Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №183/12420/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12420/25

№ 2/183/4262/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суми заборгованості за Кредитним договором № 2145521 в розмірі 14 460,45 грн, з яких: 5 742,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 780,02 грн – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом; 6 938,43 грн – сума заборгованості за пенею; 0,00 грн – неустойка; 0,00 грн – комісія за надання Кредиту,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі – позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 серпня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі – первісний кредитор, Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі – Позичальник, Боржник, відповідач) укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 2145521. За умовами Договору Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику грошові кошти, а Позичальник – повернути їх у визначений Договором строк та сплатити передбачені Договором платежі.

Позивач посилався на те, що 27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25. Відповідно до Реєстру боржників № 5 від 27 травня 2025 року до цього Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за Договором № 2145521 у сумі 14 460,45 грн, з яких: 5 742,00 грн – основний борг; 1 780,02 грн – відсотки; 6 938,43 грн – пеня. Оскільки відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за вищевказаним Договором, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Постановленою суддею ухвалою від 22 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи у відсутність представника, задовольнити позовні вимоги, не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно, причини неявки суду не повідомила. 25 травня 2026 року відповідач подала заяви про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомилась в той же день. Будь-яких заяв та клопотань, відзиву на позов від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за відсутності заперечень позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 30 серпня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі, шляхом накладення електронного підпису Позичальника одноразовим ідентифікатором 310068 Договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 2145521. Згідно з п. 1 Договору позики За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики та Комісію за надання позики.

Відповідно до умов Договору позики № 2145521: 1.2. Комісія за надання Позики – грошові кошти, які згідно умов Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю за надання та користування Позикою в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом, котра включає в себе Проценти за користування Позикою та Комісію за надання Позики. 1.3. Проценти - грошові кошти, що нараховуються на Суму Позики і є платою за користування такою Позикою. Договором передбачено фіксовану процентну ставку. 1.4. Пеня - грошові кошти, що нараховуються на залишок Суми Позики у передбачених Договором випадках за невиконання Позичальником умов Договору. 1.5. Проценти за понадстрокове користування Позикою - грошові кошти, що нараховуються на залишок Суми Позики у передбачених Договором випадках за невиконання Позичальником умов Договору.2.1. Сума Позики: 5800,00 грн. 2.2. Строк Позики/Строк Договору: 30 днів. 2.3. Процентна ставка з другого дня користування Позикою до дати повернення Позики / день: 0,01% (фіксована). 2.4. Комісія за надання Позики: 29,71% (фіксована) від суми наданої Позики, що у грошовому виразі складає 1723,18 грн. Дата надання Позики: 30.08.2024 Дата повернення Позики (останній день): 28.09.2024 Денна процентна ставка/день: 1,00% Проценти за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день: 5,00% Пеня, %/день: 5,00%. Параметри, порядок і графік повернення Позики, сплати Процентів та Комісії за надання Позики визначено в додатку № 1 до цього Договору. 2.5. Якщо сума Позики за Договором не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, зарахування сплачених Позичальником коштів за Договором здійснюється Позикодавцем в наступному порядку: 2.5.1. У першу чергу сплачуються неустойка, проценти за понадстрокове користування позикою та інші платежі (у випадку їх нарахування). 2.5.2. У другу чергу сплачуються всі прострочені проценти за користування Позикою, Комісія за надання Позики, прострочена до повернення сума Позики (у випадку прострочення). Простроченими процентами за користування Позикою вважаються проценти, які були передбачені договором позики та застосовувались за весь період користування Позичальником Позикою у відповідності до умов Договору, які не були сплачені Позичальником в строк, встановлений Договором. 2.5.3. У третю чергу сплачуються проценти за користування позикою, Комісія за надання Позики, сума позики.4. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування Позикою до дати повернення Позики (включно), на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором. Проценти не нараховуються за перший день користування Позикою. Комісія за надання Позики нараховується одноразово в дату надання Позики (в перший день користування Позикою), що визначена п. 2 Договору. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати Позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до Позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування Позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку Позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті. У Договорі зазначено реквізити електронного платіжного засобу Позичальника НОМЕР_1 .

30 серпня 2024 року ОСОБА_1 підписано електронним підписом Позичальника одноразовим ідентифікатором 310068 Додаток 1 до Договору позики — Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, згідно з якою загальна вартість кредиту становить 7 540,00 грн, з яких сума кредиту 5 800,00 грн, комісія за надання кредиту 1 723,18 грн, проценти за користування 16.82 грн.

Факт надання кредиту підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 17 листопада 2025 року, згідно з якою 30 серпня 2024 року за платіжною операцією на користь ОСОБА_1 на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 перераховано 5 800,00 грн.

Матеріали справи також містять Договір факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, Додаткову угоду № 4 від 27 травня 2025 року, Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 5 та витяг із Реєстру боржників № 5 від 27 травня 2025 року, платіжну інструкцію від 30 травня 2025 ркоу № 723 про оплату за відступлення права вимоги. Сукупність цих доказів підтверджує перехід до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до відповідача за Договором позики №2145521.

Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку відповідач здійснила за Договором шість платежів: 28 вересня 2024 року – 1 740,00 грн; 28 жовтня 2024 року – 174,00 грн; 30 жовтня 2024 року – 1 740,00 грн; 13 грудня 2024 року – 1 607,76 грн; 28 грудня 2024 року – 1 607,76 грн; 28 березня 2025 року – 1 446,05 грн. Загальна сума сплачених відповідачем коштів становить 8 315,57 грн.

З цього ж розрахунку вбачається, що кредитор нарахував 11 600,00 грн пені та зарахував у рахунок її погашення 4 661,57 грн, а саме платежі 1 607,76 грн від 13 грудня 2024 року, 1607,76 грн від 28 грудня 2024 року та 1 446,05 грн від 28 березня 2025 року. Після такого зарахування кредитор визначив залишок пені 6 938,43 грн. Одночасно у розрахунку зазначено загальне нарахування відсотків 3 652,84 грн, їх погашення в сумі 1 872,82 грн та залишок 1780,02 грн; за основним боргом із 5 800,00 грн кредитором зараховано 58,00 грн, унаслідок чого визначено залишок 5 742,00 грн. Нарахування процентів проведене по 30 листопада 2024 року.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні можу бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи містять належні докази переходу права вимоги, відтак, саме позивач є особою, яка вважає, що відповідач, як Боржник у зобов`язанні порушив умови Договору позики в частині несвоєчасного повернення позики та процентів, внаслідок чого звернувся з позовом до суду.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як установлено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що Договір позики укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені в ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Вирішуючи питання про порушення зобов`язання позивачем суд ураховує таке.

Положенням п. 1.2. вищевказаного Договору позики передбачена сплата клієнтом (відповідачем) комісії за надання позики.

З наданого суду розрахунку заборгованості відповідача за вищевказаним Договором позики убачається нарахування позивачем відповідачеві комісії за видачу позики в сумі 1723,18 грн.

Однак, у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У цій справі комісійна винагорода за надання позики відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення Договору позики, оскільки без надання позики договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України, з позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання позики, позивачем не надано доказів на підтвердження понесених супутніх витрат, надання відповідачеві послуг, їх складу та розміру, вартості.

Більш того, Договір позики, за яким позивачем сформовано заборгованість відповідача містить чітке положення щодо строку позики/строку договору — 30 днів (п.2.2), встановлює датою повернення позики 28 вересня 2024 року. Інших положень, які б давали можливість трактувати цей строк іншим чином Договір не містить. Доказів укладання додаткової угоди в порядку п. 6 Договору суду не надано. Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить, що проценти відповідачу нараховані й після 28 вересня 2024 року у розмірі, визначеному договором (1 % від суми заборгованості щоденно). При цьому у період по 28 вересня 2024 року таке нарахування відбувалося за ставкою 0,01% від суми позики.

Однак, як визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16:

«91. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

93. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

101. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.».

Відтак, не є правомірним нарахування процентів у розмірі 1 % від суми заборгованості після 28 вересня 2024 року.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем мала становити 5 800,00 грн основного зобов`язання та 1 740,00 грн процентів за 30 днів позики.

За наданим суду розрахунком кредитора вбачається, що відповідач здійснила платежі: 28 жовтня 2024 року – 174,00 грн; 30 жовтня 2024 року – 1 740,00 грн; 13 грудня 2024 року – 1607,76 грн; 28 грудня 2024 року – 1 607,76 грн; 28 березня 2025 року – 1 446,05 грн. Загалом за Договором відповідач сплатила 8 315,57 грн.

Однак, наданий суду розрахунок заборгованості вказує, що первісним кредитором відповідачеві нарахована пеня у розмірі 11 600,00 грн. З цієї суми первісний кредитор вирахував 4 661,57 грн, сплачені відповідачем 13 грудня 2024 року, 28 грудня 2024 року та 23 березня 2025 року, заявивши до стягнення на момент розгляду справи 6 938,43 грн пені. Договір позики у п. 1.4 та 2.4 містить положення щодо суті пені та його розміру — 5% на залишок Суми Позики.

Водночас, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня), нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Спірний Договір укладено 30 серпня 2024 року, а пеня за ним нарахована після цієї дати, тобто в період дії воєнного стану. Отже, нарахована кредитором пеня не підлягала сплаті відповідачем та мала бути списана. Тому вимога про стягнення 6 938,43 грн пені задоволенню не підлягає.

Також, оскільки 4 661,57 грн фактично сплачених відповідачем коштів кредитор зарахував саме в рахунок пені, від сплати якої відповідач звільнена, проведене зарахування не може збільшувати залишок інших, дійсних грошових зобов`язань відповідача та з урахуванням встановленої Договором черговості погашення вимог, після виключення пені із складу належних до сплати платежі вказані 4 661,57 грн мають бути враховані при визначенні залишку заборгованості за відсотками та основною сумою боргу.

Таким чином, підсумовуючи визначений судом розмір процентів, неправомірність нарахування пені, спрямування первісним кредитором сплачених відповідачем коштів на погашення нарахованої відповідачеві пені, неправомірність нарахування процентів після 28 вересня 2024 року та спрямування сплачених відповідачем коштів на погашення процентів, нарахованих після 28 вересня 2024 року, суд висновує, що сплатою 8 315,57 грн у період з 28 вересня 2024 року по 28 березня 2025 року позивачем повністю погашено заборгованість перед позивачем за процентами за договором (1 740,00 грн) та основною сумою позики (5 800,00 грн), відтак підстав для висновку про порушення майнових прав позивача та, як наслідок, повного чи часткового задоволення позову – не вбачає.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, якому відмовлено в позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» – відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення у повному обсязі складене та підписане після закінчення терміну тимчасової непрацездатності судді – 06 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»; код в ЄДРПОУ 35625014, ІBАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов