вул.Зеленій, 26, у селищі Томаківка Нікопольського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом «FORD» без номерного знаку та перевозив пасажира без застебнутого мотошолома, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.3 «в», п.2.1. «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121, ч.2 статті 126 КУпАП.

Згідно з ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.2.3.6 Правил дорожнього руху України, водій зобов`язаний бути уважним,стежити за дорожньою обстановкою,відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.1 ч.1ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х (КУпАП), а саме: ч.1 ст.222 встановлено,що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як вбачається з матеріалів даної справи, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 126, ч.5 ст.121 КУпАП, поліцейським було роз`яснено позивачеві його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП та відповідно до ст.283 та ст.284 КУпАП винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п.1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».

Відповідно до п.п. 16 п. 4 «Положення про національну поліцію» затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877, «Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі».

Також, відповідно до п. 3, 6, 10, 11 розділу III, Положення про Департамент патрульної поліції затверджене наказом Національної поліції від 06.11.2015 р. № 73 у редакції Наказу Національної поліції України 14.08.2017 р. № 857, передбачено, що відповідно до покладених завдань Департамент патрульної поліції: «вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням законів з питань безпеки дорожнього руху та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі».

Щодо твердження позивача про те, що копія постанови серії ББА №748789 від 05.08.2026 року є нечіткою, слід зазначити, що таке твердження не відповідає дійсності. При цьому у своїй позовній заяві позивач сам посилається на зміст оскаржуваної постанови та зазначає про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, однак не зазначає про притягнення його за ч.5 ст.121 КУпАП. Наведене свідчить про те, що позивач мав можливість ознайомитися зі змістом постанови та встановити її правову кваліфікацію, оскільки в позовній заяві ним наведено конкретну норму КУпАП, зазначену в постанові. Таким чином, у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121, частиною 2 статті 126 КУпАП. При цьому, відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.08.2026 року серії ББА № 748789 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Крім того, у постанові серії ББА № 748789 від 05.08.2026 року в графі 9 «Копію постанови мною отримано» міститься особистий підпис ОСОБА_1 , що підтверджує отримання ним копії постанови, що свідчить про його ознайомлення зі змістом постанови та відсутність заперечень щодо її винесення на момент її отримання.

Окрім того, позивач оспорює лише правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, разом з тим просить скасувати постанову серії ББА № 748789 від 05.08.2026 року повністю.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує те, що позивачем не оспорюються інший склад адміністративного правопорушення вина у якому встановлена оскаржуваною постановою, а відтак підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень повністю і закриття справи про адміністративне правопорушення повністю не має.

Доводи позивача суд не приймає до уваги, адже вони є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи та є такими, що свідчать про те, що позивач бажає уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, ч.5 ст. 121 КУпАП та відсутність будь-яких порушень поліцейським при розгляді справи, що своєю чергою підтверджує, що постанова серії ББА №748789 від 05.08.2026 року винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, неупереджено, добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті. Доводи представника позивача є безпідставними та необґрунтованими. Отже, оскаржувана постанова є законною та скасуванню не підлягає.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст. 22, 121, 126,139,250, 251, 252, 258, 268,276, 279-1, 283, 284 КУПАП, суд,-

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі – відмовити.

Судові витрати у виді судового збору слід покласти на ОСОБА_1 .

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866, м.Дніпро, вул.Троїцька, 20А, поштовий індекс 49101.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Томаківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М. В. Омеко