Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №206/411/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/411/26

Провадження 2/206/983/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Тимченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року АТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги. В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідачі зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою АТ «ДТЕК Дніпроенерго» надає комунальні послуги з постачання теплової енергії. На ім`я відповідача ОСОБА_1 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Проте відповідач не здійснювали оплату за надані послуги. Станом на 01.01.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 19184,38 грн.

Споживачу щомісяця надсилались письмові повідомлення про розмір поточних платежів та наявність заборгованості за надані послуги, але заборгованість перед АТ «ДТЕК Дніпроенерго» залишається неоплаченою. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь АТ «ДТЕК Дніпроенерго» суму заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19184,38 грн, та сплачений ними судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача в судове засідання не з"явилась, повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалив розглянути справу за відсутності учасників провадження, на підставі наявних у справі доказів постановити заочне рішення суду.

Суд, відповідно до ст.ст.223,247 ЦПК України, ухвалив розглянути справу за відсутності позивача і відповідача, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та надані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач в своїй позовній заяві посилається на ті обставини, що відповідачі проживають та зареєстровані за адресою квартира АДРЕСА_2 та отримують послуги з постачання теплової енергії за даною адресою, які надає АТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Водночас, відповідно до відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 22.05.2007 року.

Відповідно до відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 09.04.2001 року.

Також в матеріалах справи міститься виписка з особового рахунку на ім`я ОСОБА_1 сформованої за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді на запит суду від відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за наявними даними картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 02.07.2026 року зареєстровані особи відсутні.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В частині 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням існуючих матеріалів справи, суд приходить до висновку про недоведеність позовної заяви щодо обставин споживання відповідачами послуг з постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн. У зв`язку з недоведеністю позовних вимог в задоволенні вимоги щодо стягнення судового збору на користь позивача також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 79-82, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії – відмовити.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Малихіна