Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №183/979/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/979/26

№ 2/183/451/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованості за Кредитним договором № 1319226503455 від 11 липня 2023 року у розмірі 16 000,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - позивач) звернулось до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Віва Капітал», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - відповідач, Позичальник) укладено Кредитний договір № 1319226503455. Договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G4F5Y5. За умовами Кредитного договору відповідачеві надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 120 днів. Кредитні кошти перераховані на платіжну картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним у строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідачем належним чином не виконані кредитні зобов`язання. 01 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №01052024, за умовами якого первісним кредитором відступлено позивачеві право вимоги за Кредитним договором № 1319226503455 від 11 липня 2023 року. Згідно з витягом з Реєстру боржників сума боргу відповідача становить 16 000,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 12 000,00 грн; заборгованість за комісією та пенею - 0,00 грн. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Постановленою суддею ухвалою від 02 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача - не заперечив проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином. Відзиву на позов, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 11 липня 2023 року ОСОБА_1 подано анкету-заяву на отримання кредиту, у якій зазначено суму кредиту 4 000,00 грн, строк кредитування 120 днів та реквізити платіжної картки НОМЕР_1 . Анкета-заява містить зазначення мобільного та робочого телефонів ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором G4F5Y5.

Також 11 липня 2023 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G4F5Y5 погоджено Паспорт споживчого кредиту.

11 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» №1319226503455, відповідно до умов якого Кредитодавець надав Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом 4 000,00 грн строком на 120 днів, а Позичальник зобов`язався повернути кредит до 08 листопада 2023 року та сплатити відсотки за користування ним.

Пунктом 1.4 Кредитного договору передбачено фіксований тип процентної ставки. Дисконтна процентна ставка становить 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується протягом перших 20 днів користування кредитом. Базова процентна ставка становить 2,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредитування після 20 дня користування кредитом. Умовами договору також передбачено, що у разі невиконання Позичальником обов`язку щодо погашення заборгованості за відсотками за перші 20 днів у рекомендовану дату правила нарахування відсотків за дисконтною ставкою скасовуються та замість неї застосовується базова процентна ставка, за якою відсотки перераховуються на початкову суму кредиту з початку дії договору.

Графіком платежів, який є додатком до Кредитного договору, передбачено нарахування відсотків за строк користування кредитом та кінцевий платіж 08 листопада 2023 року.

ТОВ «ФК «Віва Капітал» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши 11 липня 2023 року на платіжну картку відповідача грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішність відповідної операції. Номер картки у довідці відповідає реквізитам картки, зазначеним відповідачем при оформленні кредиту.

З наданого позивачем деталізованого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач платежів у погашення кредиту та відсотків не здійснював. При застосуванні передбаченої договором базової ставки 2,5% за кожний день користування кредитом розмір відсотків за 120 днів становить 12 000,00 грн (4 000,00 грн ? 2,5% ? 120 днів). Загальний розмір заборгованості становить 16 000,00 грн, із яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 000,00 грн - заборгованість за відсотками.

01 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - Клієнт) укладено Договір факторингу № 01052024, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у Реєстрі прав вимоги, а Фактор - прийняти їх та надати фінансування на умовах, визначених договором.

Відповідно до Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог від 01 травня 2024 року та витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01052024, Платіжної інструкції № 8191 від 02 травня 2024 року про сплату фінасування, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1319226503455 від 11 липня 2023 року у розмірі 16 000,00 грн, із яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 12 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Доказів того, що після відступлення позивачеві права грошової вимоги відповідач здійснив погашення кредитної заборгованості матеріали справи не містять. Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

За п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Дослідивши наданий суду Кредитний договір, анкету-заяву, довідку про ідентифікацію клієнта та відомості про електронний підпис одноразовим ідентифікатором, суд висновує, що між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачем у належній формі укладено кредитний договір, а волевиявлення відповідача щодо прийняття його умов підтверджується матеріалами справи.

Факт надання кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн підтверджений належними доказами. Відповідач доказів повернення кредиту, сплати відсотків, заперечень щодо наданого розрахунку або іншого розміру заборгованості суду не надав.

Відповідно до умов Кредитного договору в разі несплати відсотків за перші 20 днів у рекомендовану дату застосовується базова процентна ставка 2,5% за кожний день користування кредитом із перерахунком відсотків з початку дії договору. Доказів сплати відповідачем відсотків у рекомендовану дату матеріали справи не містять. Нарахування 12 000,00 грн відсотків здійснено у межах погодженого сторонами 120-денного строку кредитування, а арифметичний розрахунок цієї суми відповідає умовам договору.

Враховуючи належне виконання Кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредиту, невиконання відповідачем зобов`язань із повернення кредиту та сплати відсотків, а також підтверджений належними доказами перехід права вимоги до ТОВ «Діджи Фінанс», суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 16 000,00 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються, у тому числі, з витрат на правову допомогу, у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зауважила на тому, які докази, є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.».

Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18 зроблено такий правовий висновок: «Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність.».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано суду копії: Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року, Акту № 1319226503455 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 17 листопада 2025 року, детального опису робіт (наданих послуг) від 17 листопада 2025 року, Додаткової угоди № 1319226503455 від 17 листопада 2025 року до Договору № 42649746.

Однак, як установлено судом, позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати коштів на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, який би свідчив про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу. Положення Акта № 1319226503455 від 17 листопада 2025 року передбачають, що оплата професійної правничої допомоги Адвоката здійснюється Клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту (п.4). Акт підписано сторонами 17 листопада 2025 року. Доказів оплати правничої допомоги після підписання відповідного акту суду не додано. Заяви про застосування положень абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України представником позивача не заявлено.

Таким чином, суд висновує про відмову в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у зв`язку з їх недоведеністю.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1319226503455 від 11 липня 2023 року у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з якої: заборгованість за тілом кредиту - 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 12 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду складене та підписане 06 жовтня 2026 року у порядку черговості, після відновлення електропостачання в приміщення суду та закінчення терміну тимчасової непрацездатності головуючого судді.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код в ЄДРПОУ 42649746; місцезнаходження за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ»;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов