Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №191/4881/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4881/26

Провадження № 3/191/1697/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чорна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал ААД №995629, яке надійшло від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №995629 від 02.05.2026, 02.05.2026 ., о 17-00 год., на а.д. Дніпро-Мелітополь Р-85 124 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем Фольксваген Гольф, д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці та в медичному закладі відмовився, чим порушила п. 2.5. ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відеофіксація на боді-камеру № 796596).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, особистих пояснень суду не надав; разом з тим в судове засідання з`явився його представник – адвокат Єланський О.Г. який надав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Фіксування судового процесу відбулося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У клопотанні про закриття адміністративного провадження адвокат Єланський, зокрема, зазначив, що вказані у протоколі обставини не відповідають дійсності, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, виходячи з наступних обставин.

Адвокат зазначає, що в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 до матеріалів справи додано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому взагалі не зазначено дату його складання, вказаний акт у присутності ОСОБА_1 не складався, і жодного відношення до останнього не має.

Також зазначає, що в матеріалах справи знаходиться направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, однак дане направлення також у присутності ОСОБА_1 не складалося, свідки, які б могли підтвердити факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі – у направленні не зазначені, а отже відсутні.

Також зазначає, що проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП . У даному випадку з відеозапису не вбачається, щоб поліцейський вручав ОСОБА_1 письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, відсутні відомості про таке вручення (або відмову від отримання направлення) і в матеріалах справи.

Також зазначає про відсутність безперервності запису поліцейським на боді-камеру, а саме, звертає увагу суду на те, що до матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, долучені фрагменти відеозапису, які не містять доказової бази по справі, а саме:

- відсутні докази керування особою, на яку працівники поліції вказують як на ОСОБА_1 , будь-яким транспортним засобом, оскільки, відповідно до відеозапису, запис починається коли особа, на яку вказують працівники поліції як ОСОБА_1 жодним транспортним засобом не керував (перебував за межами транспортного засобу);

- з відеозапису вбачається що не було зупинки транспортного засобу; працівники поліції не представились та на пред`явили свої службові посвідчення;

- з відеозапису не вбачається, що особі, на яку працівники поліції вказують як ОСОБА_1 , було роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, у тому числі право на правову допомогу, та вказана особа однозначно відмовилась від нього;

- з відеозапису не вбачається, що за участі особи, на яку працівники поліції вказують як ОСОБА_1 складався будь-який процесуальний документ (протокол, пояснення тощо) та вказана особа їх підписувала.

Окрім того, зазначає, що у протоколі про порушення ПДР обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото чи відеозапис порушення. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 13 лютого 2020 у справі № 524/9716/16-а . Якщо протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, цей доказ є неналежним. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 15 листопада 2018 у справі №524/5536/17.

Необхідно зазначити, що додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівниками поліції матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого – ознак цифрового підпису автора . Таким чином, додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівниками поліції матеріали на оптичному диску не є допустимими доказами. До матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (в даному випадку – бодікамера чи її носій даних), який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

Заслухавши представника, дослідивши письмові матеріали та відеоматеріали, суд встановив наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Заслухавши представника, дослідивши письмові матеріали, дослідивши в судовому засіданні відеозапис з нагрудної боді-камери поліцейського, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 995629, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відеозаписом та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Так, зокрема, з відеозапису з боді-камери поліцейського вбачається, що хоча момент зупинки ОСОБА_1 не зафіксований, він перебуває біля свого автомобіля один і не заперечує, що керував ТЗ і був зупинений поліцейськими. Також з відеозапису вбачається, що представник поліції неодноразово пропонує йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці і в лікарні , йому пропонували проїхати до найближчої лікарні в селищі Васильківка, роз`яснюють, що він своєю відмовою порушує п. 2.5. Правил дорожнього руху і що за це порушення буде складений протокол. ОСОБА_1 визнає, що випив 100 грамів і неодноразово пропонує працівнику поліції «домовитися» без складання протоколу. Неодноразово відмовляється проїхати в лікарню і пройти огляд на стан сп`яніння на місці.

При дослідженні диску із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, суд встановив, що це є офіційний релевантний запис з відеореєстратора, на початку запису зазначений ІД реєстратора, прізвище того, хто записував відео, початок та кінець відеозапису.

Суд відхиляє аргументацію адвоката в тій частині, що відеозапис на диску не є належним і допустимим доказом, оскільки до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (в даному випадку – бодікамера чи її носій даних), який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

Оригіналом електронного доказу (зокрема відеозапису) у практиці Верховного Суду є первинний цифровий файл (або електронний примірник) із сукупністю технічних даних і метаданих, створений безпосередньо його автором, а не сам матеріальний носій (флешка чи диск). Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 751/6069/19.

Суд звертає увагу на те, що згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.

Суд вважає, що ОСОБА_1 не діяв у стані крайньої необхідності, не знаходився у стані необхідної оборони і не перебував у стані неосудності.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Досліджені відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Вищевказаними відеозаписами зафіксовані усі ті обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, а тому посилання сторони захисту щодо недопустимості даних доказів у зв`язку із тим, що вони не є безперервними, є теж необгрунтованими.

Відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є належним, допустимим та переконливими, оскільки відеозапис містить усі необхідні складові для визнання його даних доказами, зібраними в установленому законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд також дійшов висновку, що інші доводи сторони захисту щодо формальних недоліків оформлення матеріалів справи не можуть нівелювати факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлено подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на алкогольне сп`яніння, вчиненого ОСОБА_1 , а його вина повністю доведена.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного покарання, та враховуючи характер скоєного правопорушення, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують вину правопорушника, вважаю можливим притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Такий вид адміністративного стягнення для правопорушника ОСОБА_1 є достатнім і необхідним для його виховання.

Відповідно до ст.40-1КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Дн-ка об/21081300, рахунок: UA758999980313020149000004001, ЄДРПОУ: 37988155, банк Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя О. В. Чорна