Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №183/7541/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/7541/26

Провадження № 2/183/6538/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання – Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 14933-12/2024 від 07 грудня 2024 року в загальному розмірі 21 696,00 грн, з яких: 6780,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 4068,00 грн – заборгованість за процентами; 10 848,00 грн – штраф; а також судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 07 грудня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 14933-12/2024, за умовами якого відповідачу надано 7000,00 грн кредиту. Позивач зазначав, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав, а відповідач належним чином кредит та проценти не повернув.

19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025. Позивач посилався на те, що за цим договором та Реєстром боржників до нього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 14933-12/2024.

Відповідач подав відзив, у якому факт укладення 07 грудня 2024 року кредитного договору № 14933-12/2024 та отримання 7000,00 грн не заперечував, однак заперечив розмір заявленої заборгованості. Зазначив, що відповідно до розрахунку позивача ним здійснено платежі на загальну суму 4 413,40 грн, у зв`язку з чим вважав, що залишок тіла кредиту не може перевищувати 2 586,60 грн. Також заперечив проти стягнення 4 068,00 грн процентів та 10 848,00 грн штрафу, посилаючись, зокрема, на законодавство про захист прав споживачів та законодавчі обмеження відповідальності позичальника.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача. Указав, що пунктом 3.7 кредитного договору передбачена черговість погашення платежів: у першу чергу – прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти; у другу – сума кредиту та проценти; у третю – неустойка та інші платежі. Позивач зазначив, що всі платежі відповідача на суму 4413,40 грн відображені у розрахунку та зараховані відповідно до цієї черговості. Також позивач наполягав на правомірності процентної ставки та заявлених судових витрат.

Ухвалою судді від 25 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації щодо належності відповідачу банківської картки та надходження на неї 7000,00 грн у період з 07 до 12 грудня 2024 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, 29 вересня 2026 року подав клопотання, у якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавав, свою позицію виклав у відзиві на позов, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Суд, дослідивши письмові докази та оцінивши доводи сторін у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 07 грудня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 14933-12/2024, за яким кредитодавець надав позичальнику 7 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти на умовах договору.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 02 вересня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260828/21740-БТ, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів. Згідно з повідомленою банком інформацією, на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 ), на яку 07 грудня 2024 року було зараховано грошові кошти в сумі 7000,00 грн. Зазначені відомості узгоджуються з умовами кредитного договору № 14933-12/2024 від 07 грудня 2024 року щодо суми кредиту та підтверджують фактичне одержання відповідачем кредитних коштів.

Укладення договору та одержання кредитних коштів відповідачем визнано у відзиві на позов, а тому ці обставини не підлягають доказуванню на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Договором визначено денну процентну ставку 1 % та порядок повернення кредиту і сплати процентів. Умовами договору також установлено черговість погашення заборгованості у разі недостатності платежу для повного виконання зобов`язання.

Наданий позивачем розрахунок відображає здійснені відповідачем платежі в загальній сумі 4413,40 грн. Довід відповідача про необхідність віднести всю цю суму виключно на погашення тіла кредиту суд відхиляє, оскільки такий спосіб зарахування не відповідає погодженій сторонами черговості погашення та законодавчій черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит. Сам по собі факт сплати 4413,40 грн не означає зменшення основної суми боргу на всю суму платежів.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі вимоги кредитодавця погашаються у встановленій законом черговості, за якою перед неустойкою погашаються прострочені та поточні суми кредиту і процентів. Умови пункту 3.7 договору в цій частині узгоджуються з наведеною черговістю.

За розрахунком позивача після урахування здійснених платежів непогашеними залишилися 6780,00 грн тіла кредиту та 4068,00 грн процентів. Відповідач власного альтернативного розрахунку з урахуванням установленої договором та законом черговості погашення не надав, а арифметичний розрахунок 7000,00 грн - 4413,40 грн = 2586,60 грн ґрунтується на припущенні про зарахування всіх платежів виключно в тіло кредиту, яке не відповідає умовам договору.

Доводи відповідача про непропорційність процентів також не є підставою для відмови в цій частині позову. Частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює максимальний розмір денної процентної ставки на рівні 1 %. Договором від 07 грудня 2024 року погоджено денну процентну ставку саме 1 %. Матеріали справи не підтверджують нарахування позивачем процентів за ставкою, вищою за погоджену договором або законодавчо допустиму.

Відповідно до статей 509, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку про доведеність вимог у частині стягнення 6780,00 грн основного боргу та 4068,00 грн процентів, усього 10 848,00 грн.

Водночас вимога про стягнення 10 848,00 грн штрафу задоволенню не підлягає.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний кредитний договір укладено 07 грудня 2024 року. Заявлені позивачем 10 848,00 грн визначені саме як штраф за порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Отже, на таке нарахування поширюється наведене спеціальне правило пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у зв`язку з чим правові підстави для стягнення штрафу відсутні.

Додатково суд враховує, що кредит у розмірі 7000,00 грн на дату укладення договору не перевищував однієї мінімальної заробітної плати, яка з 01 квітня 2024 року становила 8 000,00 грн. Тому відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування» до такого договору не застосовується частина друга статті 21 цього Закону, натомість застосовується спеціальна частина третя статті 21, яка обмежує сукупну суму неустойки та інших платежів за порушення подвійною сумою, одержаною споживачем. Однак це кількісне обмеження не усуває самостійної спеціальної заборони на стягнення штрафу за прострочення, установленої пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на суму 10 848,00 грн (основний борг та проценти), а в частині стягнення 10 848,00 грн штрафу слід відмовити.

Щодо права позивача на звернення з вимогою суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується укладення 19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» договору факторингу № 19062025, а також наявність у поданих матеріалах витягу з Реєстру боржників, акта приймання-передачі Реєстру боржників і платіжної інструкції до договору факторингу. Відповідно до статей 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Підстав вважати, що право вимоги за договором № 14933-12/2024 не перейшло до позивача, судом не встановлено.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 28258 від 12 травня 2026 року.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено 10 848,00 грн із заявлених 21 696,00 грн, тобто 50 % позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1331,20 грн судового збору.

Позивач також заявив про стягнення 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та подав договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг і детальний опис робіт. Відповідач заперечував проти їх стягнення. Відповідно до статей 137, 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову інші судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог; суд також враховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність.

З урахуванням характеру спору, обсягу заявлених і підтверджених послуг, ціни позову та часткового задоволення вимог на 50 %, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача 3 000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 272, 274 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 14933-12/2024 від 07 грудня 2024 року в розмірі 10 848 (десять тисяч вісімсот сорок вісім) грн 00 коп., яка складається з: 6780,00 грн – заборгованості за тілом кредиту; 4068,00 грн – заборгованості за процентами.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 05 жовтня 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна